АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК МЕТОД ДУХОВНОЇ ПІДТРИМКИ ПАЦІЄНТІВ У КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Автор(и)

  • Ольга Лазорко Волинський національний університет імені Лесі Українки
  • Тетяна Федотова Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-laz

Ключові слова:

арт-терапія, духовна підтримка, клінічна психологія, страждання, травма.

Анотація

Мета. У статті визначається місце духовної підтримки пацієнтів методами арт-терапії в системі професійної допомоги в клінічних умовах. Важливими завданнями є аналіз останніх досліджень щодо духовної підтримки пацієнтів в клінічній практиці; узагальнення та систематизація основних методологічних підходів та огляд прикладних досліджень із заявленої проблематики; експлікація категоріального апарату; обґрунтування контепоральних моделей духовної підтримки пацієнтів в арт-терапевтичній взаємодії; визначення психотерапевтичних мішеней духовної підтримки пацієнтів в арт-терапевтичному процесі.

Методи. Дана стаття має характер теоретико-методологічної розвідки. Основні методи дослідження – аналіз останніх досліджень щодо духовної підтримки пацієнтів в клінічній практиці за допомогою інструментів арт-терапії; синтез, узагальнення та систематизація основних методологічних підходів та прикладних досліджень; експлікація категоріального апарату; теоретико-методологічне моделювання.

 Результати. Огляд зарубіжних та вітчизняних наукових публікацій дає можливість зробити висновки про те, що духовна підтримка пацієнтів в період одужання в умовах клініки є фундаментальною умовою швидкого одужання пацієнтів незалежно від діагнозу та перебігу захворювань. Арт-терапія як метод духовної підтримки пацієнтів у клінічних умовах має високий потенціал застосування та вимагає подальшого вивчення, апробування та впровадження в умови стаціонару.

Висновки. Ми визначили духовну підтримку як терапевтичну допомогу пацієнтам знайти смисли, надію та цілісність у їх житті та стосунках, відчути свій зв’язок з собою, іншими та Всесвітом, а також дати їм відчуття турботи, співчутливої присутності та безумовного прийняття, готовності бути разом у складні часи, вислухати та поважати їх індивідуальні духовні переконання та вірування. Ми виокремили психотерапевтичні мішені, для яких духовно орієнтована арт-терапія є ефективною: самореалізація та саморозвиток, самопізнання, прийняття реальності, пошук сенсу і мети існування та усвідомлення самоцінності.

Проведений мета аналіз наукових джерел дозволив визначити основні моделі сучасної арт-терапії заснованої на духовній підтримці: Модель континууму експресивної терапії; Модель відновлення; Модель тіла і розуму в арт-терапії. Важливим завданням сьогодні є віднайдення ефективних інструментів арт-терапевтичної роботи та створення програм духовної підтримки пацієнтів, що, безумовно, є перспективним напрямком подальших досліджень.

Посилання

American Art Therapy Association (2017). Definition Art Therapy. Retrieved from https://www.arttherapy.org/upload/2017_DefinitionofProfession.pdf

Bell, S. (2011). Art therapy and spirituality. Journal for the Study of Spirituality, 1(2), 215-230.

Blomdahl, C., Gunnarsson, A. B., Guregård, S., & Björklund, A. (2013). A realist review of art therapy for clients with depression. The Arts in Psychotherapy, 40(3), 322-330.

Chiang, M., Reid-Varley, W. B., & Fan, X. (2019). Creative art therapy for mental illness. Psychiatry Research, 275, 129-136. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2019.03.025

Corrigan, P., McCorkle, B., Schell, B., & Kidder, K. (2003). Religion and spirituality in the lives of people with serious mental illness. Community Mental Health Journal, 39(6), 487-499. https://doi.org/10.1023/b:comh.0000003010.44413.37

Czamanski-Cohen, J., & Weihs, K. L. (2016). The bodymind model: A platform for studying the mechanisms of change induced by art therapy. The Arts in Psychotherapy, 51, 63-71. https://doi.org/10.1016/j.aip.2016.08.006

Farrelly-Hansen, M. (Ed.). (2001). Spiritual and art therapy: Living the connection. London, UK: Jessica Kingsley Publisher.

Fehlner, J.D. (1994). Art Therapy with Learning-Blocked, Depressed Children. Canadian Art Therapy Association Journal, 8 (2), 1-12 12. https://doi.org/10.1080/08322473.1994.11432202

Ferrell, B.R., and Coyle, N. (2008). The nature of suffering and the goals of nursing, Oxford University Press.

Franklin, M. (2001). The Yoga of Art and the Creative Process. In M. Farrelly-Hansen (Ed). Spirituality and art therapy: Living the connection. Jessica Kingsley Publishers.

Franklin, M., Farrelly-Hansen, M., Marek, B., Swan-Foster, N., & Wallingford, S. (2011). Transpersonal art therapy education. Art Therapy, 17(2), 101-110.

Hanevik, H, Hestad, KA, Lien, L, Teglbjaerg, HS, Danbolt, LJ. (2013). Expressive art therapy for psychosis: A multiple case study. Elsevier-Science Direct. 40(3), 312–321. https://doi.org/10.1016/j.aip.2013.05.011

Hartley, N. (2012). Spirituality and the arts: Discovering what really matters. In M. Cobb, C. M. Puchalski and B. Rumbold (Eds.) Oxford textbook of spirituality and health (pp.265-271). NY: Oxford University Press.

