РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО ВІДСТОРОНЕННЯ ТА ВІДКИНЕННЯ У ПАТОГЕНЕЗІ СОЦІАЛЬНОГО ТРИВОЖНОГО РОЗЛАДУ: ОГЛЯД ЗАКОРДОННОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Олександр Аврамчук

doi:10.29038/2227-1376-2022-40-avr

Автор(и)

Олександр Аврамчук Український Католицький Університет

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-avr

Ключові слова:

уникаюча поведінка, соціальна травма, ранні дисфункційні схеми, стигма, COVID-19

Анотація

Мета: теоретично проаналізувати роль соціального відсторонення та відкинення у патогенезі соціального тривожного розладу як модифікуючих факторів вразливості.

Методи. Пошук попередніх досліджень здійснювався за допомогою сервісів PubMed, Web-of-Science та Research Gate за наступними критеріями: дослідження стосувалися осіб, які мали встановлений діагноз соціальний тривожний розлад або належали до субклінічної групи; була проведена первинна оцінка чи аналіз впливу соціального відсторонення та відкинення; фокусом уваги досліджень соціальна фобія та/чи соціальне відсторонення/відкинення.

Результати. Опрацьовуючи дану проблематику було проаналізовано понад 214 наукових статей, з яких переважна частина опубліковані після 2017 року. У відповідності до критеріїв було обрано 30 статей. За результатами аналізу даних встановлено, що засвоєння соціального травматичного досвіду та підвищений рівень нейротизму сприяють формуванню непродуктивних когнітивних стратегій оцінювання («передбачення катастрофи») соціальних ситуацій й себе в них та відповідних їх змісту поведінкових стратегій уникнення через страх соціального відкинення, що безпосередньо знижує соціальну ефективність особи. Недостатня усвідомленість власних емоцій та викривлені переконання навколо них, стимулюючи уникнення й соціальне відсторонення як запобіжний засіб, обумовлюють високі показники соціальної тривожності, посилюють сприйняття соціальної загрози й зменшують сприйняття контролю над нею, та як наслідок актуалізують патерни травматичного досвіду, який особа намагалася уникнути. Опанування суб’єктивного емоційного досвіду за умов обмежених ресурсів життєвих обставин (як пандемія, проблемні стосунки, тривала ситуація невизначеності тощо) підсилюють вразливість до соціального тривожного розладу як непродуктивної копінг стратегії.

Висновки. Уникнення емоційного досвіду та підтримання не коригуючого досвіду стосунків через страх бути відкинутим може закріплювати дисфункційний цикл когнітивних переконань щодо себе й світу у патогенезі соціальної фобії й знаходити свій прояв у соціальній відстороненості.

Посилання

Davila, J., & Beck, J. G. (2002). Is social anxiety associated with impairment in close relationships? A preliminary investigation. Behavior Therapy, 33(3), 427–446. https://doi.org/10.1016/S0005-7894(02)80037-5

Rubin, K. H., Coplan, R. J., & Bowker, J. C. (2009). Social withdrawal in childhood. Annual Review of Psychology, 60, 141–171. https://doi.org/10.1146/annurev. psych.60.110707.163642

Miers, A. C., Blöte, A. W., Heyne, D. A., & Westenberg, P. M. (2014). Developmental pathways of social avoidance across adolescence: The role of social anxiety and negative cognition. Journal of Anxiety Disorders, 28(8), 787–794. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2014.09.008

Bas-Hoogendam, J. M., van Steenbergen, H., van der Wee, N. J. A., & Westenberg, P. M. (2018). Not intended, still embarrassed: Social anxiety is related to increased levels of embarrassment in response to unintentional social norm violations. European Psychiatry, 52, 15–21. https://doi.org/10.1016/j.eurpsy.2018.03.002

Findlay, L. C., Coplan, R. J., & Bowker, A. (2009). Keeping it all inside: Shyness, internalizing coping strategies and socio-emotional adjustment in middle childhood. International Journal of Behavioral Development, 33(1), 47–54. https://doi.org/10.1177/0165025408098017

