ПСИХОГЕРМЕНЕВТИЧНИЙ ПІДХІД ДО ДОСЛІДЖЕННЯ САМОПРИЙНЯТТЯ ЯК ЧИННИКА ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СУЧАСНОЇ ЖІНКИ

Victoria Maystruk

doi:10.29038/2227-1376-2018-31-183-194

Автор(и)

Victoria Maystruk Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-31-183-194

Ключові слова:

психогерменевтика, самоприйняття, психологічне благо¬получчя, автонаратив.

Анотація

У статті запропоновано використання психогерменевтичного підходу до дослідження самоприйняття як чинника психологічного благополуччя на матеріалі позитивних, негативних та амбівалентних автонаративів. Методологічною основою дослідження слугував принцип соціального конструкціонізму, який заперечує постійність людського «Я», натомість підкреслює мінливість особистості та її детермінованість соціальною реальністю, що фіксується в знаках. Схема психогерменевтичного аналізу містила такі аспекти: форма існування й розкриття досвіду в біографії; основні події життя; схема інтерпретації власного досвіду; наявність контексту та концепції життя в автобіографії; механізми розкриття особистості в тексті.

Установлено, що для амбівалентних наративів, які є переважаючими для жінок із низьким рівнем самоприйняття, спостерігаємо несформовану ідентичність через відсутність опису й осмислення біографічних даних, нерозвинену життєву перспективу в сукупності чітко окреслених цілей, не відображені в наративах механізми розкриття особистості, які свідчать про сформованість я-концепції жінки. Найменш вираженими є такі аспекти психологічного благополуччя, як безумовне самоприйняття, низька компетентність та автономність, водночас розвинені міжособові стосунки, наявність абстрактних життєвих цілей і можливість самореалізації разом із невираженим напрямом. В автонаративах жінок із середнім рівнем самоприйняття відображено становлення особистісної ідентичності автора, що зіставляється з описом і ґрунтовним осмисленням біографічних фактів. В автонаративах жінок із високим рівнем самоприйняття виражено різні аспекти психологічного благополуччя: безумовне самоприйняття, високу компетентність й автономність, розвинені міжособові стосунки, наявність життєвих цілей і можливість самореалізації. У цих автонаративах помічаємо, що позитивний текст містить також сумні, суперечливі події життя, водночас автор запускає механізми розвитку власної особистості через осмислення цих подій.

Посилання

1. Goshovska, D. T., Goshovskyi, Y. O. (2013). Samoakseptivna atributsia v konteksti osobystisnogo samopiynyattya [Self-acceptingattributi on from self-acceptance perspective]. Psychologichny perspectivy. Psychological Prospects, 22, 40–49 [in Ukrainian].
2. Zasiekina, L. V. (2012). Narativny dosvidvis-à-vis zdorovyu osobistosty [Narratibe experiencevis-à-vis personal menta health] Psychologichny perspectivy. Psychological Prospects, 19, 101–110 [in Ukrainian].
3. Chepeleva, N. V. (2006). Osobystyi dosvid subjekta v kontekste psichologichnoi germenevtiki. Ludina, subject, vchinok [Personal experience of the subject in the context of psychological geremenevtics]. K.: Lybid, 280–302 [in Ukrainian].
4. Negovan, V., Bagana, E., Dinca, S. Gender, age and academic standards of school differences in adolescents’ self-acceptance.Social and Behavioral Sciences,12 (2011), 40–48.
5. Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, orisit? Explorations on themeaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 57, 1069–108.
6. Shepard, L. A. (1979). Self-acceptance: The evaluative component of the self-concept construct. American Educational Research Journal, 16(2), 139–160.