BASIC HOPE AND EXISTENTIAL ANXIETY AMONG ADULTHOOD GENERATIONS

Barbara Gawda

doi:10.29038/2227-1376-2022-39-gaw

Автор(и)

Barbara Gawda Університет Марії Кюрі Склодовської

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-39-gaw

Ключові слова:

базова надія; екзистенційна тривога, настання дорослості, рання та середня дорослість.

Анотація

Мета. Це дослідження є спробою виявити рівень базової надії та екзистенційної тривоги у період дорослості. Базова надія розглядається як позитивне почуття, що відіграє фундаментальну мотиваційну роль у регуляції поведінки людини. Надія розглядається як перспективна емоція, яка, на відміну від страху/тривоги, спрямована в майбутнє. Вважається, що екзистенційна тривога обернено пов’язана з надією та прямо пов’язана з невирішеними внутрішньопсихічними конфліктами.

Методи. Була досліджена вибірка з 139 дорослих учасників із загальної популяції. Вони представляли три стадії дорослості: доросле життя (59), раннє доросле життя (28), середнє доросле життя (52). Вони заповнили дві анкети самовимірювання, зосереджені на базовій надії (Опис базової надії – 12 Trzebiński and Zięba) та екзистенційній тривожності (Опитувальник екзистенційної тривоги Weems and associates).

Результати. Отримані дані демонструють, що у період ранньої дорослості життя опитані демонструють вищий рівень екзистенційної тривоги та нижчий рівень базової надії, ніж інші дорослі покоління. Молоді люди, які відчувають вищу екзистенційну тривогу, не вірять, що їхнє майбутнє буде позитивним. Дорослі жінки демонструють вищий рівень базової надії, ніж чоловіки, тоді як рівень екзистенційної тривоги однаковий як у жінок, так і у чоловіків.

Висновки. Результати засвідчують особливості вікової стадії під назвою «настає дорослість». На цьому етапі розвитку люди особливо вразливі, сповнені страху за своє майбутнє, їм доводиться приймати важливі рішення щодо освіти, професійних рішень, тісних міжособистісних стосунків. Оскільки їхня надія перебуває на низькому рівні, а екзистенційна тривога висока, вони не сприймають своє майбутнє позитивно.

Посилання

Argyle M. (2004). Psychology of happiness. Wrocław: Astrum.

Carr A. (2009). Psychologia pozytywna. Nauka o szczęściu i ludzkich siłach [Positive psychology: Science about happiness and human powers]. Poznań: Wydawnictwo Zysk i S-KA.

Carver C.S. & Scheier M.F. (2002). Optimism. In: C.R. Snyder, S.J. Lopez (ed.), Handbook of positive psychology. New York: Oxford University Press, pp. 231-243.

Dufault K. & Martocchio R.C. (1985). Hope: Its spheres and dimensions. Nursing Clinics of North America, 20, 379- 391.

Emmons R. A. (2005). Emotion and religion. In: R. F. Paloutzian, C. L. Park (ed.), Handbook of the psychology of religion and spirituality. New York: Guilford Press, pp. 235-252.

Erikson H. E. (2002). Dopełniony cykl życia [Identity and the Life Cycle]. Poznań: Rebis.

Fredrickson B. L. (2009). Positivity: Top-notch research reveals the 3 to 1 ratio that will change your life. New York: Three Rivers Press.

Gawda B. (2017). Struktura pojęć emocjonalnych. Wykorzystanie technik fluencji werbalnej [The structure of emotion concepts. The use of verbal fluency techniques]. Lublin: UMCS.

Gawda B. (2018). Struktura pojęcia nadzieja i jego zróżnicowanie [Structure of the concept of hope and its defferentiaton]. Annales Universitatis Mariae Curie - Skłodowska Lublin, XXXI (4), 65-81.

