ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСІБ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ВОЛОНТЕРСЬКОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-10-23Ключові слова:
волонтери, волонтерська діяльність, мотивація, цінності, соціально-психологічні установки, афіліаціяАнотація
У статті досліджено психологічні особливості осіб, які залучені до волонтерської роботи, та ціннісно-мотиваційні чинники добровольчої діяльності. На підставі аналізу ступеня афіліації й потреби в збереженні та встановленні контактів з іншими в групі респондентів, котрі займаються волонтерською роботою, та тих, які не беруть участі в добровольчій праці, установлено, що волонтери мають вищий рівень афіліації, порівняно з групою осіб, не залучених до цієї діяльності. У результаті дослідження рівня суб’єктивного контролю та особистої відповідальності групи осіб, котрі займаються волонтерською роботою, і тих, що не залучені до добровольчої діяльності, показано, що волонтери мають вищий показник за шкалами загальної інтернальності. Це свідчить про високий рівень відчуття суб’єктивного контролю над життєвими подіями; за шкалою міжособистісних відносин, що є показником вищого рівня відчуття контролю за неформальними та формальними стосунками з іншими, можливості контролювати повагу й симпатію з боку навколишніх; за шкалою інтернальності стосовно невдач, що означає сприйняття суб’єктами неприємних подій як результату власних дій. Аналіз результатів діагностики самовідношення засвідчив, що найбільший розрив між двома групами респондентів маємо за шкалою відображеного самовідношення: волонтери володіють вищим рівнем відчуття соціальної прийнятності та суспільного схвалення власної життєдіяльності. На засаді діагностики соціально-психологічних установок двох груп респондентів у мотиваційно-потребнісній сфері встановлено, що в осіб, залучених до волонтерства, спостерігаємо домінування альтруїстичних цінностей, високі показники в орієнтаціях на процес (інтерес до справи), а також на свободу (незалежність, протидія обмеженням).
Посилання
2. Apinunmahakul, A.; Devlin, R. A. (2008). Social networks and private philanthropy. Journal of Public Economics, 92, 309–328.
3. Bekkers, R. (2005). Participation in voluntary associations: relations with resources, personality, and political values. Political Psychology, 26(3), 439–454.
4. Caputo, R. (2009). Religious capital and intergenerational transmission of volunteering as correlates of civic engagement. Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly, 38(6), 983–1002.
5. Carlo, G.; Okun, M. A. ; Knight, G. P., et al. (2005). The interplay of traits and motives on volunteering: agreeableness, extraversion and prosocial value motivation. Personality and Individual Differences, 38, 1293–1305.
6. Caro, F. G. ; Bass, S. A. (1997). Receptivity to volunteering in the immediate postretirement period. Journal of Applied Gerontology, 16(4), 427–442.
7. Einolf, C. J. 2010. Does extensivity form part of the altruistic personality? An empirical test of Oliner and Oliner’s theory. Social Science Research, 39, 142–151.
8. Matsuba, M. K.; Hart, D.; Atkins, R. (2007). Psychological and social– structural influences on commitment to volunteering. Journal of Research in Personality, 41, 889–907.
9. Okun, M. A.; Pugliese, J.; Rook, K. S. (2007). Unpacking the relation between extraversion and volunteering in later life: the role of social capital. Personality and Individual Differences, 42, 1467–1477.
10. Mellor, D.; Hayashi, Y.; Stokes, M.; Firth, L.; Lake, L.; Staples, M.; Chambers, S.; Cummins, R. (2009). Volunteering and its relationship with personal and neighborhood wellbeing. Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly, 38(1), 144–159.
11. Mowen, J. C.; Sujan, H. (2005). Volunteer behavior: a hierarchical model approach for investigating its trait and functional motives antecedents. Journal of Consumer Psychology, 15(2), 170–182.
12. Perry, J. L.; Brudney, J. L.; Coursey, D.; Littlepage, L. (2008). What drives morally committed citizens? A study of the antecedents of public service motivation. Public Administration Review, 68(3), 445–458.
13. Rossi, A. S. (ed). 2001. Caring and Doing for Others: Social Responsibility in the Domains of Work, Family, and Community. University of Chicago Press: Chicago.
14. Rotolo, T. (2000). A time to join, a time to quit: the influence of life cycle transitions on voluntary association membership. Social Forces, 78, 1133–1161.
15. Rotolo, T.; Wilson, J. (2007). The effects of children and employment status on the volunteer work of American women. Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly, 36, 487–503.
16. Rotolo, T.; Wilson, J. (2011). State-level differences in volunteerism in the United States: research based on demographic, institutional and cultural macro-level theories. Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly. DOI:10.1177/0899764011412383
17. Staines, G. L. (1980). Spillover versus compensation: a review of the literature on the relationship between work and nonwork. Human Relations, 33(2), 111–129.
18. Wymer, W. W. (1999). Understanding volunteer markets: the case of senior volunteers. Journal of Nonprofit and Public Sector Marketing, 6(2/3), 1–23.
