РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІГРОВОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Олег Хайрулін

doi:10.29038/2227-1376-2024-43-kha

Автор(и)

Олег Хайрулін Національний університет оборони України

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-kha

Ключові слова:

життєдіяльність, репрезентація, гра, модель, моделювання, диспозиція, таксономія, функція, екзистенціал, інтеріоризація, екстеріоризація, символ, генезис

Анотація

Мета. Особливості сучасності, що відповідають ознакам світу, у якому панують мінливість (англ. Volatility), невизначеність (Uncertainty), складність (Complexity) й неоднозначність (Ambiguity), загрози використання таких особливостей як засобів геополітичного впливу, умови повномасштабної російсько-української війни, необхідність відновлення на усій території України безпекового середовища вимагають від вітчизняної психологї дієвих пропозицій для забезпечення життєдіяльності людини у наведених умовах. Обґрунтованою системоутворюючою позицією для цього усе більше постає гра, як універсальне соціокультурне явище та інтегральний фактор самореалізації людини та ігрове моделювання як спосіб і метод життєдіяльності людини у невизначеності. Мета статті полягає в теоретичному дослідженні психологічних закономірностей репрезентації гри в аспектах моделювання життєдіяльності людини, обґрунтуванні психологічного змісту, функціональної сутності, класифікації репрезентацій як атрибутивного чинника ігрового моделювання життєдіяльності людини в умовах невизначеності.

Методи. У дослідженні застосовано методи аналізу і систематизації психологічних та міждисциплінарних підходів у вивченні явища репрезентації і моделювання життєдіяльності людини, теоретичну реконструкцію і уточнення психологічного змісту та функціональної сутності репрезентації ігрового моделювання життєдіяльності людини в актуальних умовах прожиття.

Результати. За результатами дослідження конкретизовано категоріально-понятійний зміст та функціональну сутність ігрового моделювання життєдіяльності людини в умовах невизначеності. Актуалізовано та обгрунтовано атрибутивність явища репрезентації в аспектах ігрового моделювання. Запропоновано визначення дефініції “репрезентація ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності” та відповідну класифікацію проявів цього явища. Поглиблено наукові уявлення про репрезентацію, гру та ігрове моделювання. Встановлено, що репрезентація ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності є універсальним, прагматичним, атрибутивним явищем неспецифічним психічним утворенням; способом життєдіяльності людини і соціальної групи, що відбувається одночасно у двох комплементарних вимірах: а) внутрішньо-суб’єктному просторі людини як інтеріоризована ментальна репрезентація та б) у зовнішньо-діяльнісному вимірі як вчинкова, діяльнісна репрезентація екстеріоризації.

Висновки. Результати дослідження дозволяють висновки про актуальність наведеної проблематики і доцільності продовження психологічних розвідок феномену репрезентації ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності. Перспективними вважаються завдання уточнення закономірностей впливу репрезентацій на психологічне благополуччя людини та продуктивність індивідуальної та групової діяльності.

Посилання

Bila, I.M. (2012). Individual features of perception, their role in constructing reality. [Indyvidualni osoblyvosti spryimannia, yikh rol u konstruiuvanni realnosti]. Aktualni problemy psykholohii: zb. nauk. Prats Instytutu psykholohii im. H.S.Kostiuka NAPN Ukrainy. T. KhII. Psykholohiia tvorchosti – Actual problems of psychology: coll. of science Proceedings of the Institute of Psychology named after H.S. Kostyuk of the National Academy of Sciences of Ukraine. T. XII. Psychology of creativity, 15, 62–68. [in Ukrainian].

Bila, I.M. (2014). Psykholohiia dytiachoi tvorchosti [Psychology of children’s creativity]. Kyiv : Feniks. [in Ukrainian].

Beller, M. (2011). Perception, image, imagology. [Spryiniattia, obraz, imaholohiia]. Literaturna komparatyvistyka – Literary comparative studies, 4(2), 376–381. [in Ukrainian].

