Ілюзія знання в метакогнітивному моніторингу: огляд можливих причин та наслідків

Ruslana Kalamazh; Maria Avhustiuk

doi:10.29038/2227-1376-2018-32-109-122

Автор(и)

Ruslana Kalamazh Національний університет «Острозька академія» https://orcid.org/0000-0002-2051-0732
Maria Avhustiuk Національний університет «Острозька академія» https://orcid.org/0000-0001-8041-5078

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-32-109-122

Ключові слова:

ілюзія знання, ілюзія незнання, метакогнітивний моніторинг, надмірна впевненість, недостатня впевненість

Анотація

У статті розглянуто можливі причини та наслідки ілюзії знання в метакогнітивному моніторингу навчальної діяльності студентів за допомогою різних видів інформації, що подана до опрацювання, а також через особистісні, когнітивні, метакогнітивні й індивідуальні психологічні характеристики студентів (n = 262; M = 19,5; SD = 1,87). Відповідно до отриманих результатів, ілюзія знання, виникаючи здебільшого в проспективних судженнях про вивчене, може бути спричинена видом інформації (простежено вищі рівні ілюзії знання у твердженнях), тестового завдання (у запитаннях із багатьма варіантами відповіді), обсягом тексту (вищі рівні ілюзії знання спостерігали в більших за обсягом текстах) та стилем (надмірна впевненість під час опрацювання тестів художнього стилю). Дівчата показали вищі показники надмірної впевненості, а загалом ілюзія знання більш притаманнадля молодшої вікової групи студентів, особливо тих, котрі мають нижчі рівні навчальної успішності. Можливі наслідки ілюзії знання, а також способи її нівелювання, як і перспективи майбутніх досліджень, також окреслені.

Посилання

1. Avhustiuk, M. M., Pasichnyk, I. D., & Kalamazh, R. V. (2018). The illusion of knowing in metacognitive monitoring: Effects of the type of information and of personal, cognitive, metacognitive, and individual psychological characteristics. Europe’s Journal of Psychology, 14(2), 317–341.
https://doi.org/10.5964/ejop.v14i2.1418
2. Commander, N. E., & Stanwyck, D. J. (1997). Illusion of knowing in adult readers: Effects of reading skill and passage length. Journal: Contemporary Educational Psychology, 22(1), 39–52.
https://doi.org/10.1006/ceps.1997.0925
3. Dunning, D., Johnson, K., Ehrlinger, J., & Kruger, J. (2003). Why people fail to recognize their own incompetence. Current Directions in Psychological Science, 12(3), 83–87.
https://doi.org/10.1111/1467-8721.01235
4. Eakin, D. K. (2005). Illusions of knowing: Metamemory and memory under conditions of retroactive interference. Journal of Memory and Language, 52(4), 526–534.
https://doi.org/10.1016/j.jml.2005.01.009
5. Gigerenzer, G., Hoffrage, U., & Kleinbölting, H. (1991). Probabilistic mental models: A Brunswikian theory of confidence. Psychological Review, 98(4), 506–528.
https://doi.org/10.1037//0033-295x.98.4.506
6. Glenberg, A. M., Wilkinson, A. C., & Epstein, W. (1982). The illusion of knowing: Failure in the self-assessment of comprehension. Memory and Cognition, 10(6), 597–602.
https://doi.org/10.3758/bf03202442
7. Hacker, D. J., Bol, L., & Bahbahani, K. (2008). Explaining calibration in classroom contexts: The effects of incentives, reflection, and explanatory style. Metacognition and Learning, 3, 101–121.
https://doi.org/10.1007/s11409-008-9021-5
8. Kahneman, D., & Tversky, A. (1996). On the reality of cognitive illusions. Psychological Review, 103(3), 582=591.
https://doi.org/10.1037//0033-295x.103.3.582
9. Koriat, A. (1997). Monitoring one’s own knowledge during study: A cue-utilization approach to judgments of learning. Journal of Experimental Psychology: General, 126(4), 349–370.
https://doi.org/10.1037//0096-3445.126.4.349
10. Kroll, M. D., & Ford, M. L. (1992). The illusion of knowing, error detection, and motivational orientations. Contemporary Educational Psychology, 17, 371–378.
https://doi.org/10.1016/0361-476x(92)90075-a
11. Metcalfe, J. (1998). Cognitive optimism: Self-deception or memory-based processing heuristics? Personality and Social Psychology Review, 2(2), 100–110.
https://doi.org/10.1207/s15327957pspr0202_3
12. Pasichnyk, I., Kalamazh, R., & Avgustiuk, M. (2017). The illusion of knowing from perspective of metacognitive monitoring accuracy of educational activity of university students. Psychologiczne Zeszyty Naukowe: Polrocznik Instytutu Psychologii Uniwersytetu Zielonogorskiego, 1, 89–102.
13. Pulford, B. D. (1996). Overconfidence in human judgment. PhD Thesis. Department of Psychology, University of Leicester, 1–129.
14. Savin, Ye. Yu., & Fomin, A. Ye. (2013). Kognitivnaia psykhologia obrazovania: auditoria kak labolatoria [Cognitive psychology of education: Class-room as laboratory]. Psykhologia v vuze, 3, 67–83. [in Russian]
15. Tobias, S., & Everson, H. T. (1996). Assessing metacognitive knowledge monitoring. Issues in the Measurement of Metacognition, 147–222.