ОПИТУВАЛЬНИК СЦЕНІЧНОЇ ТРИВОГИ МУЗИКАНТІВ Д.КЕННІ (K-MPAI-R): КОНФІРМАТОРНИЙ ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ УКРАЇНСЬКОЇ ВЕРСІЇ

Олена  Ксьондзик

doi:10.29038/2227-1376-2020-36-144-158

Автор(и)

Олена Ксьондзик Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-144-158

Ключові слова:

вимірювання, музиканти, сценічна тривога, валідність, надійність, К-МРАІ-R, факторна структура

Анотація

Мета. Сценічна тривога є одною з центральних психологічних проблем у професійній діяльності музикантів. Однак в українській клінічній практиці та дослідженнях існує нестача валідних інструментів для її вимірювання. Ця публікація презентує результати психометричного аналізу україномовної версії К-МРАІ-R (переглянута версія опитувальника сценічної тривоги музикантів Д.Кенні). Базуючись на теорії тривожних розладів Д. Барлоу, даний опитувальник вимірює когнітивні, афективні, фізіологічні та поведінкові ознаки сценічної тривоги музикантів, а також її етіологічні аспекти. Метою даного дослідження було перевірити факторну структуру методики за допомогою конфірматорного факторного аналізу та визначити її надійність за критерієм альфа Кронбаха. Методи дослідження. В емпіричному дослідженні взяло участь 164 студенти вищих музичних навчальних закладів та 240 професійних музикантів (вік = 18-72; середній вік = 35.32, стандартне відхилення = 13.28; 63% жінок та 37% чоловіків) з різних регіонів України. Результати. Результати показали, що модифікований варіант україномовної версії К-МРАІ-R має високі психометричні показники, підтверджені за допомогою конфірматорного факторного аналізу. Дво-, три- та восьмифакторні моделі не досягли прийнятного рівня. Однак після виключення питань, що показали низькі факторні навантаження, модифікова шестифакторна модель продемонструвала задовільні індекси відповідності (χ²/df = 1.75; CFI = 0.940 і TLI = 0.931; RMSEA =0.047; SRMR = 0.048). Надійність за внутрішньою узгодженістю шкал була підтверджена високим коефіцієнтом альфа Кронбаха (добрий рівень показників для підшкал «соматичні ознаки тривоги» (.864), «занепокоєння/страх (негативні думки)» (.818), «депресія/безнадія» (.742), «тривожне передчуття» (.839) та прийнятний – для підшкал «батьківська емпатія»(.645) і «міжпоколінна передача тривоги» (.658). Висновки. Українська версія К-МРАІ-R може використовуватися в якості валідного та надійного інструменту для діагностики та досліджень сценічної тривоги музикантів. Перспективами подальшого дослідження україномовної версії К-МРАІ-R є перевірка її конвергентної та дивергентної валідності, а також тест-ретестової надійності.

Біографія автора

Олена Ксьондзик , Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

http://orcid.org/0000-0003-1308-3266

Посилання

Barlow D. H. (2002). Anxiety and its disorders: The nature and treatment of anxiety and panic (2nd ed.). New York: The Guilford Press.

Barbar A.E.M., Crippa JAS, Osório F.L. (2014). Performance anxiety in Brazilian musicians: Prevalence and association with psychopathology indicators. Journal of Affective Disorders. 152(154), 381-6. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2013.09.041

Barbar, A. E., Souza, J. A., & Osório, F. L. (2015). Exploratory factor analysis of Kenny Music Performance Anxiety Inventory (K-MPAI) in a Brazilian musician sample. Archives of Clinical Psychiatry (São Paulo), 42(5), 113–116. DOI: https://doi.org/10.1590/0101– 60830000000060

Brown, T. A. (2006). Confirmatory Factor Analysis for Applied Research. New York: The Guilford Press.

Chang-Arana, A. M. (2015). Adaptation and psychometric properties of the Kenny-Music Performance Anxiety Inventory (K-MPAI). Paper presented at the X Latin- American Regional Conference and III Pan American Regional Conference of Music Education, Lima, Peru.