Epkins, C. C., & Heckler, D. R. (2011). Integrating etiological models of social anxiety and depression in youth: Evidence for a cumulative interpersonal risk model. Clinical Child and Family Psychology Review, 14(4), 329–376. https://doi.org/10.1007/s10567-011-0101-8

Coplan, R. J., Rose-Krasnor, L., Weeks, M., Kingsbury, A., Kingsbury, M., & Bullock, A. (2013). Alone is a crowd: Social motivations, social withdrawal, and socioemotional functioning in later childhood. Developmental Psychology, 49(5), 861–875. https://doi.org/10.1037/a0028861

Kingery, J. N., Erdley, C. A., Marshall, K. C., Whitaker, K. G., & Reuter, T. R. (2010). Peer experiences of anxious and socially withdrawn youth: an integrative review of the developmental and clinical literature. Clinical child and family psychology review, 13(1), 91–128. https://doi.org/10.1007/s10567-009-0063-2

Ding, X., Coplan, R. J., Deng, X., Ooi, L. L., Li, D., & Sang, B. (2018). Sad, scared, or rejected? A short-term longitudinal study of the predictors of social avoidance in Chinese children. Journal of Abnormal Child Psychology. Advance online publication. https://doi.org/10.1007/s10802-018-0476-9

Smith, K. A., Barstead, M. G., & Rubin, K. H. (2017). Neuroticism and conscientiousness as moderators of the relation between social withdrawal and internalizing problems in adolescence. Journal of Youth and Adolescence, 46, 772–786. https://doi.org/10.1007/s10964-016-0594-z

Gazelle, H., & Rubin, K. H. (2019). Social Withdrawal and Anxiety in Childhood and Adolescence: Interaction between Individual Tendencies and Interpersonal Learning Mechanisms in Development. Journal of Abnormal Child Psychology. https://doi.org/10.1007/s10802-019-00557-y

Teo, A. R., Lerrigo, R., & Rogers, M. A. (2013). The role of social isolation in social anxiety disorder: a systematic review and meta-analysis. Journal of anxiety disorders, 27(4), 353–364. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2013.03.010

Barzeva, S. A., Richards, J. S., Meeus, W., & Oldehinkel, A. J. (2020). The social withdrawal and social anxiety feedback loop and the role of peer victimization and acceptance in the pathways. Development and psychopathology, 32(4), 1402–1417. https://doi.org/10.1017/S0954579419001354

Jarcho, J., Grossman, H. Y., Guyer, A. E., Quarmley, M., Smith, A. R., Fox, N. A., Leibenluft, E., Pine, D. S., & Nelson, E. E. (2019). Connecting childhood wariness to adolescent social anxiety through the brain and peer experiences. Journal of Abnormal Child Psychology, 47. https://doi.org/10.1007/s10802-019-00543-4

Coelho, V.A., Romão, A.M. (2018). The relation between social anxiety, social withdrawal and (cyber)bullying roles: A multilevel analysis. Computers in Human Behavior, 86, 218-226. https://doi.org/10.1016/j.chb.2018.04.048

Ardiavianti L., Efendi F., Kurnia I. and Hsieh P. (2018). Relationship between Bullying and Social Anxiety and Withdrawal among Adolescents. In Proceedings of the 9th International Nursing Conference - INC (pp. 146-149). Surabaya East Java, Indonesia. https://doi.org/10.5220/0008321801460149

Nelemans, S. A., van Assche, E., Bijttebier, P., Colpin, H., van Leeuwen, K., Verschueren, K., Claes, S., van den Noortgate, W., & Goossens, L. (2019). Parenting interacts with oxytocin polymorphisms to predict adolescent social anxiety symptom development: A novel polygenic approach. Journal of Abnormal Child Psychology, 47. https://doi.org/10.1007/s10802-018-0432-8

Davis, E. L., & Buss, K. A. (2012). Moderators of the relation between shyness and behavior with peers: Cortisol dysregulation and maternal emotion socialization. Social Development, 21, 801–820.

