ЯВИЩЕ ОСТРАКІЗМУ В СИСТЕМІ ТРАНСЦЕНДЕТАЛЬНИХ ПОНЯТЬ ЖИТТЄВОЇ ФОРМИ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-34-155-174Ключові слова:
трансцендентальність, фундаментальна ситуація, остракізм, остракізатор, соціальна ізоляція, соціальний статус, мультимотивна теорія, приналежність.Анотація
У статті автори роблять спробу визначити особливості явища соціальної ізоляції с системі фундаментальних понять та систематизувати соціально–психологічні, філософські уявлення про відчуження як механізм остракізації в групі. Особлива увага приділяється розгляду системи особистості як цілого, автономного від природи утворення, яке функціонує за своїми власними специфічними соціальними законами, і з точки зору ототожнення особи – як частини більш складного цілого.
Стаття присвячена важливості аналізу основних трансцендентальних факторів життєвої форми, які впливають на перебіг особистісного буття окремих індивідів і соціальних груп, первинного фактору екзистенційніх потреб, який найбільш яскраво проявляється у соціальній взаємодії особистості, коли вона від народження створює щось принципово нове. При цьому досить часто, не усвідомлюючи, закономірність і вмотивованість своїх дій, реакцій, поведінкових сценаріїв.
Висвітленні особливості рефлексивних реакцій і відповідей індивіда на остракізм, такі як: незацікавленість, критика, упередження, уникнення, неприйняття, зрада, стигматизація, зневага, залишення, образа, залякування і різні дрібні образи і образи і мають загальний вплив на емоції, самооцінку і поведінку.
Вказано на роль соціального статусу, самооцінки особистості, соціальної приналежності, і характерні особливості ендогенних чинників, які можуть бути передумовою небезпеки того, що неприйнята особистість буде маневрувати через своє викривлене сприйняття в ситуації, коли вихід з ізоляції за допомогою її власних можливостей практично неможливий.
Зроблено висновки в системі розгляду поняття остракізму, що на глибинному когнітивно-емоційному рівні впливає на фактичну фундаментальну ситуацію особистості, порушуючи задоволення основних рис трансцендентальних понять життєвої форми.
Подальший розгляд цієї проблеми передбачено у більш розгорнутому вивченні впливу остракізму на інші фундаментальні категорії життєвої форми. І дослідженні індивідуальних рис особистості, які впливають на відхід індивіда, що є відстороненням, з соціальної ізоляції.
Посилання
2. Zharov SN (2007). Transtsendentne v ontolohichnykh strukturakh filosofiyi i nauky. [Transcendent in the ontological structures of philosophy and science.] author's abstract dis for the sciences. degree doc. Philosophy Sciences 40 s. [in Russian].
3. Kuvshinova A.O. (2009). Lyudy i chas: konflikt pokolenitsy v dzerkali sotsialʹnoyi zlahody. [People and time: the conflict is rampant in the mirror of social harmony]. Tyumen: The printing press. 319 s. [in Ukrainian].
4. Lavrukhina I. M. (2009). Ideya transtsendentnoho: kontseptualʹni versiyi v kulʹturi. [The idea of transcendental: conceptual versions in culture.] author's abstract dis for the sciences. degree doc. Philosophy Sciences., 42 s. [in Russian].
5. Popova Ye.I. (2014). Spetsyfika zhorstokoho povodzhennya z ditʹmy v shkilʹnomu seredovyshchi. [Specificity of ill-treatment of children in the school environment.] Scientific and methodical electronic journal "Concept", 6, 106 - 110 [in Ukrainian].
6. Raza D. N. (2009). Teleolohichnyy pryntsyp v nautsi (transtsendentalʹnyy pidkhid). [The teleological principle in science (transcendental approach).] author's abstract dis for the sciences. degree doc. Philosophy Sciences, 32 p. [in Russian].
7. Roman V.P. (2008). Nauka i filosofiya: klasychni, neklasychni i postneklasychni paradyhmy. [Science and philosophy: classical, non-classical and post-classical paradigms.] Belgorod: CPI "POLITERRA", 451s. [in Russian].
8. Baumeister RF, DeWall CN, Ciarocco NL, Twenge JM. (2006). Social exclusion impairs self-regulation. J. Personal. Soc. Psychol. 88:589-604 [in English].
9. Buckley KE, Winkel RE, Leary MR. (2004). Reactions to acceptance and rejection: Effects of level and sequence of relational evaluation. Journal of Experimental Social Psychology, 40, 14–28 [in English].
10. Downey G, Mougios V, Ayduk O, London B, Shoda Y. (2004). Rejection sensitivity and the defensive motivational system: insights from the startle response to rejection cues. Psychol. Sci, 15, 668-773 [in English].
11. Eisenberger, N. I., Lieberman, M. D., & Williams, K. D. (2003). Does rejection hurt? An fMRI study of social exclusion. Science, 302, 290-292 [in USA].
12. Hardin CD, Conley TD. (2001). A relational approach to cognition: Shared experience and relationship affirmation in social cognition. Cognitive social psychology,203, 3–21 [in English].
13. Leary MR, MacDonald G. (2003). Individual differences in self-esteem: A review and theoretical integration. Guilford Press, 105, 401–418 [in English].
14. MacDonald G, Leary MR. (2005). Why does social exclusion hurt? The relationship between social and physical pain. Psychol. Bull, 131, 202-223.
15. Nicholson, R. A. (2012). Review of social isolation: an important but underassessed condition in older adults. Prim Prev, 33, 137–152.
16. Paolo Parigi and Warner Henson II. (2014). Social Isolation in America. Rev. Sociol, 40, 53–71.
17. Patti M. Joseph B. (2016). Media Effects: Theory and Research. Rev. Psychol, 67, 315–388.
18. Pickett CL, Gardner WL. (2005). The social monitoring system: enhanced sensitivity to social clues as an adaptive response to social exclusion. Personal. Soc. Psychol, 45, 21-26.
19. Twenge JM, Baumeister RF, Tice DM, Stucke TS. (2001). If you can’t join them, beat them: effects of social exclusion on aggressive behavior. Personal. Soc. Psychol, 81, 1058-1069.
