ОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ МОЛОДІ В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-kosКлючові слова:
резильєнтність, копінг-стратегії, психічне здоров’я, психологічне благополуччя, особистістьАнотація
Мета. Стаття присвячена теоретичному вивченню та емпіричному дослідженню проявів психологічної стійкості молоді в умовах війни.
Методи. Для дослідження резильєнтності було використано 5 методик дослідження: Методика дослідження копінг-поведінки в стресових ситуаціях Н. Ендлер, Дж. Паркер, методика «Когнітивні особливості суб’єктивного благополуччя (КОСБ-3)» О. Савченко, О. Калюк, опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» (К. Кіз) адаптація Е.Л. Носенко, А.Г. Четверик-Бурчак, Шкала резильєнтності (CD-RISC-10) та п’ятифакторний опитувальник особистості tipi (TIPI-UKR). Для статистичної обробки даних вирахувано коефіцієнт кореляції Пірсона.
Результати. За результатами теоретичного аналізу, ми розглядаємо резильєнтність як здатність особистості зберігати внутрішню стійкість в кризових обставинах. У результаті емпіричних розвідок виявлено позитивні кореляційні взаємозв’язки психологічної стійкості із копінг-стратегією орієнтації на вирішення завдання, задоволеності власним життям, задоволеності відносинами з іншими, загальним рівнем задоволеності життям; із загальним показником стабільності психічного здоров’я, гедонічним, соціальним та психологічним благополуччя особистості, існує зв’язок із такими рисами особистості як дружелюбність, добросовісність, емоційна стабільність та відкритість новому досвіду. Виявлено обернену кореляцію із копінг-стратегією спрямованості на емоції.
Висновки. Емпіричні результати підтвердили думку про резильєнтність як багаторівневу структуру особистісних характеристик, що проявляються на поведінковому (консруктивні копінг-стратегії), афективному (здатність до регуляції емоцій, емоційної стабільності) та когнітивному рівні (відкритість новому дозвіду). Перспективи дослідження вбачаємо у розробці тренінгова програма розвитку психологічної стійкості молоді в умовах війни на основі виявлених кореляційних зв’язків.
Посилання
Karamushka, L. M. (Red.). (2023). Metodyky doslidzhennia psykhichnoho zdorovia ta blahopoluchchia personalu orhanizatsii : psykholohichnyi praktykum [Research methods of mental health and well-being of the personnel of organizations: psychological workshop]. Kyiv : Instytut psykholohii imeni H.S. Kostiuka NAPN Ukrainy. [in Ukrainian].
Kireieva, Z.O., Odnostalko, O.S., Biron, B.V. (2020). Psykhometrychnyi analiz adaptovanoi versii shkaly rezylientnosti (CD-RISC-10) [Psychometric analysis of the adapted version of the resilience scale (CD-RISC-10)]. HABITUS, 14, 110-116.https://doi.org/10.32843/2663-5208.2020.14.17 [in Ukrainian].
Klimanska, M., Haletska, I. (2019). Ukrainska adaptatsiia korotkoho piatyfaktornoho opytuvalnyka osobystosti TIPI (TIPI-UKR) [Ukrainian adaptation of the short five-factor TIPI personality questionnaire (TIPI-UKR)]. Psykholohichnyi chasopys – Psychological journal, 5(9), 57–76. https://doi.org/10.31108/1.2019.5.9.4 [in Ukrainian].
Nosenko, E. L., Chetveryk-Burchak, A. H. (2014). Opytuvalnyk «Stabilnist psykhichnoho zdorovia – korotka forma»: opys, adaptatsiia, zastosuvannia [The questionnaire "Mental health stability - short form": description, adaptation, application]. Bulletin of Dnipropetrovsk University. Pedagogy and psychology series – Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia pedahohika i psykholohiia, 20, 89–97. http://dx.doi.org/10.15421/101412 [in Ukrainian].
Hatta, K., Yati, A. M., Indra, S., Azhari, A., & Muslima, M. (2023). Impact of Resilience and Coping Strategy on Post-Traumatic Symptoms Among Muslim University Students. Islamic Guidance and Counseling Journal, 6(1), 18–27. https://doi.org/10.25217/igcj.v6i1.313
Mancini, A. D., & Bonanno, G. A. (2006). Resilience in the face of potential trauma: Clinical practices and illustrations. Journal of clinical psychology, 62(8), 971-985. http://dx.doi.org/10.1002/jclp.20283
Bonanno, G. A., Galea, S., Bucciarelli, A., & Vlahov, D. (2007). What predicts psychological resilience after disaster? The role of demographics, resources, and life stress. Journal of consulting and clinical psychology, 75(5), 671. http://dx.doi.org/10.1037/0022-006x.75.5.671
Admadeli, Y. P., Embu-Worho, P. M. (2021). Family and social environmental factors in the effects on family resilience: a systematic literature review. In International Conference on Psychological Studies (ICPSYCHE 2020) (pp. 223-227). Atlantis Press. http://dx.doi.org/10.2991/assehr.k.210423.032
Morel, E. (2021). Die 7 Säulen der Resilienz. Stefan Mähleke, 212.
Hellerstein, D. (2011). How I can become resilient. Heal Your Brain. https://www.psychologytoday.com/intl/blog/heal-your-brain/201108/how-can-i-become-more-resilient
Sisto, A., Vicinanza, F., Campanozzi, L. L., Ricci, G., Tartaglini, D., & Tambone, V. (2019). Towards a Transversal Definition of Psychological Resilience: A Literature Review. Medicina (Kaunas, Lithuania), 55(11), 745. https://doi.org/10.3390/medicina55110745
IJntema, R. C., Schaufeli, W. B., & Burger, Y. D. (2021). Resilience mechanisms at work: The psychological immunity-psychological elasticity (PI-PE) model of psychological resilience. Current Psychology, 1-13. http://dx.doi.org/10.1007/s12144-021-01813-5
Meichenbaum, D. (2017). Resilience and posttraumatic growth: A constructive narrative perspective. In The Evolution of Cognitive Behavior Therapy (pp. 157-171). Routledge. http://dx.doi.org/10.4324/9781315748931-14
Serpa-Barrientos, A., Calvet, M.L.M., Acosta, A.G.D. et al. (2023). The relationship between positive and negative stress and posttraumatic growth in university students: the mediating role of resilience. BMC Psychol, 11, 348 https://doi.org/10.1186/s40359-023-01400-2
Şimşir Gökalp, Z. (2023). Examining the association between self-control and mental health among adolescents: The mediating role of resilience. School Psychology International, 44(6), 649-667. https://doi.org/10.1177/01430343231182392
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Коструба Наталія, Ляшко Лілія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Як цитувати
