ПОСТАННЯ ПСИХОСОФІЙНОГО ДИСКУРСУ ТОЛЕРАНТНОСТІ

Автор(и)

  • Анатолій Фурман Західноукраїнський національний університет
  • Ольга Шаюк Західноукраїнський національний університет

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-38-230-243

Ключові слова:

толерантність, особистість, буття, учинення, психософія, вчинок, свідомість.

Анотація

Мета. У дослідженні вперше окреслено проблемне поле започаткування психософійного дискурсу толерантності, який науково проєктується розгорнути за вчинковим принципом В. А. Роменця, а також за методологічними підходами, нормативами і засобами вітакультурної методології наукової школи А. В. Фурмана. Методи. Для реалізації мети наукового пошуку були використані методи: психологічного аналізу, проблемно-комунікативного синтезу, індуктивного переходу від конкретного до загального, логіко-змістової дедукції як сходження від загального до одиничного і конкретного, канонічного вчинення у його психософійному витлумаченні. Результати. В контексті актуальності створення новітньої моделі/концепції толерантності системно розглянуто найбільш значущі точки її ґенези в найважливіших вимірах філософського та наукового осмислення, тенденції розуміння та інтерпретації цього ковітального феномену людського повсякдення, його формовияви суспільного уреальнення і суб’єктного життєзреалізування. Воднораз толерантність розкрито і як важливий концепт сучасного теоретичного мислення і професійного методологування, а також як інтегральну особистісну рису-якість. Однак найважливіша авторська ідея, що сформульована як надзавдання дослідження, полягає в тому, щоб обґрунтувати вчинок толерантності як вузловий осередок життєдіяльності і в першому предметному наближенні визначити його психософійні контури за допомогою системного набору методів: критичного аналізу, рефлексивного синтезу, логічної та емпіричної індукції, смислової дедукції з використанням інтелектуальних засобів миследіяльності і професійного методологічного моделювання. Внаслідок отримано теоретичне обґрунтування моделі вчинку толерантності як взаємодоповнення чотирьох компонентів – ситуаційного, мотиваційного, діяльного і післядіяльного. Таке структурне узмістовлення канонічно організованого вчинення уможливило висвітлення векторів психософії толерантності, аргументування продуктивності розробки психософійного напрямку вивчення толерантності як світоглядної універсалії, котра співвідносить ментальні і мовленнєві, емоційні та інтелектуальні, раціональні та ірраціональні, екзистенційні та моральні складові історичного досвіду людства, збагачує масову свідомість уявленнями про прийнятні форми, методи і засоби соціальних учинків, ситуаційної взаємодії та порозуміння, а відтак програмує життя всіх і кожного згідно із законами гуманності, солідарності, співдружності. Висновки. Проведене дослідження доводить, що евристичний напрям конструктивної розробки розлогої проблематики людської толерантності є не так її детальним психологічним вивченням, як психософійним осмисленням, ціннісним наповненням і вчинково-канонічним зреалізуванням великих спільнот, малих груп і кожної особистості зокрема. Саме це дає змогу світоглядно програмувати життєвий шлях зрілої особи, яка стала на шлях розсудливого вчинення.

Посилання

Furman, A.V. & Furman, O.I. & Shandruk S.K. & Co (Eds.). (2019) Vitakulturna metodolohiia: antolohiia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A. V.Furmana [Vitacultural methodology: an anthology. To the 25th anniversary of professor A.V. Forman’s Scientific School]. Ternopil: TNEU. [in Ukrainian].

Ghalycjkyj, I. (2018). Tolerantnistj u pravovomu zhytti suchasnoji Ukrajiny: monoghrafija [Tolerance in the legal life of modern Ukraine: a monograph]. Odesa: Feniks. [in Ukrainian].

Deklaracija pryncypiv tolerantnosti [Declaration of principles on tolerance] (2015). Psykhologhija i suspiljstvo, 3, 59–61. [in Ukrainian].

Kapto, A. S (2011). Tolerantnistj v konteksti koncepciji «Kuljtura svitu» [Tolerance in the context of the concept "Culture of the world»]. Bezpeka Evraziji, 1, 175–181. [in Ukrainian].

Miasoid, P.A. & Furman A.V. (Eds). (2012) Psykholohiia vchynku: shliakhamy tvorchosti V.A. Romentsia [Psychology act: the way of creativity, of Romenets V.A]. Kyiv: Lybid. [in Ukrainian].

