РОЛЬ ДИСФУНКЦІЙНИХ КОГНІТИВНИХ СХЕМ У ПАТОГЕНЕЗІ КОМОРБІДНИХ АФЕКТИВНИХ ПОРУШЕНЬ В ОСІБ З СОЦІАЛЬНОЮ ТРИВОГОЮ ТА СОЦІАЛЬНОЮ ФОБІЄЮ

Олександр Аврамчук

doi:10.29038/2227-1376-2023-42-avr

Автор(и)

Олександр Аврамчук Український Католицький Університет https://orcid.org/0000-0001-8512-7817

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-avr

Ключові слова:

соціальна тривога, соціальна фобія, соціальна ізоляція, депресія, ранні дисфункційні схеми

Анотація

Мета: емпірично дослідити вплив когнітивних дисфункційних схем на вираженість коморбідної афективної патології, на прикладі симптомів депресивного стану в осіб з соціальною фобією.

Методи. Пошук попередніх досліджень здійснювався за допомогою сервісів PubMed, Web-of-Science та Research Gate з фокусом уваги на дослідження соціальної фобії та коморбідних до неї депресивних станів. Емпіричне дослідження охопило показники вибірок з клінічно значущими ознаками депресивної симптомів згідно критеріїв DSM-5 – основна група: 737 осіб з вираженою соціальною тривогою та 582 особи, контрольна група, без ознак соціальної фобії. Результати оцінювалися за методиками YSQ-S, SPIN, PHQ-9 та відповідними субшкалами методики SCL-90-R.

Результати. Продемонстровано, що рівень вираженості симптомів депресивних порушень й станів в осіб з соціальним тривожним розладом вищий за контрольну групу. Суттєву відмінність також продемонстрували показники загальної тяжкості симптомів та індекс симптомологічного дистресу. Аналіз актуальних ранніх дисфункційних схем продемонстрував суттєві відмінності (p<0,05) у порівнянні з контрольною групою для наступних категорій: соціальної ізоляції/відчуження, емоційної депривації, дефективності/сорому, емоційна інгібіція, самопожертви, надвисоких стандартів, очікування неминучих невдач/некомпетентності. Внесок дисперсії у показники соціальної тривоги та депресивної симптоматики можуть бути пояснені когнітивним, емоційним та поведінковим реагуванням відповідно до схем: соціальної ізоляції/відчуження, надвисоких стандартів, дефективності/сорому та неминучих невдач/некомпетентності. Типові переконання, які є характерними для соціальної фобії та пов'язані з очікуванням негативної оцінки від інших, підсилюються негативними думками, які є характерними для депресивного настрою. Уникаючи прямих соціальних контактів через страх покинення, людина обирає непродуктивні стратегії захисної поведінки, такі як емоційна депривація та соціальне відсторонення, а також раціоналізує порушене почуття соціальної приналежності.

Висновки. Аналіз результатів емпіричного дослідження підтверджує тісний зв'язок між дисфункційними переконаннями та вираженістю ключової депресивної психопатології в осіб з соціальним тривожним розладом. Подальші дослідження можуть бути скеровані на розширення ролі ранніх дисфункційних схем у патогенезі коморбідних станів завдяки медіаційному аналізу ролі механізмів уникнення когнітивного, емоційного (негативного) чи поведінкового у здобутті коригуючого досвіду як аспекту психологічної негнучкості та порушень адаптації.

Посилання

Avramchuk, O. (2022a) The role of introversion, behavioral inhibition, and shyness in the pathogenesis of social anxiety disorder: a review of the literature. Scientific Bulletin of Kherson State University. Series «Psychological Sciences», 1: 84-93. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-1-11 [in Ukrainian].

Avramchuk, O. (2022b). The role of social withdrawal and rejection in the pathogenesis of social anxiety disorder: a review of the literature. Psychological Prospects Journal, (40), 10–23. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-avr [in Ukrainian].

Avramchuk, O., Nizdran, О. (2022) Parental models of behavior as a factor of vulnerability to social anxiety disorder: a literature review. Psychological journal, 8(2), 63-73. https://doi.org/10.31108/1.2022.8.2 [in Ukrainian].

