СХИЛЬНІСТЬ ДО РИЗИКУ ТА ІМПУЛЬСИВНИХ ДІЙ У СПОРТСМЕНІВ РІЗНОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-babКлючові слова:
підлітковий вік, рання юність, юнацький вік, ризик, імпульсивні дії, контроль за дією, генезис, самоусвідомлення, самоконтрольАнотація
Мета. Емпіричне вивчення схильності спортсменів різного віку до ризику, імпульсивних дій та їхнього контролю.
Методи. Для досягнення поставленої мети ми склали програму дослідження, до її складу увійшли три діагностичні інструментарії: методика А. Шмельова «Дослідження схильності до ризику», методика Тест-опитувальник В. А. Лосенкова «Дослідження імпульсивності», Опитувальник «Шкала контролю за дією».
Результати. Отримані результати вказують на те, що всі вікові категорії задіяні у нашому емпіричному дослідженні мають високу схильність до ризику. Відмінність лише у тому, що до таких дій більше тяжіють прихильники індивідуальних видів спорту, особливо ті хто відвідує такі спортивні секції як: боротьба (карате, дзюдо), різновиди боксу, рукопашний бій, коли прийняття рішення диктує ситуація на рингу, татамі. Безперечно перед боєм кожен із суперників отримує певні установки від тренера, але його динаміка не рідко йде не за сценарієм й тоді приходиться ризикувати. Прихильники колективних видів теж отримують установку на зустріч з опонентом. Вони від спортивного наставника отримують певні вказівки на матч, тому команда прагне дотримуватись певного сценарію гри, де кожному відведена визначена роль. Тому, йти на ризиковані дії означає «поламати визначену схему» та отримати дорікання з боку товаришів та тренера. Відповідно, спортсменів колективних видів спорту менш схильні до ризику.
Дослідження схильності до імпульсивних дій вказують на те, що у представників трьох вікових груп переважає середній рівень схильності до імпульсивних дій, тобто особи підліткового, раннього юнацького, юнацького віку схильні до поміркованих обдуманих дій не залежно від видів спорту. Єдине, що вирізняє групу підлітків від старших за віком тим, що серед них більше осіб з високим рівне схильності до таких дій. Це можна пояснити особливостями віку, адже висока активність залоз внутрішньої секреції приводить до втрати рівноваги між процесами збудження й гальмування. Тому особи цього віку погано контролюють власні дії та мову.
У контролі за діями ми помітили наступну диференціацію: прихильники індивідуальних видів спорту більш схильні до контролю за дією під час планування, оскільки на тренуваннях вони у більшій мірі відпрацьовують удари по тілу, або певні борцівські прийоми, які згодом застосують на практиці; спортсмени колективних видів спорту надають перевагу контролю діям під час реалізації, у такий спосіб вони виконують установку на гру, коли тренуються перед самою грою. Варто зазначити, що у всіх вікових категорій доволі низький контроль під час невдач, бо вони налаштовують себе лише на перемогу.
Висновки. Проведене емпіричне дослідження підтверджує ефективність запропонованої діагностичної програми до ризику, імпульсивних дій та їхнього контролю. Наступним нашим дослідженням буде вивчення впливу емоційного стану на результативність спортсмена під час змагання.
Посилання
Bekh, I.D. (1995). Vid voli do osobystosti. [From will to personality] Kyiv : Ukraina – Vita. [in Ukrainian].
Bielavina, T. I. (2004). Sotsialna dezadaptatsii molodi: chynnyky ta umovy. [Social maladjustment of youth: factors and conditions.]. Kyiv : PPNV. [in Ukrainian].
Veinberh, R. S. (2001). Psykholohiia sportu.[ Psychology of sports]. Kyiv : Olimpiiska literatura. [in Ukrainian].
Voronova, V.I. (2017). Psykholohiia sportu. [Psychology of sport]. Kyiv : Olimpiiska literatura. [in Ukrainian].
Hryn, O. R. (2015). Psykholohichne zabezpechennia ta suprovid pidhotovky kvalifikovanykh sportsmeniv.[Psychological support and training support for qualified athletes]. Kyiv : Olimpiiska literatura. [in Ukrainian].
