ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я НА СУБ'ЄКТИВНУ БЕЗПЕКУ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-44-rodКлючові слова:
особистість, ментальне здоров’я, резильєнтність, суб’єктивна безпека, життєдіяльність, стрес, небезпека, адаптація, тривожність, схильність до ризику, складні життєві ситуації, екстремальні умовиАнотація
Мета статті полягає в аналізі теоретичних підходів до проблеми впливу ментального здоров’я на суб’єктивне відчуття безпеки особистості. Сучасні соціально-економічні трансформації в Україні зумовлюють підвищений рівень небезпеки, що особливо впливає на найвразливіший елемент суспільства – особистість. Важливо враховувати, що реальна безпека може не збігатися з її суб’єктивним сприйняттям. Відповідно, дослідження ролі ментального здоров’я у формуванні цього відчуття стає актуальним завданням.
Методи дослідження включають аналіз сучасних теоретичних праць та філософських концепцій, які розглядають безпеку як феномен, що визначає життєздатність і стійкість особистості. Вивчаються погляди щодо диференціації між реальним і суб’єктивним сприйняттям безпеки та ролі ментального здоров’я. Також досліджуються фактори, що впливають на ментальне здоров’я і його зв’язок з адаптивними можливостями особистості в екстремальних умовах.
Результати. У статті розглядаються теоретичні підходи до проблеми впливу ментального здоров’я на суб’єктивну безпеку особистості, з акцентом на оцінку та аналіз психологічних аспектів. Проаналізовано питання створення системи базових індикаторів, що вимірюють рівень безпеки, який поєднує об’єктивні та суб’єктивні оцінки загроз. Під час оцінки суб’єктивної безпеки, основну увагу було зосереджено на таких показниках, як рівень тривожності, відчуття страху, схильність до ризику, відчуття незахищеності, довіра та впевненість у майбутньому. Аргументовано, що саме ці суб’єктивні показники є важливими для розуміння впливу ментального здоров’я на сприйняття безпеки особистістю, оскільки вони визначають внутрішню реакцію на загрози і впливають на загальний рівень життєстійкості та здатність адаптуватися до стресових ситуацій. Результати показали, що ментальне здоров’я є ключовим чинником формування суб’єктивної безпеки особистості. У ситуаціях, коли небезпека загрожує життю, роль ментального здоров’я є вирішальною для підтримки стабільності та збереження контролю. Однак у випадках загрози вищим потребам, таким як самоактуалізація, його значення менш виражене.
Висновки підкреслюють важливість підтримки ментального здоров’я для зміцнення суб’єктивного відчуття безпеки, особливо у критичних і екстремальних ситуаціях. Ментальне здоров’я особистості сприяє не тільки збереженню внутрішньої рівноваги, але й адаптації до складних життєвих ситуацій, що робить його ключовим фактором резильєнтністі.
Посилання
1. Akimova, L.N. (2015). Stratehyy formyrovanyia lychnostnoy̆ zashchyshchennosty pry okazanyy psykholohycheskoy̆ pomoshchy. [Strategies for Forming Personal Protection in Providing Psychological Assistance]. Psykholohiia profesiy̆noï bezpeky: tekhnolohiï konstruktyvnoho samozberezhennia osobystosti – Psychology of Professional Safety: Technologies for Constructive Self-Preservation of the Individual. Eds. Zh. Virna. Lutsk: Vezha-Druk [in Ukrainian].
2. Dubych, S. (2024). Poniattia mentalnoho zdorovia osobystosti u pratsiakh ukrainskykh ta zarubizhnykh vchenykh [The concept of mental health of the individual in the works of Ukrainian and foreign scientists]. Orhanizatsiina ta ekonomichna psykholohiia – Organizational and economic psychology, 3-4 (33), 86-96. https://doi.org/10.31108/2.2024.3.33.8 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31108/2.2024.3.33.8
3. Kovalska, N., Zhuk, A., Korzhenko, V. (2024). Vplyv dystresu viiny v Ukraini na mentalne zdorovia [Impact of war distress in Ukraine on mental health]. Grail of Science, 37, 406-410. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.03.2024.067 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.15.03.2024.067
4. Lavrinenko, L. (2024) Mentalne zdorovʼia shkoliariv v umovakh voiennoho stanu [Mental health of schoolchildren under martial law]. Visnyk Natsionalnoho universytetu "Chernihivskyi kolehium" imeni T.H. Shevchenka – Bulletin of the Chernihiv Collegium National University named after T.G. Shevchenko, 182(26), 133-138. https://doi.org/10.58407/visnik.242624 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.58407/visnik.242624
5. Tkachyshyna, O.R. (2023). Problema mentalnoho zdorovia v Ukraini: psykholohichnyi analiz. Habitus, 53, 207-211. https://doi.org/10.32782/2663-5208. 2023.53.35 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.53.35
6. World Health Organization. Self-Help Tool for Planning a Person-Centered Mental Health Recovery and Well-Being Process. WHO QualityRights Initiative. 2024. URL: https://www.who.int/ukraine/uk/publications/9789241516822[in Ukrainian].