Dovhan, N.O. (2020). Psykholohiia sotsiokulturnoi vzaiemodii pokolin [Psychology of sociocultural interaction of generations]. Kyiv : Talkom. [in Ukrainian].

Zhovtianska, V.V. (2020). Psykholohiia reprezentatsii diisnosti. [Psychology of representations of reality]. Kyiv : Talkom. [in Ukrainian].

Zahnitko, A. (2012). Slovnyk suchasnoi linhvistyky : poniattia i terminy (T. 1-4). (T. 3). [Dictionary of modern linguistics: concepts and terms]. Donetsk : DonNU. [in Ukrainian].

Zasiekina, L.V. (2006). Strukturno-funktsionalna orhanizatsiia intelektu osobystosti. [Structural and functional organization of individual intelligence]. Doctor’s thesis. Ostroh : Natsionalnyi universytet “Ostrozka akademiia”. [in Ukrainian].

Lovka, O. V., Borysenko, L. L., Kolesnichenko L. A., Muzychko, L. V. Timakova A. V., Lavrynenko, D. H. (2019). Zahalna psykholohiia. Teoretyko-metodolohichni osnovy nauky.[General Psychology. Theoretical and methodological foundations of science]. K.: KNEU. [in Ukrainian].

Moliako, V.O. (2021). Problems of mental activity in difficult conditions [Problemy rozumovoi diialnosti v uskladnenykh umovakh]. V. O. Moliako, (Red.). Funktsionuvannia tvorchoho myslennia v informatsiino- virtualnomu prostori subiekta – The functioning of creative thinking in the subject's information-virtual space. (pp. 7–46). Kyiv – Lviv : Vydavets Viktoriia Kundelska. [in Ukrainian].

Moskalenko, V.V. (2013). Sotsializatsiia osobystosti. [Socialization of personality]. Kyiv : Feniks. [in Ukrainian].

Panok, V.H., Rud, H.V. (2006). Psykholohiia zhyttievoho shliakhu osobystosti. [Psychology of a person’s life path]. Kyiv : Nika-Tsentr. [in Ukrainian].

Pryliuk, Yu.D. (1995). Suspilni zakony ta yikh diia. [Social laws and their effect]. Kyiv : Naukova dumka. [in Ukrainian].

Parakhonskyi, B.O., Yavorska, H.M. (2019). Ontolohiia viiny i myru: bezpeka, stratehiia, smysl. [Ontology of war and peace: security, strategy, meaning]. Kyiv : NISD. [in Ukrainian].

Selivanova, O.O. (2017). Kohnityvno-onomasiolohichne pidgruntia kontseptualnoho modeliuvannia. [Cognitive and onomasiological basis of conceptual modeling]. N. V. Petliuchenko (Red.). Kontsepty i kontrasty – Concepts and contrasts. (pp. 21-29). Odesa : «Helvetyka». [in Ukrainian].

Furman, A.V., Shandruk, S.K. (2014). Sutnist hry yak uchynennia. [The essence of the game as practice]. Ternopil : TNEU. [in Ukrainian].

Furman, A.B. (2016). Ideia i zmist profesiinoho metodolohuvannia. [The idea and content of professional methodology]. Ternopil : TNEU. [in Ukrainian].

Khairulin, O.M. (2023). Ontological modeling of the psychological playing field. [Ontolohichne modeliuvannia psykholohichnoho polia hry]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 2, 106-141. https://doi.org/10.35774/pis2023.02.106 [in Ukrainian].

Khairulin, O.M. (2024. Game modeling of human life as a subject of psychological research. [Ihrove modeliuvannia zhyttiediialnosti liudyny yak predmet psykholohichnoho doslidzhennia]. Habitus, 57, 73–79. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.57.11 [in Ukrainian].

Chebykin,O.Ia. (Red.). (2011). Zahalna psykholohiia v osnovnykh katehoriiakh i poniattiakh. [General psychology in basic categories and concepts]. Odesa : vydavets Bukaiev Vadym Viktorovych. [in Ukrainian].