Aderka, I. M., Hofmann, S. G., Nickerson, A., Hermesh, H., Gilboa-Schechtman, E., & Marom, S. (2012). Functional impairment in social anxiety disorder. Journal of anxiety disorders, 26(3), 393–400. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2012.01.003

Beesdo, K., Bittner, A., Pine, D. S., Stein, M. B., Höfler, M., Lieb, R., & Wittchen, H. U. (2007). Incidence of social anxiety disorder and the consistent risk for secondary depression in the first three decades of life. Archives of general psychiatry, 64(8), 903–912. https://doi.org/10.1001/archpsyc.64.8.903

Belzer, K., & Schneier, F. R. (2004). Comorbidity of anxiety and depressive disorders: issues in conceptualization, assessment, and treatment. Journal of psychiatric practice, 10(5), 296–306. https://doi.org/10.1097/00131746-200409000-00003

Bittner, A., Goodwin, R. D., Wittchen, H. U., Beesdo, K., Höfler, M., & Lieb, R. (2004). What characteristics of primary anxiety disorders predict subsequent major depressive disorder?. The Journal of clinical psychiatry, 65(5), 618–730. https://doi.org/10.4088/jcp.v65n0505

Calvete, E., Orue, I., & Hankin, B. L. (2013). Early maladaptive schemas and social anxiety in adolescents: the mediating role of anxious automatic thoughts. Journal of anxiety disorders, 27(3), 278–288. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2013.02.011;

Dalrymple, K. L., & Zimmerman, M. (2007). Does comorbid Social Anxiety Disorder impact the clinical presentation of principal Major Depressive Disorder?. Journal of affective disorders, 100(1-3), 241–247. https://doi.org/10.1016/j.jad.2006.10.014

Dalrymple, K. L., & Zimmerman, M. (2011). Age of onset of social anxiety disorder in depressed outpatients. Journal of anxiety disorders, 25(1), 131–137. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2010.08.012

Harb, G. C., Heimberg, R. G., Fresco, D. M., Schneier, F. R., & Liebowitz, M. R. (2002). The psychometric properties of the Interpersonal Sensitivity Measure in social anxiety disorder. Behaviour research and therapy, 40(8), 961–979. https://doi.org/10.1016/s0005-7967(01)00125-5

Koyuncu A, Ertekin E, Binbay Z, et al. The clinical impact of mood disorder comorbidity on social anxiety disorder. Compr Psychiatry. 2014;55(2):363–369. https://doi.org/10.1016/j.comppsych.2013.08.016

Koyuncu, A., İnce, E., Ertekin, E., & Tükel, R. (2019). Comorbidity in social anxiety disorder: diagnostic and therapeutic challenges. Drugs in context, 8, 212573. https://doi.org/10.7573/dic.212573

Lydiard, R.B. (2001). Social anxiety disorder: comorbidity and its implications. The Journal of clinical psychiatry, 62(1), 17–24

Mairet K., Boag S., Warburton W. (2014) How important is temperament? The relationship between coping styles, early maladaptive schemas and social anxiety. International Journal of Psychology and Psychological Therapy, 14(2), pp. 171-190.

Norton, A.R., Penney, E.S., & Abbott, M.J. (2023). An exploratory investigation of schema modes in social anxiety disorder: Empirical findings and case conceptualization. Journal of Clinical Psychology, 79, 1021–1038. https://doi.org/10.1002/jclp.23457

Ohayon, M.M., Schatzberg A.F. (2010). Social phobia and depression: Prevalence and comorbidity, 68(3), 0–243. https://doi.org/10.1016/j.jpsychores.2009.07.018

Penney, E.S., & Norton, A.R. (2022). A Novel Application of the Schema Therapy Mode Model for Social Anxiety Disorder: A Naturalistic Case Study. Clinical Case Studies, 21(1), 34–47. https://doi.org/10.1177/15346501211027866

Väänänen J.-M., Marttunen M., Helminen M. & Kaltiala-Heino R. (2014) Low perceived social support predicts later depression but not social phobia in middle adolescence. Health Psychology and Behavioral Medicine, 2(1), 1023-1037, https://doi.org/10.1080/21642850.2014.966716