Saghanovsjka, T. P. (2017). Tolerantnistj jak vazhlyva skladova chastyna pryncypu nenasyllja [Tolerance as an important part of the principle of non-violence]. Aktualjni problemy filosofiji ta sociologhiji. Odesa, 19, 95–98. [in Ukrainian].

Svendsen, L. (2016). Filosofija svobody [Philosophy of freedom]. Ljviv: Vydavnyctvo Anetty Antonenko, Kyjiv: Nika-Centr. [in Ukrainian].

Smaznova I. S. (2019). Ahresiia i tolerantnist: filosofsko-pravovyi dyskurs: monohrafiia [Aggression and tolerance: philosophical and legal discourse: a monograph] Odesa: Feniks. [in Ukrainian].

Batsevych, F.S. & Hrabovska, S.L. & Darmoriz, O.V. & Co.(Eds.) (2012). Tolerantnistj jak socialjno-kuljturnyj fenomen: svitoghljadno-metodologhichnyj aspekt: kolektyvna monoghrafija [Tolerance as a socio-cultural phenomenon: worldview and methodological aspect: a collective monograph]. Ljviv: LNU imeni Ivana Franka. [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2013). Gheneza tolerantnosti ta perspektyvy ukrajinotvorennja (kompleksnyj proekt) [Genesis of tolerance and prospects of Ukrainian formation (complex project]. Psykhologhija i suspiljstvo, 1, 6–20. [in Ukrainian].

Furman, A. V., Shajuk, O. Ja. (2015). Tolerantnistj jak predmet ontofenomenologhichnogho dyskursu [Tolerance as a subject of ontophenomenological discourse]. Psykhologhija i suspiljstvo, 3, 31–61. [in Ukrainian].

Shayuk, O. (2017). Vitacultural Horizons of Tolerance Conceptual Cognition. Psykhologhija i suspiljstvo, 1, 73–78. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2017.01.073 [in English].

Shajuk, O. Ja., Furman, A. V. (2018). Metodologhichni pidkhody do sutnisnogho piznannja tolerantnosti u formati ghnoseologho-noumenologhichnogho naprjamu filosofuvannja [Methodological approaches to the essential knowledge of tolerance in the format of epistemological and noumenological direction of philosophizing]. Vitakuljturnyj mlyn, 20, 28–35. [in Ukrainian].

Shajuk, O., Furman, A. (2019). Metodologhichni pidkhody do sutnisnogho piznannja tolerantnosti u ramkakh psykhosocialjnogho teoretyzuvannja. Psykhologhija i suspiljstvo, 2, 5–27. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2019.02.005 [in Ukrainian].

Beaugrande, R. (1997) Text, Discourse, and Process,Toward a Multidisciplinary Science of Texts (Advances in Discourse Processes). Publisher: Ablex Pub.

Brown, Wendy (2009). Regulating Aversion: Tolerance in the Age of Identity and Empire. Princeton University Press.

Dalcourt, G. J. (2017). Tolerance. New Catholic University of America Press.

Ellis, A. (2004). The Road to Tolerance: The Philosophy of Rational Emotive Behavior Therapy. Prometheus Books.

Forst, R. (2018). Toleranz im Konflikt: Geschichte, Gehalt und Gegenwart eines umstrittenen Begriffs. Suhrkamp.

Garnsey, P. (2016). Religious toleration in classical antiquity. Persecution and toleration. Studies in Church History, 1–12.

Guciykunst, W. B., Ting-Toomey S., Chua E. (2018). Culture and interpersonal communication. Nevrbury Park.

Heyd, D. (1998). Toleration: An Elusive Virtue Kindle Edition. Princeton University Press.

Milo, D. S. (2019). Good enough: the tolerance for mediocrity in nature and society. Harward University Press.

Žižek, Sl. (2008). Tolerance as an Ideological Category.Critical Inquiry. The University of Chicago Press. 34(4), 660-682 https://doi.org/10.1086/592539

Witenberg, R. T. (2019). The Psychology of Tolerance: Conception and Development. https://doi.org/10.1007/978-981-13-3789-5

Завантаження

Опубліковано

2021-12-20

Як цитувати

Схожі статті

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.