Kyrylenko, T. S. (2002). Psykholohiia sportu. Rehuliatsiia psykhichnykh staniv. [Psychology of sports. Regulation of mental states]. Kyiv : Instytut pisliadyplomnoi osvity Kyiv. [in Ukrainian].
Klymenko, V. V. (1997). Mekhanizmy psykhomotoryky liudyny. [Human psychomotor mechanisms]. Kyiv : Shkilnyi svit. [in Ukrainian].
Klymenko, V. V. (2006). Psykholohiia sportu. [Psychology of sport]. Kyiv : MAUP. [in Ukrainian].
Krushelnytska, Ya. (2003). Fiziolohiia i psykholohiia pratsi. [Physiology and psychology of work]. Kyiv: KNEU. [in Ukrainian].
Lemak, M.V., Petryshche, V.Iu (2012). Psykholohu dlia roboty. Diahnostychni metodyky : zbirnyk. [Psychologist for work. Diagnostic methods: a collection]. Uzhhorod : Vydavnytstvo Oleksandry Harkushi. [in Ukrainian].
Lozhkin, H. (2006). Profesiinyi rozvytok osobystosti maibutnoho sportyvnoho psykholoha [Professional development of the personality of the future sports psychologist]. Vyshcha osvita Ukrainy – Higher education of Ukraine, 4, 75–79. [in Ukrainian].
Moskalenko, V. (2008). Sotsialna psykholohiia: pidruchnyk dlia studentiv vyshchykh nachalnykh zakladiv [Social psychology: textbook for students of higher primary schools]. Kyiv : Tsentr uchbovoi literatury [in Ukrainian].
Oliinyk, N.A., Voitenko, S.M. (2020). Psykholohichni osoblyvosti sportyvnoi diialnosti [Psychological features of sports activity]. Vinnytsia: VNAU. [in Ukrainian].
Baumeister, R. F., &Vohs, K. D. (Eds.). (2004). Handbook of self-regulation: Research, theory, and applications. New York, NY, US: The Guilford Press.
Coleman, J. C., Hendry, L. (1990). The Nature of Adolescence, 2nd Ed. New York: Routledge.
Dickman, S. J. (1990). Functional and dysfunctional impulsivity: personality and cognitive correlates. Journal of Personality and Social Psychology, 58(1), 95-102. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.58.1.95
Feidman, S. S., Elliott, G. R. eds. (1990). At the Threshold: The Developing Adolescent. Cambridge, MA: Harvard University Press.
Gagné, F., Gulbin, J. (2010). National Athlete Development Survey NADS. Australian Institute of Sport, Australian Sports Commission – Talent Search.
Jonker, L., Elferink-Gemser, M.T., Visscher, C. (2010). Differences in self-regulatory skills among talented athletes: The significance of competitive level and type of sport. Journal of Sport Sciences, 28(8), 901-908. https://doi.org/10.1080//02640411003797157 DOI: https://doi.org/10.1080/02640411003797157
Powers, S. I„ Hauser, S. T., & Kilner, L. A. (1989). Adolescent mental health. American Psychologist, 44, 200-208. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.44.2.200
Siekańska, M (2013). Talent sportowy - psychologiczne i środowiskowe uwarunkowania rozwoju uzdolnionych zawodników [Sport talentpsychological and environmental determinants of the development of talented athletes]. Krakow: Wydawnictwo AWF. [in Polish].
Siekanska, M., Wojtowicz, A. (2020). Impulsive athlete as a self-regulated learner. Can self-confidence and a positive social attitude change a developmental inhibitor into a growth catalyst? Journal of Physical Education & Sport, 20 (2), 623-629. https://doi.org/10.7752/jpes.2020.02091 DOI: https://doi.org/10.7752/jpes.2020.02091
Vaughan, R., Laborde, S., & McConville, C. (2019). The effect of athletic expertise and trait emotional intelligence on decision-making. European Journal of Sport Science, 19(2), 225-233. https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1510037 DOI: https://doi.org/10.1080/17461391.2018.1510037
Yoneda, T., Ames, M.E., Leadbeater, B.J. (2019). Is there a positive side to sensation seeking? Trajectories of Tsensationseeking and impulsivity may have unique outcomes in young adulthood. Journal of Adolescence, 73, 42–52. https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2019.03.009 DOI: https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2019.03.009
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Психологічні перспективи
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