7. Law of Ukraine "On the Public Health System" (Article 3). 2023, No. 26, p. 93. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text[in Ukrainian].
8. Savchenko, O.V., Svyrytsa, M.O. (2020). Model of Psychological Safety of the Individual as a Complex Phenomenon. Psychological Journal, 6(12), 66-79 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2020.6.12.7
9. APA Dictionary of Psychology. 2024. Available from: https://dictionary.apa.org/mental-health [in English].
10. Schneier, B (1995). Applied cryptography: protocols, algorithms, and source code in C / 2nd ed. – New York : JohnWiley & Sons [in English].
11. Dawson, J. (2014). Moderation in management research: what, why, when, and how. J Bus Psychol, 29, 1–19. DOI: https://doi.org/10.1007/s10869-013-9308-7
12. Department of Health. Wellbeing and Health. Department of Health (2013) URL: https://www.gov.uk/government/uploads/system/uploads/attachment_data/file/225525/DH_wellbeing_health.PDF
13. Fervaha, G., Agid, O., Takeuchi, H., Foussias, G., Lee, J., Remington, G. (2015). Clinical and functional outcomes in people with schizophrenia with a high sense of well- being. J Nerv Ment Dis, 203, 187–93. https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000000266 DOI: https://doi.org/10.1097/NMD.0000000000000266
14. Galderisi, S/, Heinz, A., Kastrup, M., Beezhold, J., Sartorius, N. (2015). Toward a new definition of mental health. World Psychiatry, 14, 231–3. https://doi.org/10.1002/wps.20231 DOI: https://doi.org/10.1002/wps.20231
15. Gusi, N., Olivares, P.R., Rajendram, R. (2010). The EQ-5D Health-Related Quality Of Life Questionnaire. Handbook of Disease Burdens and Quality of Life Measures. Springer Science, Business Media. DOI: https://doi.org/10.1007/978-0-387-78665-0_5
16. Heim, D., Hunter, S.C, Jones, R. (2011). Perceived discrimination, identification, social capital, and well-being: relationships with physical health and psychological dis- tress in a UK minority ethnic community sample. J Cross Cult Psychol, 42, 1145–64. DOI: https://doi.org/10.1177/0022022110383310
17. Keith, T. (2015) Continuous Variables: Interactions and Curves. Multiple Regression and Beyond: An Introduction to Multiple Regression and Structural Equation Modelling, 2nd edition. Routledge.
18. Lazarus, R.S., Folkman, S. (1984) Stress, appraisal, and coping New York: Springer. [in English].
19. NHS Digital (Health and Social Care Information Centre). Health Survey for England 2014: Health, Social Care and Lifestyles. Health and Social Care Information Centre, 2015.
20. McManus, S., Bebbington, P., Jenkins, R., Brugha, T. (eds.) (2016) Mental Health and Wellbeing in England: Adult Psychiatric Morbidity Survey. NHS Digital.
21. Mossabir, R., Morris, R., Kennedy, A., Blickem, C., Rogers, A. (2014) A scoping review to understand the effectiveness of linking schemes from healthcare providers to community resources to improve the health well-being of people with long-term conditions. Health Soc Care Community, 23, 467–84. DOI: https://doi.org/10.1111/hsc.12176
22. Mental Health. WHO Factsheet. Available from: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/mental-health-strengthening-our-response [in English].
23. Seligman, M.E. (2011) Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. Simon and Schuster.
24. Underwood-Gordon, L.G. (1999) A working model of health: Spirituality and religiousness as resources: Applications to persons with disability. J Relig Disabil Health, 3, 51–71. DOI: https://doi.org/10.1300/J095v03n03_05
25. Vigo, D., Thornicroft, G., Atun, R. (2016) Estimating the true global burden of mental ill- ness. Lancet Psychiatry, 3: 171–8. DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(15)00505-2
26. Weich, S., Brugha, T., King, M., McManus, S., Bebbington, P., Jenkins, R., et al. (2011) Mental well-being and mental illness: Findings from the Adult Psychiatric Morbidity Survey for England 2007. Br J Psychiatry, 199, 23–8. https://doi.org/10.1192/bjp.bp.111.091496 DOI: https://doi.org/10.1192/bjp.bp.111.091496
27. World Health Organization Constitution of the World Health Organization. 1946 Available from: https://apps.who.int/gb/bd/PDF/bd47/EN/constitution-en.pdf. [Last accessed on 2024]
28. World Health Organization. World Health Organization; 2004. Promoting mental health: Concepts, emerging evidence, practice: Summary report/a report from the World Health Organization, Department of Mental Health and Substance Abuse in collaboration with the Victorian Health Promotion Foundation and the University of Melbourne. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/42940
29. World Health Organization. Mental Health: A State of Well-Being 2014. World Health Organization, 2019 (http://www.who.int/features/factfiles/mental_ health/en/).
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Родіна Наталія, Бабій Олександр
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
