ЕМОЦІЙНА ЕКСПРЕСИВНІСТЬ  У КОНТЕКСТІ МОДЕЛІ РИС ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ПОНЯТЬ

Тетяна Пастрик

doi:10.29038/2227-1376-2022-40-pas

Автор(и)

Тетяна Пастрик КЗВО «Волинський медичний інститут»

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-pas

Ключові слова:

емоційна експресивність, особистісні риси, хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту, користувачі медичних послуг, родичі

Анотація

Мета дослідження полягає в теоретико-емпіричному обґрунтуванні моделі рис особистості як методологічної основи дослідження та встановлення взаємозв’язку емоційної експресивності (ЕЕ) з темпераментними рисами родичів осіб із хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ).

Методи. У дослідженні використовувалися теоретичні методи вивчення проблеми та психометричні методики: шкала ставлення родини (Family Attitude Scale, FAS), методика для діагностики рівня ЕЕ (Level of Expressed Emotion, LEE), опитувальник для діагностики темпераменту (коротка версія) (The Temperament Evaluation – Short Version (TEMPS-A).

Результати дослідження свідчать про те, що існують помірні позитивні кореляційні зв’язки між показниками ЕЕ родичів, які на емпіричному рівні вивчалися з допомогою шкали FAS, та циклотимічним типом (r=.394, p<.01); депресивним типом (r=.334, p<.01) дратівливим типом (r=.374, p<.01). Водночас спостерігаємо помірний негативний кореляційній зв'язок між FAS та гіпертимним типом (r=-.340, p<.01). На рівні p<.05 встановлено значущі відмінності лише між показниками сприйнятої підтримки особами із хронічними захворюваннями ШКТ відповідно до статі. Так, чоловіки мають вищий рівень сприйнятої підтримки порівняно із жінками. Результати кореляційного аналізу показників сприйнятої ЕЕ й її окремих субшкал, загального самопочуття, віку та тривалості хвороби засвідчують відсутність значущих кореляційних зв’язків між цими змінними.

Висновки. ЕЕ – важливий конструкт, який характеризує взаємодію між особою із захворюванням та її родичами, та пов’язаний як з темпераментними рисами родичів, так і характеристиками самих користувачів медичних послуг.

Посилання

Khomulenko, T., Kyslova, I., Lesnichenko, N. (2021). Psykholohichni osoblyvosti tilesnoho “ya” zhinok, khorykh n arak reproduktyvnoyi systemy. [Psychological features of bodily “self” of women with cancer of reproductive system]. Visnyk of Hryhorii Skovoroda Kharkiv National Pedagogical Universit - Vіsnik HNPU іmenі G.S. Skovorodi Psihologіja, 63, 107-116. [in Ukrainian]. https://doi.org/10.34142/23129387.2020.63.07

Akiskal, H. S., Mendlowicz, M. V., Jean-Louis, G., Rapaport, M. H., Kelsoe, J. R., Gillin, J. C., & Smith, T. L. (2005). TEMPS-A: validation of a short version of a self-rated instrument designed to measure variations in temperament. Journal of affective disorders, 85(1-2), 45-52. https://doi.org/10.1016/j.jad.2003.10.012

Brewin, C. R., MacCarthy, B., Duda, K., & Vaughn, C. E. (1991). Attribution and expressed emotion in the relatives of patients with schizophrenia. Journal of Abnormal Psychology, 100(4), 546. https://doi.org/10.1037/0021-843X.100.4.546.

Cole, J. D., & Kazarian, S. S. (1988). The level of expressed emotion scale: a new measure of expressed emotion. Journal of Clinical Psychology, 44(3), 392-397.

Eypasch, E., Williams, J.I., Wood-Dauphinee, S, Ure, B., Schmulling, C, Neugebauer, E, Troidl, H. (1995). Gastrointestinal Quality of Life Index: development, validation and application of a new instrument. British Journal of Surgery, 82(2), 216–222. https://doi.org/10.1002/bjs.1800820229

Hayta, S. B., Guner, R., Akyol, M., Albayrak, F., Kuğu, N., & Ozcelik, S. (2018). Increased expressed emotion in patients with psoriasis. Neuropsychiatria i Neuropsychologia/Neuropsychiatry and Neuropsychology, 13(1), 9-16. https://doi.org/10.5114/nan.2018.77449

Hooley, J. M., & Gotlib, I. H. (2000). A diathesis-stress conceptualization of expressed emotion and clinical outcome. Applied and Preventive Psychology, 9(3), 135-151. https://doi.org/10.1016/S0962-1849(05)80001-0

Hooley, J. M., & Licht, D. M. (1997). Expressed emotion and causal attributions in the spouses of depressed patients. Journal of Abnormal Psychology, 106(2), 298. https://doi.org/10.1037/0021-843X.106.2.298.

Kavanagh, D. J., O'Halloran, P., Manicavasagar, V., Clark, D., Piatkowska, O., Tennant, C., & Rosen, A. (1997). The Family Attitude Scale: reliability and validity of a new scale for measuring the emotional climate of families. Psychiatry Research, 70(3), 185-195. https://doi.org/10.1016/S0165-1781(97)00033-4.

Leff, J., & Vaughn, C. (1985). Expressed emotion in families: Its significance for mental illness. Guilford Press.

Lister, Z., Wilson, C., Fox, C., Herring, R. P., Simpson, C., Smith, L., & Edwards, L. (2016). Partner expressed emotion and diabetes management among spouses living with Type 2 diabetes. Families, Systems, & Health, 34(4), 424. https://doi.org/10.1037/fsh0000209.

Scazufca, M., & Kuipers, E. (1996). Links between expressed emotion and burden of care in relatives of patients with schizophrenia. The British journal of psychiatry, 168(5), 580-587. https://doi.org/https://doi.org/10.1192/bjp.168.5.580.

Wearden, A. J., Tarrier, N., Barrowclough, C., Zastowny, T. R., & Rahill, A. A. (2000). A review of expressed emotion research in health care. Clinical Psychology Review, 20(5), 633-666. https://doi.org/10.1016/s0272-7358(99)00008-2