МОТИВАЦІЯ ДОПОМОГИ ІНШОМУ Й СТИЛЬОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИТТЯ ОСОБИСТОСТІ

Oleksandr Kyrychuk

doi:10.29038/2227-1376-2018-32-123-134

Автор(и)

Oleksandr Kyrychuk Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-32-123-134

Ключові слова:

допомагаюча поведінка; мотивація допомоги; стиль життя, професійний тип, активно-регламентований (активно-емпатійний) комплекс стильової організації життя, медичні сестри

Анотація

У статті здійснено теоретичне обґрунтування та емпіричне вивчення взаємозв’язку між мотиваційними характеристиками допомоги іншій людині й стилем життя особистості на прикладі професійної групи медичних сестер. Розглянуто феномен допомагаючої поведінки особистості та зазначено його інтеракційну природу. Окреслено мотиваційну детермінацію допомоги іншій людині в зовнішніх і внутрішніх характеристиках прояву та виокремлено групу просоціальних мотивів, які пов’язані з усвідомленням суспільного значення діяльності й почуттям обов’язку. Наголошено, що в індивідуальній історії розвитку людини, саме мотиваційна система визначає стиль життя людини. Конкретизовано понятійне використання «стилю життя» та підкреслено необхідність вивчення стильової організації життя для групи допомагаючих професій. Розроблена програма емпіричного дослідження, а також комплекс використаних методів математичної обробки результатів дав змогу конкретизувати теоретичні положення у вигляді реальних психологічних фактів: медичні сестри з різним рівнем прояву мотивації допомоги демонструють специфічні показники їх стильової організації життя, які оформлені в активно-регламентований (середній рівень прояву мотивації допомоги, середній рівень фасилятивного потенціалу, стилі життя «колесо» й «лабіринт», «материнський» професійний тип і тип «сестри-рутинера») та активно-емпатійний (високий рівень прояву мотивації допомоги, високий рівень фасилятивного потенціалу, стилі життя «східці» й «ескалатор», «материнський» професійний тип) комплекси стильової організації життя.

Посилання

1. Kazanzhy, M. I. (2014). Psykholohiia fasyliatyvnoho potentsialu osobystosti [Psychology of the facilitation potential of the individual]. Doctor’s thesis. Odesa [in Ukrainian].
2. Nakonechna, M. M. (2008). Psykholohichni aspekty formuvannia skhylnosti dopomahaty inshomu [Psychological aspects of forming a tendency to help another.]. Aktualni problemy psykholohii – Actual problems of psychology, T. 10, 6 (2), 84–87 [in Ukrainian].
3. Nartova-Bochaver, S. K. (2001). Psihologiya lichnosti i mezhlichnostnyih otnosheniy [Psychology of personality and interpersonal relationships]. Moskva : Izd-vo EKSMO-Press [in Russian].
4. Starovoytenko, E. B. (1992). Duhovnyie vliyaniya kak osnova vospitaniya i samorazvitiya lichnosti [Spiritual influences as the basis for the education and self-development of the individual]. Psihologicheskiy zhurnal – Psychological Journal, T. 13, 4, 95–98 [in Russian].
5. Takala, M. (1987). Ponyatie obraza zhizni i ego primenenie na urovne konkretnyih issledovaniy [The concept of lifestyle and its application at the level of specific research]. Psihologiya lichnosti i obraz zhizni – Personality Psychology and Lifestyle, Moskva : Nauka, 204–212 [in Russian].
6. Hekhauzen, H. (2003). Motivatsiya i deyatelnost [Motivation and activity]. Moskva : Smyisl [in Russian].