ВІРТУАЛІЗАЦІЯ ЯК ФЕНОМЕН ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Світлана Лукащук

doi:10.29038/2227-1376-2021-38-163-176

Автор(и)

Світлана Лукащук КЗВО «Рівненська медична академія» Фаховий медичний коледж

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-38-163-176

Ключові слова:

віртуалізація, інформатизація, віртуальна реальність, телекомунікаційні технології, дистанційна освіта.

Анотація

Мета. Здійснити теоретичний аналіз віртуалізації як феномену освітнього простору, розкрити поняття віртуалізації в системі навчального середовища, вказати на характерологічні властивості віртуального простору; проаналізувати роль явища віртуалізації в процесі навчання та всебічного розвитку особистості. Методи. Для реалізації мети дослідження було застосовано загальнонаукові теоретичні методи дослідження інформації, такі як: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція, пояснення і класифікація. Результати. Здійснено спробу аналізу феномену як природного компоненту життєтворчості суб’єктів навчального простору, що зумовлюється системою техногенних, соціокультурних та економічних факторів. Вказано на те, що візуалізація навчального процесу дає можливість прояву нового соціального середовища, ставши таким чином відправною точкою фундаментальних трансформацій процесу освіти. Визначено, що сама природа віртуального має різний характер – віртуалізація, опосередкована індивідом або машиною. У першому випадку явище виникає в процесі безпосередньої взаємодії суб'єктів навчально-виховного процесу. Другий випадок збільшення віртуалізації освітнього простору передбачає зменшення міжособистісного спілкування учасників процесу, самостійне освоєння навчального матеріалу, використання особистістю гаджетів як замінників суб’єктів процесу навчання. Вказано на характерологічні властивості віртуального простору за Д. Івановим: не суттєвість впливу (зображення створює ефекти, характерні для реального); обумовленість якостей і характеристик (предмети штучні та мінливі); ефемерність (свобода входу, вона забезпечує можливість переривати і відновити присутність. Проаналізовано роль явища віртуалізації в процесі навчання та всебічного розвитку особистості, яка дає змогу не лише здійснювати безперервну освіту і саморозвиток протягом усього життя, а й успішно орієнтуватися та функціонувати, як професіонал у сучасному інформаційному світі. Висновки. Інформатизація та комп'ютеризація освіти, широке використання глобальної мережі Інтернет призведе до радикальних змін у системі освіти в цілому, оскільки така ситуація передбачає всебічний розвиток особистості.

Посилання

Bokachev I.A., Lukinova I.A. (2015). Virtualizatsiia suchasnoi systemy osvity: za i proty [Virtualization of the modern education system: pros and cons. Humanities, socio-economic and social], 1, 15-19. [in Russian].

Baudrillard J. (2000). Symvolichnyi obmin i smert [Symbolic exchange and death]. Moscow: Dobrosvet, 2000. 113 p. [in Russian].

Borisenko I.G. (2016). Virtualizatsiia natsionalnoho osvitnoho prostoru: sotsialno-filosofskyi analiz [Virtualization of the national educational space: socio-philosophical analysis]: author's ref. Ph.D. Science. Krasnoyarsk, 2016. [in Russian].

Ivanov D.V. (2000). Virtualizatsiia suspilstva [Virtualization of society]. St. Petersburg: St. Petersburg Oriental Studies. 96 p. [in Russian].

Khrapov S.A., Novikov A.S. (2013). Virtualna sotsialnist: sotsiokulturnyi analiz [Virtual sociality: sociocultural analysis. Historical and philosophical, political and legal sciences, culturology and art history]. Questions of Theory and Practice, 7, 189-193. (in Russian). [in Russian].

Khutorskoy A.V. (1999). Virtualna osvita i rosiiskyi kosmizm [Virtual education and Russian cosmism]. EIDOS-LIST, 1, 295-296. [in Russian].

Maslikhova L.I., Petrenko V.R., Korshunova S.A. (2019). Dosiahnennia tekhnichnoi osvity Voronezkoi obl. yak zaporuka uspishnoho rozvytku krainy ta rehionu [Achievements of technical education of the Voronezh region as a guarantee of successful development of the country and the region]. Bulletin of Voronezh State University. Series: Problems of Higher Education, 4, 114-117. [in Russian].

Nosov N.A. (2000). Virtualna psykholohiia. Pratsi laboratorii virtualistyky [Virtual psychology. Works of the laboratory of virtualists]. Moscow: agraf, 432 p.

Ovechkin V. (2005). Osvita v minlyvomu kulturno-tekhnolohichnomu seredovyshchi [Education in a changing cultural and technological environment]. Pedagogy, 10, 18-28. [in Russian].

Rudnev V. (2000). Daleko vid realnosti [Far from reality]. Moscow: autograph, 432 p. [in Russian].

Silaeva V.L. (2004). Podmina realnosti yak sotsiokulturnyi mekhanizm virtualizatsii obshchestva [Substitution of reality as a sociocultural mechanism of virtualization of society]: dis. Cand. philos. Science. Moscow: Moscow State Technical University. N. E. Bauman, 46 p. [in Russian].

Stradanchenko A. A. (2014). Virtualizatsiia osvity [Virtualization of education]. Humanities and Social Sciences, 2, 429-432. [in Russian].

Tapscott D. (1999). Elektronne ta tsyfrove suspilstvo: pliusy ta minusy epokhy merezhevoho intelektu [Electronic and digital society: pros and cons of the age of network intelligence]. Moscow: Relf Buk, 432 p. [in Russian].

Masuda Y. (1985). Hypothesis on the Genesis of Homo Intelligens. Futures, 17, 479 – 494.

Barrionuevo M., Gil C., Giribaldi M., Suarez C., Taffernaberry C. (2018) Virtualization in Education: Portable Network Laboratory. In: De Giusti A. (eds) Computer Science – CACIC 2017. Communications in Computer and Information Science, 790. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-75214-3_9

Klement, M. (2017). Models of integration of virtualization in education: Virtualization technology and possibilities of its use in education. Computers & Education, 105, 31-43 https://doi.org/10.1016/j.compedu.2016.11.006

Thisgaard M., Makransky G. (2017). Virtual Learning Simulations in High School: Effects on Cognitive and Non-cognitive Outcomes and Implications on the Development of STEM Academic and Career Choice. Frontiers in Psychology, 8 https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00805