ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НЕНОРМАТИВНОЇ ЛЕКСИКИ У МІЖОСОБИСНІСНІЙ КОМУНІКАЦІЇ

Автор(и)

  • Олена Диса Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
  • Артем Чумак Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-dus

Ключові слова:

нормативність мовлення, нецензурна лексика, культура усного мовлення, ненормативні мовленнєві конструкти, міжособистісна комунікація.

Анотація

Мета. У статті розглянуто проблему застосування ненормативної лексики у сучасному суспільстві, висвітлено соціально-психологічні фактори, що сприяють порушенню нормативності мовлення. Зазначено, що неконтрольований потік нецензурної лексики може «активізуватися» в епоху глобальних історичних потрясінь та соціальної нестабільності. Під час російсько-української війни спостерігається лінгвопсихологічний дисбаланс між нормативною та ненормативною лексикою в країні (військових конфліктів, революцій, загрози розпаду держави, економічної кризи тощо). Підкреслено неоднорідність та багатофункціональність досліджуваної проблеми, яка на сучасному етапі є  актуальною та складною в аналізі. Представлено результати емпіричного дослідження особливостей застосування ненормативної лексики студентами закладів вищої освіти.

Методи. Використано методи анкетування, психодіагностики. Для встановлення відмінностей між групами було використано  критерій U-Манна-Уітні, для знаходження взаємозв’язків - кореляційний аналіз за допомогою коефіцієнта кореляції ρ-Спірмена.

Результати. Встановлено психологічні чинники, які детермінують схильність до застосування нецензурних слів у міжособистісному спілкуванні. Показано, що певний рівень комунікативних здібностей, агресії, рефлексії, соціального самоконтролю, гнучкості, мовленнєвої тривожності та міжособистісний емоційний інтелект по-різному впливають на можливість застосування ненормативної лексики студентами у процесі міжособистісної комунікації. Встановлено взаємозв’язки між показниками вербальної агресії та показниками гнучкості, самостійності і міжособистісного емоційного інтелекту.

Висновки. Специфіка міжособистісної комунікації не є монолітною структурою, вона має багатофункціональний та динамічний характер. Ненормативна лексика виступає психологічним інструментом, який активно використовується у міжособистісній комунікації, але не кожною людиною, і у більшості випадків обумовлюється ситуацією та індивідуально-психологічними особливостями особистості. Ненормативні мовленнєві конструкти, які застосовуються в міжособистісній комунікації, в залежності від контексту та ситуації можуть сприйматися по-різному, і необов’язково характеризуватимуть мовця, як неосвічену та некультурну особистість. Отримані нами результати  значно розширюють і доповнюють існуючі дослідження стосовно нормативності та культури мовлення, яка передбачає дотримання нормативності мови, граматичних та стилістичних правил, доречного застосування мовленнєвих конструкцій тощо.

Посилання

Bahan, M., Navalna, M., & Istomina, A. (2022). Indyvidualni verbalni kody spontannoi emotsiinoi psykhorehuliatsii suchasnoi ukrainskoi molodi [Individual verbal codes of spontaneous emotional psychoregulation of modern Ukrainian youth]. Psycholinguistics, 31(2), 6-32 [in Ukrainian].

Harlytska, T. S. (2018). Formuvannia movnoho otochennia mista pid vplyvom linhvokulturnykh ta sotsialno-psykholohichnykh chynnykiv [Formation of the urban language environment under the influence of linguistic, cultural and socio-psychological factors]. Naukovi zapysky – Proceedings, 164, 12–16 [in Ukrainian].

Kalmykov, H. (2020). Yak bakalavry psykholohii zdiisniuiut refleksiiu nad profesiinym movlenniam: stan rozvytku dyskursyvnoi refleksyvnosti [How bachelors of psychology reflect on professional speech: The State of Development of Discursive Reflexivity]. Psycholinguistics, 27(1), 139-163 [in Ukrainian].

Kalmykova, L., Kharchenko, N., Volzhentseva, I., Kalmykov, H., & Mysan, I. (2020). Aktualizatsiia problematyky vnutrishnoho movlennia v psykholinhvistytsi komunikatsii: rezultaty systematychnoho ohliadu i metaanalizu [Actualization of the problems of internal speech in the psycholinguistics of communication: the results of a systematic review and meta-analysis]. Psycholinguistics, 28(1), 83-148 [in Ukrainian].

Makarets, J. (2021). Psykholinhvistychna pryroda movnoi normy ta yii mistse sered chynnykiv movlennievoi diialnosti [Psycholinguistic nature of the language norm and its place among the factors of speech activity]. Psycholinguistics, 29(2), 151-172 [in Ukrainian].

Malysheva, M. H. (2020). Vyrazhennia verbalnoi ahresii v komentariakh sotsmerezhi Facebook [Expressions of verbal aggression in the comments of the Facebook social network]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu – Bulletin of Odessa National University, 2, 58–62 [in Ukrainian].

Mezhov, O., Navalna, M., Kostusiak, N. (2021). Zasoby vyrazhennia komunikatyvno-prahmatychnoi intentsii obrazy v suchasnykh mediatekstakh [Means of expression of communicative-pragmatic intention of offense in modern media texts]. Linhvistychni studii – Linguistic studies, 41, 179–192 [in Ukrainian].

Tavrovetska, N. I., Shebanova, V. I. (2020). Kros-kulturne doslidzhennia vzhyvannia obstsennoi leksyky u molodizhnomu seredovyshchi [Cross-cultural study of the use of obscene language in youth]. Psycholinguistics, 28, 239–266 [in Ukrainian].

Turchak, O. M. (2014). Doslidzhennia yakisnykh i kilkisnykh pokaznykiv movlennievoi tryvozhnosti v usnomu movlenni studentiv u sytuatsiiakh emotsiinoi napruhy [Research of qualitative and quantitative indicators of speech anxiety in students' oral speech in situations of emotional stress]. Psycholinguistics, 7, 143–151 [in Ukrainian].

Talko, O. B., Shevchenko, O. M. (2017). Psykholoho-kulturolohichni aspekty vzhyvannia nenormatyvnoi leksyky u molodizhnomu seredovyshchi [Psychological and cultural aspects of the use of profanity in the youth environment]. Molodyi vchenyi – Young scientist, 3 (43), 280-283 [in Ukrainian].

Andang, K., Bram, B. (2018). Swear words and their implications for English language learning-teaching. LLT journal, 21, 43-49.

Babushko, S., Solovei, L. (2019). What makes university students swear. Advanced Education, 13, 112-119. https://doi.org/10.20535/2410-8286.159259

Droessiger, H. H. (2017). On evaluative conceptualizations of swear words and invectives. Athens journal of philology, 4(3), 201–217. https://doi.org/10.30958/ajp.4.3.2

Finn, E. (2017). Swearing: The good, the bad & the ugly. Ortesol journal, 34, 17-26.

Formanova, S., & Dombrovan, T. (2019). A sociolinguistic experiment in defining the forms of impoliteness. Psycholinguistics, 25(2), 323-337. https://doi.org/10.31470/2309-1797-2019-25-2-323-337

Jay, T. (2018). Swearing, moral order, and online communication. Journal of language aggression and conflict, 6(1), 107-126. https://doi.org/10.1075/jlac.00005.jay

Завантаження

Опубліковано

2022-05-30

Як цитувати

Диса , О., & Чумак , А. (2022). ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ НЕНОРМАТИВНОЇ ЛЕКСИКИ У МІЖОСОБИСНІСНІЙ КОМУНІКАЦІЇ. Психологічні перспективи, 39, 69-86. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-dus

Схожі статті

211-219 з 219

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.