ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В ЕКЗИСТЕНЦІЙНОМУ РОЗУМІННІ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-127-138Ключові слова:
екзистенція, екзистенційна сповненість, благополуччя, психологічне благополуччя, особистістьАнотація
У статті розглянуто питання розуміння феномену психологічного благополуччя особистості в контексті екзистенціальної філософії та психології. Поняття «психологічне благополуччя» описує стан й особливості внутрішнього світу людини, які визначають переживання благополучності, а також поведінку, що продукує та проявляє благополуччя. Екзистенціальна філософія стосується проблематики вивчення психологічного благополуччя. Зовнішній (предметний) світ ця філософія розглядає як «відчужене буття» людської екзистенції. Так, зокрема, проблеми благополуччя особистості розглянуто в працях екзистенційних філософів Ж. –П. Сартра, С. К’єркегора, А. Камю, П. Тілліха, В. Франкла. Екзистенціальна психологія також займається вивченням психологічного благополуччя. Серед представників екзистенційної психології, котрі досліджують психологічне благополуччя, можемо виокремити імена Л. Бінсвангера, Дж. Б’юдженталя, Д. О. Леонтьєва, Р. Лейнг, О. Ленглі, Р. Мея, Е. Фромма, І. Ялома, К. Ясперса й ін. Цей підхід у психології виник як опозиція природничо-науковому підходу, у якому людину описано як об’єкт, подібно до інших об’єктів світу, представлених свідомості та вивченню. В основу покладено тезу про постійний екзистенційний пошук, усвідомлення внутрішньої свободи та відповідальності, здатність людини до саморозвитку, наявність сенсу життя, екзистенційної сповненості, відчуття власної психологічної цілісності й задоволеності життям, що впливають на психологічне благополуччя людини. Сьогодні, у часи соціально-економічних, етнічних та культурологічних трансформацій, глобальної інформатизації суспільства, людині треба буде пройти набагато важчий, із погляду здійснюваних екзистенціальних виборів, шлях особистісного розвитку заради укріплення власного психологічного благополуччя.
Посилання
2. Bynsvanher, L. (1999). Bitye-v-myre [Being-in-the-world]. Moskva: Yuventa, 1999. 300 р. [in Russian].
3. Biudzhental, Dz. (1998). Nauka bit zhyvim: Dyalohy mezhdu terapevtom y patsyentamy v humanystycheskoi terapyy [The science of being alive: Dialogues between the therapist and patients in humanistic therapy]. Moskva: Nezavysymaia fyrma «Klass», 336 р. [in Russian].
4. Kamiu, A. (1990) Buntuiushchyi chelovek. Fylosofyia. Polytyka. Yskusstvo [Rebellious man. Philosophy. Politics. Art]. Moskva: Polytyzdat, 415 р. [in Russian].
5. Kerkehor, S. (1993). Bolezn k smerty. Strakh y trepet [Disease to death. Fear and awe]. Moskva: Respublyka, 382 р. [in Russian].
6. Leontev, D. A. (2016). Эkzystentsyalnыi podkhod v sovremennoi psykholohyy lychnosty [Existential approach in modern psychology of personality]. Voprosы psykholohyy – Psychology issues, 3, 3–15 [in Russian].
7. Lэnh, R.D. (1995). Raskolotoe «Ia» [Broken «I»]. Sankt-Peterburh. Belii Krolyk, 352 р. [in Russian].
8. Lэnhle, A. (2016). Pochemu mы stradaem? Ponymanye, obkhozhdenye y obrabotka stradanyia s tochky zrenyia эkzystentsyalnoho analyza [Why do we suffer? Understanding, dealing with and handling suffering in terms of existential analysis]. Natsyonalnii psykholohycheskyi zhurnal – National Psychological Journal, 4(24), 23–33 [in Russian].
9. Maidanskyi, A. D. (2001). Katehoryia sushchestvovanyia v «Эtyke» Spynozi [The category of existence in Spinoza’s Ethics]. Voprosi fylosofyy – Philosophy issues,1, 161–174 [in Russian].
10. Maksymenko, S. D., Maksymenko, K. S., Papucha, M. V. (2007). Psykholohiia osobystosti: Pidruchnyk [Psychology of personality]. Kyiv: TOV «KMM», 296 р. [in Ukrainian].
11. Mэi, R. (2001). Эkzystentsyalnaia psykholohyia [Existential psychology]. Moskva: Aprel Press ЭKSMO-Press, 149 р. [in Russian].
12. Rozhkov, M.Y. (2011). Kontseptsyia эkzystentsyalnoi pedahohyky [The concept of existential pedagogy]. Yaroslavskyi pedahohycheskyi vestnyk – Yaroslavl Pedagogical Gazette, 4, 43–47 [in Russian].
13. Sartr, Zh.-P. (2000). Bitye y nychto: opыt fenomenolohycheskoi ontolohyy [Being and Nothing: The Experience of Phenomenological Ontology]. Per. s fr. Moskva: Respublyka, 639 р. [in Russian].
14. Shvalb, Yu., Vernik, O., Vovchyk-Blakytna, O., Rudomino-Dusiatska O. et al. (2015) Sotsialno-psykholohichni zasady stanovlennia ekolohichno oriientovanoho sposobu zhyttia osobystosti [Socio-psychological principles of the formation of the environmentally oriented way of life of the individual]. Yu. Shvalba (Ed.). Kyiv: Pedahohichna dumka, 216 р. [in Russian].
15. Tyllykh, P. (1995). Muzhestvo bыt. Yzbrannoe [Courage to be. Favorites]. Moskva, 7–131 [in Russian].
16. Frankl, V. (2000). Volia k smislu [The will to meaning]. Moskva: Aprel Press; ЭKSMO-Press. 97 р. [in Russian].
17. Fromm, Э. (1990). Behstvo ot svobodi [Escape from freedom]. Moskva, 207 р. [in Russian].
18. Yaspers, K. (1991). Smisl y naznachenye ystoryy [The meaning and purpose of the story]. Moskva: Polytyzdat, 527 р. [in Russian].
19. Jacobsen, B. (2007). Invitation to Existential Psychology: A Psychology for the Unique Human Being and Its Applications in Therapy. Chichester: Wiley Interscience.
20. Greenberg, Jeff, Sander L. Koole, Pyszczynski Tom (Eds.). Handbook of Experimental Existential Psychology (2004) ed. by New York: Guilford Press.
21. Längle, A. (1994): Sinnvoll leben. Angewandte existenzanalyse. St. Pölten: nö pressehaus, 4.2, 90–94.
22. Mahoney, M., Mahoney, S. (2001). Living Within Essential Tensions: Dialectics and Future Development. In: K. Schneider, J. Bugental, F. Pierson (Eds.), The Handbook of Humanistic Psychology. Leading Edges in Theory, Research and Practice. New York, NY: Sage, 659–666.
23. Yalom, I.D. (1975). Theory and practice of group psychotherapy. New York, 1975. 529 p.
