ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТI ПРОЯВУ ЛЮБОВІ ТА СИМПАТІЇ ШЛЮБНИХ ПАРТНЕРІВ

Анотація

У статті представлено теоретичний аналіз психології любові та симпатії у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях. Обґрунтовано необхідність систе­ма­тизувати знання з психології любові та симпатії в шлюбному партнерстві. Стисло описано чинні теорії любові зарубіжної психології, зокрема в психоана­лізі, гештальт-психології, когнітивно-біхевіоральній та гуманістичній психо­логії. Аналізуючи любов, виділено таку її ознаку, як схильність до ідеалізації партнера. Представлено класифікації і типології любові Дж. Лі, Р. Стернберга, Е. Фромма, Р. Хаттісс. Для виміру рівня любові та симпатії використано методи бесіди, анкетування, тестування, а саме методику З. Рубіна «Шкала любові  та симпатії», що дала змогу дослідити рівень любові та симпатії шлюбних партне­рів. Описано, що любов виявляється в турботі, бажанні допомогти й підтримати свого партнера, взаєморозумінні, прив’язаності, відповідальності, вірності, до­вірі, інтимності своїх почуттів. Симпатія, у свою чергу, реєструє ступінь поваги, захоплення і сприйняття подібності з об’єктом оцінки. Проведено аналіз таких соціально-демографічних характеристик вибірки, як стать, вік, подружній стаж, наявність дітей, який дав змогу врахувати ці показники при проведенні по­рівняльного аналізу проявів любові та симпатії. Виявлено, що свої почуття значно сильніше проявляють особи, які перебувають у шлюбі до пʼяти років; чим менший вік респондентів, тим прояви емоційних відносин в діаді вищі; шкала любові є домінуючою в подружніх пар, які мають дітей, а шкала симпатії до­мінує у пар, в яких відсутні діти; за шкалами любові та симпатії чоловіки виявляють свої почуття дещо вище ніж їхні дружини.