Hinchey, L. M. (2018). Mindfulness-based art therapy: A review of the literature. Inquiries Journal, 10(05), 117-124.

Horovitz, E. G. (2002). Spiritual art therapy: An alternate path. Springfield, IL: Charles C. Thomas.

Jung C.G. (2006). The Undiscovered Self. New American Press.

Kapitan, L. (2014). Introduction to the neurobiology of art therapy: Evidence based, complex, and influential. Art Therapy, 31:2, 50-51, DOI: https://doi.org/10.1080/07421656.2014.911027

Kearney, M., & Mount, B. (2000). Spiritual care of the dying patient. In H. M. Chochinov & W. Breitbart (Eds.) Handbook of psychiatry in palliative medicine (pp.357-373). Oxford, UK: Oxford University Press

Kırca, B. (2019). Spiritual dimension in art therapy. Spiritual Psychology and Counseling, 4, 257–274. https://dx.doi.org/10.12738/spc.2019.4.3.071

Kliewer, S. P., & Saultz, J. (2006). Healthcare and spirituality. Oxford: Radcliffe Publishing.

Koepfer, S. T. (2000). Drawing on the spirit: Embracing spirituality in pediatrics and pediatric art therapy. Art Therapy, 17(3), 188-194.

Kossak, M. S. (2009). Therapeutic attunement: A transpersonal view of expressive arts therapy. The Arts in Psychotherapy, 36(1), 13-18.

Lesiuk, T. (2015). The effect of mindfulness-based music therapy on attention and mood in women receiving adjuvant chemotherapy for breast cancer: A pilot study. Oncology Nursing Forum, 42(3), 276-282.

Lusebrink, V. B. (2010). Assessment and therapeutic application of the expressive therapies continuum: Implications for brain structures and functions. Art Therapy, 27(4), 168–177. https://doi.org/10.1080/07421656.2010.10129380

Malchiodi, C. A. (2006). The art therapy sourcebook. New York: McGraw-Hill Companies.

McNiff, S. (2004). Art heals: How creativity cures the soul. Boston: Shambhala.

Maslow A.H. (2011). Toward a Psychology of Being. Martino Publishing Mansfield Centre, CT.

Monti, D. A., Peterson, C., Kunkel, E. S., Hauck, W. W., Pequignot, E., Rhodes, L., & Brainard, G. C. (2006). A randomized, controlled trial of mindfulness-based art therapy (MBAT) for women with cancer. Psycho-Oncology, 15(5), 363-373.

Moon, C. (2001). Prayer, sacraments, grace. In M. Farrelly-Hansen (Ed.), Spiritual and art therapy: Living the connection (pp. 29–52). London, England: Jessica Kingsley.

Rubin, J. A. (2012). Approaches to art therapy: Theory and technique. Routledge.

Schmidt, M.A. (2005). Individuation: finding oneself in analysis-taking risks and making sacrifices. The Journal of Analytical Psychology, Vol 50 (5), 595-616.

Van Lith, T. (2014). Painting to find my spirit: Art making as the vehicle to find meaning and connection in the mental health recovery process. Journal of Spirituality in Mental Health, 16(1), 19-36.

Van Lith, T. (2016). Art therapy in mental health: A systematic review of approaches and practices. The Arts in Psychotherapy, 47, 9-22.

Vick, R. M. (2003). A brief history of art therapy. In C. A. Malchody (Ed) Handbook of art therapy, 5-15. The Guilford Press.

Yamada, A.-M., Lukoff, D., Lim, C. S. F., & Mancuso, L. L. (2019). Integrating spirituality and mental health: Perspectives of adults receiving public mental health services in California. Psychology of Religion and Spirituality. Advance online publication. http://dx.doi.org/10.1037/rel0000260

Yanos, P. T., Roe, D., & Lysaker, P. H. (2010). The impact of illness identity on recovery from severe mental illness. American Journal of Psychiatric Rehabilitation, 13(2), 73-93.

Voznesenska, O.L. (2014). Art-terapiia v Ukraini: stan ta perspektyvy rozvytku [Art therapy in Ukraine: state and prospects of development]. Lvivsko-Riashivski naukovi zoshyty : Kultura – Mystetstvo – Osvita – Terapiia v mizhdystsyplinarnii perspektyvi – Lviv-Rzeszów Scientific Notebooks: Culture - Art - Education - Therapy in an Interdisciplinary Perspective, (2), 93-103. [in Ukrainian].

Lazorko, O.V. (2018). Suchasni perspektyvy vykorystannia dukhovnykh praktyk u roboti klinichnoho psykholoha [The Contemporary Perspectives on Using Spiritual Practices in the Clinical Psychologist` Work]. Psykholohichni perspektyvy - Psychological Prospects Journal, (32), 172–181. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-32-172-181 [in Ukrainian].

Lazorko, O.V. (2021). Adaptatsiia ukrainomovnoi versii «Spiritual Health Assessment Scale» (SHAS) [Адаптація україномовної версії «Spiritual health asessment scale» (SHAS)]. Psykholohichni perspektyvy - Psychological Prospects Journal, 38, 150–162. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-38-150-162 [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

2022-05-31

Як цитувати

Лазорко, . О., & Федотова , Т. (2022). АРТ-ТЕРАПІЯ ЯК МЕТОД ДУХОВНОЇ ПІДТРИМКИ ПАЦІЄНТІВ У КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ. Психологічні перспективи, 39, 240–256. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-laz

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають