ТАНЦЮВАЛЬНО-РУХОВА ТЕРАПІЯ ЯК  ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА  ЖІНОК ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

Катерина Мілютіна; Анна Бибка

doi:10.29038/2227-1376-2025-45-mil

Автор(и)

Катерина Мілютіна Академія праці, соціальних відносин і туризму
Анна Бибка Відкритий міжнародний університет розвитку людини Україна

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2025-45-mil

Ключові слова:

танцювальна терапія, психоемоційний стан, стрес, тривога, середній вік

Анотація

Мета. Tеоретичне обґрунтування та експериментальне визначення впливу танцювально-рухової терапії (ТРТ) на психоемоційний стан жінок середнього віку під час війни. Дослідження спрямоване на вивчення ефективності ТРТ у зниженні рівня стресу, тривожності та покращенні емоційної стабільності в цій віковій групі, а також на розробку практичних рекомендацій для використання ТРТ.

Методи. Дослідження проводилось у Центрі психологічної підтримки та розвитку, В дослідженні брали участь 60 жінок середнього віку (від 35 до 50 років): 30 жінок – експериментальна група, 30 жінок – контрольна група. У дослідженні було використано такі психодіагностичні методики: Методика «Самооцінка психічних станів» (за Г. Айзенком), Шкала депресії DEPS, Шкала тривоги Бека. Жінки експериментальної групи проходили курс танцювально-рухової терапії тривалістю 8 тижнів, під час якого проводились регулярні оцінювання їхнього психоемоційного стану. З жінками контрольної групи проводилася тільки діагностична робота, корекція не проводилася.

Результати. Відбулось зниження показників тривожності, агресивності, фрустрації, депресії у жінок експериментальної групи. Проведеним однофакторним дисперсійним аналізом підтверджено наявність статистично значущих відмінностей між групами респонденток й позитивний вплив курсу танцювально-рухової терапії на прояви депресії, агресивності, фрустрації. Респондентки конторольної групи, які отримували лише соціальну допомогу за цей час не продемонстрували достовірних змін свого психоемоційного стану.

Висновки. Танце-рухова терапія позитивно вплинула на зменшення рівню тривоги, депресії та агресії жінок з середніми показниками цих станів. Не зафіксовано позитивного впливу упровадженої програми танцювально-рухової терапії на ригідність респондентів. Пацієнтки з високим рівнем тривоги та депресії не зазнали суттєвого покращення під впливом танцювально-рухової терапії. Дослідження підтверджує ефективність ТРТ у комплексній соціально-психологічній підтримці психічного стану жінок під час війни, але не маає доказової ефективності в терапії високих рівнів тривоги та депресії.

Посилання

1. Zabuta, I., Kolohryvova, E., Yehorenkova, K. (2022). Knyha Tanho-spovid: 12 khvylyn shchyrosti [Book Tango-confession: 12 minutes of sincerity]. Kyiv: Vyd. Rostyslava Burlaky.

2. Kolpakchy, O. (2018). Art-terapiia [Art Therapy]. Kyiv. [in Ukrainian].

3. Miliutina, K.L. Holota, K., Tereshchenko, K. (2022). Vplyv tantsiu na psykhoemotsiinyi stan liudei pid chas viiny [The influence of dance on the psycho-emotional state of people during the war]. Theoretical foundations of pedagogy and education: collective monograph. (p.411-420). Boston : Primedia eLaunch DOI: https://doi.org/10.46299/ISG.2022.MONO.PED.2.8.1

4. Miliutina, K.L., Yatsenko, A.O. (2021). Uiavlennia pro vlasne tilo v osib, shcho zaimaiutsia sotsialnymy tantsiamy [Body image of people engaged in social dancing]. Habitus, 29, 132-136. https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.29.22 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.29.22

5. Nakaz Ministerstva okhorony zdorovia Ukrainy vid 13 hrudnia 2023 roku N2118, Zareiestrovano v Min. Yust. Ukrainy 25 sichnia 2024 r. za N 129/41474 [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated December 13, 2023 N2118, Registered in the Ministry of Justice of Ukraine on January 25, 2024 under N 129/41474]. [in Ukrainian].

6. Chettiar, C., & Mascarenhas, C. (2024). A dance movement therapy intervention with adolescent victims of trauma in Mumbai. Body, Movement and Dance in Psychotherapy, 20(1), 40–55. https://doi.org/10.1080/17432979.2024.2411958 DOI: https://doi.org/10.1080/17432979.2024.2411958

7. EADMT Dance Movement Therapy. https://eadmt.com/

8. Krantz, A. M., & Pennebaker, J. W. (2007). Expressive dance, writing, trauma, and health: When words have a body. In I. A. Serlin, J. Sonke-Henderson, R. Brandman, & J. Graham-Pole (Eds.), Whole person healthcare Vol. 3. The arts and health (pp. 201–229). Praeger Publishers.

9. Pandya, S. P. (2023). Dance movement therapy, yoga, and older adults with Parkinson’s disease: balance confidence, anxieties, and wellbeing. Body, Movement and Dance in Psychotherapy, 19(2), 157–173. https://doi.org/10.1080/17432979.2023.2242444 DOI: https://doi.org/10.1080/17432979.2023.2242444

10. Serlin, I. (2022). Dance movement therapy: crossing cultural and professional bridges. Body, Movement and Dance in Psychotherapy, 18(1), 75–85. https://doi.org/10.1080/17432979.2021.2021988 DOI: https://doi.org/10.1080/17432979.2021.2021988

11. Serrano-Guzmán, M., Valenza-Peña, C. M., Serrano-Guzmán, C., Aguilar-Ferrándiz, E., Valenza-Demet, G., & Villaverde-Gutiérrez, C. (2016). Effects of a dance therapy programme on quality of life, sleep and blood pressure in middle-aged women: A randomised controlled trial. Medicina clinica, 147(8), 334–339. https://doi.org/10.1016/j.medcli.2016.06.030 DOI: https://doi.org/10.1016/j.medcle.2016.11.016

12. Takahashi, H., & Kato, T. (2022). Effectiveness of dance/movement therapy in individuals with intellectual disability: a systematic review. Body, Movement and Dance in Psychotherapy, 18(1), 56–74. https://doi.org/10.1080/17432979.2022.2101528 DOI: https://doi.org/10.1080/17432979.2022.2101528

13. Tolfree, D. (1996). Different Approaches to Assisting Children Who Are Psychologically Affected by War or Displacement. Stockholm: Radda Barnen.

14. Veid, N., Pollari, A., Hyvönen, K., & Pylvänäinen, P. (2022). Dance movement therapy group improves social functioning and increases positive embodied experiences in social situations. Body, Movement and Dance in Psychotherapy, 18(3), 201–217. https://doi.org/10.1080/17432979.2022.2122563 DOI: https://doi.org/10.1080/17432979.2022.2122563

15. Yamada, M., & Kawano, T. (2023). Dance/movement therapy pedagogy with Japanese psychology graduate students: facing ‘haji.’ Body, Movement and Dance in Psychotherapy, 19(2), 127–141. https://doi.org/10.1080/17432979.2023.2245431 DOI: https://doi.org/10.1080/17432979.2023.2245431