Chang-Arana, A.M., Kenny, D.T., & Burga-León, A. (2018). Validation of the Kenny Music Performance Anxiety Inventory (K-MPAI): A cross-cultural confirmation of its factorial structure. Psychology of Music, 46, 551–567. DOI: https://doi.org/10.1177/0305735617717618

Cox, B. J., & Kenardy, J. (1993). Performance anxiety, social phobia, and setting effects in instrumental music students. Journal of Anxiety Disorders, 7, 49–60.

Faur A.L., Vaida S., Opre A. (2020). Kenny Music Performance Anxiety Inventory: Exploratory Factor Analysis of the Romanian version. Psychology of Music. Prepublished February, 6, 2020. DOI: https://doi.org/10.1177/0305735619896412

He, J., & van de Vijver, F. (2012). Bias and Equivalence in Cross-Cultural Research. Online Readings in Psychology and Culture, 2(2). DOI: https://doi.org/10.9707/2307-0919.1111

Kantor –Martynuska J., Kenny D.T. (2018). Psychometric properties of the Kenny-Music Performance Anxiety Inventory modified for general performance anxiety. Polish Psychological Bulletin, 49(3) 332–343. DOI: https://doi.org/10.24425/119500

Kenny, D.T. (2011). The Psychology of Music Performance Anxiety. Oxford: Oxford University Press.

Kenny, D. T. (2016). Music Performance Anxiety: Theory, Assessment and Treatment. LAP Lambert Academic Publishing.

Kenny, D. T., Davis, P. J., & Oates, J. (2004). Music performance anxiety and occupational stress amongst opera chorus artists and their relationship with state and trait anxiety and perfectionism. Journal of Anxiety Disorders, 18(6), 757-777. DOI: https://doi.org/10.1177/0305735612463950

Kenny, D. T. (2009). The factor structure of the Revised Kenny Music Performance Anxiety Inventory. In A. Williamon (Ed.), Proceedings of the International Symposium on Performance Science (pp. 37–41). Utrecht, The Netherlands: Association Européenne des Conservatoires.

Kline, R. B. (2016). Methodology in the social sciences.Principles and practice of structural equation modeling (4th ed.). Guilford Press.

Ksondzyk, O. (2020). Kenny Music Performance Anxiety Inventory (K-MPAI): Exploratory Factor Analysis of the Ukrainian version. Mental Health: Global Challenges Journal, 4(2), 39 - 44. DOI: https://doi.org/10.32437/mhgcj.v4i2.87

Lehrer, P. M., Goldman, N. S., & Strommen, E. F. (1990). A principal components analysis assessment of performance anxiety among musicians. Medical Problems of Performing Artists, 5(1), 12–18.

Osborne, M. S., Kenny, D. T., & Holsomback, R. (2005). Assessment of music performance anxiety in late childhood: A validation study of the Music Performance Anxiety Inventory for Adolescents (MPAI-A). International Journal of Stress Management, 12(4), 312–330. DOI: https://doi.org/10.1037/1072-5245.12.4.312

Peschke, S., & von Georg, R. (2015, August 17–22). The competence of performance: Mental aspects of succeeding and failing in musicians. Paper presented at the Ninth Triennial Conference of the European Society for the Cognitive Sciences of Music, Manchester, UK. DOI: https://doi.org/10.13140.RG.2.1.2547.6562

Rocha, S., Dias-Neto, E., & Gattaz, W. F. (2011). Music performance anxiety: Translation, adaptation and validation of the Kenny Music Performance Anxiety Inventory (K-MPAI) to the Portuguese language. Archives of Clinical Psychiatry, 38(6), 217–221. DOI: https://doi.org/10.1590/S0101-60832011000600001

Spahn, C., Walther, J., & Nusseck, M. (2016). The effectiveness of a multimodal concept of audition training for music students in coping with music performance anxiety. Psychology of Music, 44 (4), 893-909. DOI: https://doi.org/10.1177/0305735615597484

Spielberger, C. D. (1983). State-trait anxiety inventory STAI (form Y). Palo Alto, CA: Consulting Psychologists Press, Inc.