Smith, K. A., Hastings, P. D., Henderson, H. A., & Rubin, K. H. (2019). Multidimensional emotion regulation moderates the relation between behavioral inhibition at age two and social reticence with unfamiliar peers at age four. Journal of Abnormal Child Psychology, 47. https://doi.org/10.1007/s10802-018-00509-y

Bjornsson, A.S., Hardarson, J.P., Valdimarsdottir, A.G., Gudmundsdottir, K., Tryggvadottir, A., Thorarinsdottir, K., Wessman, I., Sigurjonsdottir, Ó., Davidsdottir, S., Thorisdottir, A.S. (2020) Social trauma and its association with posttraumatic stress disorder and social anxiety disorder. Journal of anxiety disorders, 72, 102228. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2020.102228

Cândea, D.M., Szentagotai-Tătar, A. (2018) Shame-proneness, guilt-proneness and anxiety symptoms: A meta-analysis. Journal of anxiety disorders, 58, 78–106. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2018.07.005

López-Castro, T., Saraiya, T., Zumberg-Smith, K., Dambreville, N. (2019) Association Between Shame and Posttraumatic Stress Disorder: A Meta-Analysis. Journal of traumatic stress, 32(4), 484–495. https://doi.org/10.1002/jts.22411

Wong, Q.J.J., Rapee, R.M. (2016) The aetiology and maintenance of social anxiety disorder: A synthesis of complementary theoretical models and formulation of a new integrated model. Journal of Affective Disorders, 213, 84–100. https://doi.org/10.1016/j.jad.2016.05.069

Erwin, B.A., Heimberg, R.G., Marx, B.P., Franklin, M.E. (2006) Traumatic and socially stressful life events among persons with social anxiety disorder. Journal of anxiety disorders, 20(7), 96–914. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2005.05.006

Spence, S.H., Rapee, R.M. (2016) The etiology of social anxiety disorder: An evidence-based model. Behaviour Research and Therapy, 86, 50-67. https://doi.org/10.1016/j.brat.2016.06.007.

Levin, M. E., Haeger, J., & Smith, G. S. (2017). Examining the role of implicit emotional judgments in social anxiety and experiential avoidance. Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment, 39(2), 264–278. https://doi.org/10.1007/s10862-016-9583-5

Voncken, M. J., Alden, L. E., Bögels, S. M., & Roelofs, J. (2008). Social rejection in social anxiety disorder: The role of performance deficits, evoked negative emotions and dissimilarity. British Journal of Clinical Psychology, 47(4), 439–450. https://doi.org/10.1348/014466508x334745

Voncken, M. J., Dijk, C., de Jong, P. J., & Roelofs, J. (2010). Not self-focused attention but negative beliefs affect poor social performance in social anxiety: An investigation of pathways in the social anxiety–social rejection relationship. Behaviour Research and Therapy, 48(10), 984–991. https://doi.org/10.1016/j.brat.2010.06.004

Magson, N.R., Freeman, J., Rapee, R.M., Richardson, C.E., Oar, E.L., Fardouly, J. (2021) Risk and Protective Factors for Prospective Changes in Adolescent Mental Health during the COVID-19 Pandemic. Journal of youth and adolescence, 50(1), 44–57. https://doi.org/10.1007/s10964-020-01332-9

Ferreira, M.J., Sofia, R., Carreno, D.F., Eisenbeck, N., Jongenelen, I., Cruz, J.F.A. (2021) Dealing With the Pandemic of COVID-19 in Portugal: On the Important Role of Positivity, Experiential Avoidance, and Coping Strategies. Front Psychol, 12, 647984. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.647984

Zheng, L., Miao, M., Lim, J., Li, M., Nie, S., Zhang, X. (2020) Is Lockdown Bad for Social Anxiety in COVID-19 Regions?: A National Study in The SOR Perspective. Int J Environ Res Public Health, 17(12), 4561. https://doi.org/10.3390/ijerph17124561

Arad, G., Shamai-Leshem, D., Bar-Haim, Y. (2021) Social Distancing During A COVID-19 Lockdown Contributes to The Maintenance of Social Anxiety: A Natural Experiment. Cognit Ther Res, 45(4), 708-714. https://doi.org/10.1007/s10608-021-10231-7

Olivera-La Rosa, A., Chuquichambi, E.G., Ingram, G.P.D. (2020) Keep your (social) distance: Pathogen concerns and social perception in the time of COVID-19. Pers Individ Dif, 166, 110200. https://doi.org/10.1016/j.paid.2020.110200