Gawda B., Kosacka K. & Banaszkiewicz P. (2020). Psychologia emocji pokolenia digital natives [Psychology of emotions of the digital natives’ generation]. Lublin: UMCS.

Kaleta K. & Mróz J. (2020). The Relationship between Basic Hope and Depression: Forgiveness as a Mediator. The Psychiatric Quarterly, 91(3), 877–886.

Kozielecki J. (2006). Psychologia nadziei [Psychology of hope]. Warszawa: Wydawnictwo Akademickie „Żak”.

Maslow, A. (1986). W stronę psychologii istnienia {Towards psychology of being]. Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX.

Mowrer O.H. (1960). Learning theory and behawior. New York: Wiley.

Oleś P. K. (2013). Psychologia przełomu połowy życia [Psychology of life breakthrough]. Lublin: Towarzystwo Naukowe KUL.

Opoczyńska M. (1999). Wprowadzenie do psychologii egzystencjalnej [Introduction to existential psychology]. Kraków: UJ.

Ortony A., Clore G.L. & Collins A. (1990). The cognitive structure of emotion. Cambridge: Cambridge University Press.

Peters F. (2019). Existential anxiety and religiosity. Critical Research on Religion, 7(3), 275–291.

Peterson C. & Seligman M. E. P. (2004). Character strengths and virtues. A handbook and classiffication. Oxford University Press

Peterson C. & Steen T.A. (2002). Optimistic explanatory style. In: C.R. Snyder, S.J. Lopez (ed.), Handbook of positive psychology. New York: Oxford University Press, pp. 244-256.

Power M. & Dalgleish T. (1997). Cognition and emotion. From order to disorder. Howe: Psychology Press.

Ricoeur P. (1991). Podług nadziei [According to hope]. Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX.

Rusaczyk M. (2008). Teoria opanowywania trwogi. Dyskurs w literaturze amerykańskiej [Theory of Management of Fear. Discourse in American Literature]. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar.

Schrank B., Stanghellini G. & Slade M. (2008). Hope in psychiatry: a review of the literature. Acta Psychiatrica Scandinavica, 118(6), 421–433.

Scioli A. & Biller H. B. (2009). Hope in the age of anxiety: A guide to understanding and strengthening our most important virtue. New York, NY: Oxford University Press.

Scioli A., Scioli-Salter E. R., Sykes K., Anderson C. & Fedele, M. (2016). The positive contributions of hope to maintaining and restoring health: An integrative, mixed-method approach, The Journal of Positive Psychology, 11(2), 135-148.

Sińska B., Jaworski M., Panczyk M., Traczyk I. & Kucharska A. (2021). The Role of Resilience and Basic Hope in the Adherence to Dietary Recommendations in the Polish Population during the COVID-19 Pandemic. Nutrients, 13(6), 2108.

Snyder C. R. (2000). Handbook of hope: Theory, measures and applications. San Diego, CA: Academic Press.

Snyder C. R., Ilardi S., Michael S. & Cheavens J. (2000). Hope theory: Updating a common process for psychological change. In: C. R. Snyder, R. E. Ingram (ed.), Handbook of psychological change: Psychotherapy processes and practices for the 21st century. New York: Wiley, pp. 128-153.

Snyder C.R. (2002). Hope theory: Rainbows in the mind. Psychological Inquiry, 13, 249-275.

Stanton A.I. (2000). Emotionally expressive coping predicts psychological and physical adjustment to breast cancer. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 68, 875-882.

Trzebiński J. & Zięba M. (2003). Nadzieja, strata, rozwój [Hope, loss, development]. Psychologia Jakości Życia, 2, 5-33.

Vaillant G. E. (2008). Spiritual evolution: A scientific defense of faith. Broadway Books.

Weems C. F., Costa N. M., Dehon C. & Berman S. L. (2006). Existential anxiety in adolescents: Prevalence, structure, association with psychological symptoms and identity development. Journal of Youth and Adolescence, 35(3), 285-292.