Schultz, D. P. & Schultz, S. E. (2015). Bandura Albert: Modeling Theory. In Theories of Personality. (рр. 341-370). Cengage Learning.

Bartlett, F. (1951). The Mind at Work and Play. London. George Allen & Unwin Ltd.

Bonin, P. (2004). Mental lexicon: Some words to talk about words. New York: Nova Science Publishers.

Codreanu, A. (2016). VUCA action framework for a VUCA environment: Leadership challenges and solutions. Journal of Defense Resources Management, 7(2), 31–38.

Hamid, H. (2019). The strategic position of human resource management for creating sustainable competitive advantage in the VUCA world. Journal of Human Resources Management and Labor Studies, 7(2), 1–4. http://dx.doi.org/10.15640/jhrmls.v7n2a1

Hall, S. (1997а). Representation: Cultural Representations and Signifying Practices. Sage Publications & Open University.

Hall, S. (1997б). The work of representation. Representation: Cultural Representations and Signifying Practices. London: Sage/The Open University. 13–64.

Johnson-Laird, P.N. (1980). Mental Models in Cognitive Science. Cognitive Science, 4, 71–115.

Kelvin, S., & Rosemary, S. (2009). Educational Psychology. Zurich, Switzerland. The Saylor Foundation.

Kirsh, D. (2009). Interaction, External Representation and Sense Making. Proceedings of the 31st Annual Conference of the Cognitive Science Society. N.A. Taatgen & H. van Rijn (Eds.). (pp. 1103–1108). Austin, TX: Cognitive Science Society.

Kirsh, D., (2017). Thinking with External Representations. Cowley, S. J., & Vallée-Tourangeau, F. (Eds.).Cognition Beyond the Brain: Computation, Interactivity and Human Artifice. (pp. 171–194). Springer.

Marx, W., Wartofsky. (1979). Models: Representation and the Scientific Understanding. Dordrecht/Boston/London : D. Reidel.

Moscovici, S. (1984). The phenomena of social representations. Social representations. R.M. Farr, S. Moscovici eds. Cambridge: Cambridge University Press. 3–69.

Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English. (2000). Oxford University Press. Sixth edition. Oxford.

Passer, M. (2009). Psychology: the science of mind and behavior. McGraw-Hill.

Piaget, J. (1964). Cognitive Development in Children Development and Learning. Journal of Research in Science Teaching, 2, 176–186.

Sinha, D., Sinha, S. (2020). Managing in a VUCA world: Possibilities and pitfalls. Journal of Technology Management for Growing Economies, 11(1), 17–21. http://dx.doi.org/10.15415/jtmge.2020.111003

Smith, N. (2001). Current systems in psychology : history, theory, research, and applications. Wadsworth/Thomson Learning.

Smortchkova, J., Dolega, K. and Schlicht, T. (2020). What are mental representations? Oxford: Oxford University Press.

Southwick, S., Charney, D. (2012). Resilience: The Science of Mastering Life’s Greatest Challenges. New York, Cambridge University Press. http://dx.doi.org/10.1017/cbo9781139013857

Taylor, S. (2021). Cognitive Instrumentalism about Mental Representations. Pacific Philosophical Quarterly, 103 (3). 518–550. https://doi.org/10.1111/papq.12383

Toyoshima, F., Barton, A., Grenier, O. (2020). Foundations for an ontology of belief, desire and intention. In B. Brodaric and F. Neuhaus (Eds.), Proceedings of the 11th International Conference on Formal Ontology in Information Systems (FOIS 2020) (pp. 140–154). Amsterdam: IOS Press.

Toyoshima, F., Barton, А. (2023). Foundations for a Realist Ontology of Mental Representation. CAOS VII: Cognition and Ontologies, 9th Joint Ontology Workshops (JOWO 2023), co-located with FOIS 2023, 19-20 July, 2023, Sherbrooke, Québec, Canada.

Tamm, M. (1990). The semiotic function: Studies in children's representations. Doctor’s thesis. Department of Psychology, University of Umeå, S 901 87 Umeå, Sweden.