ТЕОРІЇ РОЗУМІННЯ В СУЧАСНІЙ ПСИХОЛОГІЇ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-32-10-22Ключові слова:
розуміння, пізнання, осмислення, інтерпретація, розв’язування завдань, пояснення, досвід, усвідомлення.Анотація
У статті узагальнено погляди на проблему розуміння в сучасній психології. Зазначено, що специфіку розуміння століттями вивчали в межах теософії та філософії. Визнання важливої ролі суб’єкта в процесі розуміння сприяло тому, що ця проблема стала також і предметом психології. Мета статті – аналіз і систематизація сучасних теорій розуміння з урахуванням наукової традиції та нових тенденцій. Для цього використано дедуктивний, індуктивний методи, аналіз і синтез, узагальнення, систематизацію й моделювання, а також низку інтерпретаційних методів, що ґрунтуються на конкретних принципах системного, діяльнісного, когнітивного та організаційного підходів. У результаті теоретичного аналізу здобутків зазначених підходів зроблено висновок, що в сучасній психологічній літературі можна виокремити шість підходів до тлумачення розуміння: розуміння як пізнання (певна форма знань, процес і результат пізнання), розуміння як осмислення (згортання й відтворення смислів, які є у всьому, їх потрібно лише знайти та відновити), розуміння як інтерпретація (узгодження інтерпретацій), розуміння як процес розв’язування завдань (процес переходу від однієї стадії до іншої, від впізнавання до родового поняття, далі – смислу видового поняття, потім – пояснень), розуміння як уключення нових знань в досвід суб’єкта (збагачення досвіду, накопичення знань), розуміння як усвідомлення (функція свідомості, що включає мислення, почуття, переживання, відносини й ін.). Загалом, розуміння є складним психічним процесом, що починається зі сприйняття та мислення, далі охоплює інші когнітивні процеси й емоційно-вольову сферу, сягаючи рівня свідомості, реалізуючись у сенсах, установлюючи зв’язки з цінностями й емоціями. Необхідними умовами розуміння є достатні попередні досвід та знання.
Посилання
2. Avtonomova, N. S.; Filatov, V. P. (1981). Ponimaniye kak logiko gnoseologicheskaya problema [Understanding as a logical gnoseological problem]. Voprosy filosofii – Questions of philosophy, 5, 164–169 [in Russian].
3. Brudnyy, A. A. (1991). Ponimaniye i tekst [Understanding and text]. Zagadka chelovecheskogo ponimaniya – Riddle of human understanding, 114–128 [in Russian].
4. Vaganova, N. A. (2013). Psikhologicheskiye osobennosti protsessa ponimaniya det’mi novoy informatsii [Psychological features of the process of understanding children of new information]. Proceedings from All-Russian scientific conference (with foreign participation) ‘13: Vserossiyskoya nauchnoya konferentsiya (s inostrannym uchastiyem) [Idei O. K. Tikhomirova i A. V. Brushlinskogo i fundamental’nyye problemy psikhologii (k 80-letiyu so dnya rozhdeniya)] – The All-Russian scientific conference (with foreign participation) «Ideas О.К. Tikhomirova and A. V. Brushlinsky and the fundamental problems of psychology (on the occasion of his 80th birthday)» (pp. 95–98). Moskva [in Russian].
5. Vinograd, T.; Flores, F. (1996). O ponimanii komp’yuterov i poznaniya [About the understanding of computers and knowledge]. Yazyk i intellekt – Language and Intellect, 185–229 [in Russian].
6. Zinchenko V. P. (1997). Rabota ponimaniya [Work of Understanding]. Psikhologicheskaya nauka i obrazovaniye – Psychological Science and Education, 3, 42–52 [in Russian].
7. Zinchenko, V. P. (2009). Psikhologiya cheloveka v sovremennom mire [Psychology of man in the modern world]. Mедпортал.com. Retrieved from https://xn--80ahc0abogjs.com/akmeologiya_770/suschnostnyie-harakteristiki-ponimaniya-kak-38727.html [in Russian].
8. Znakov, V. V. (2005). Psikhologiya ponimaniya: Problemy i perspektivy [Psychology of Understanding: Problems and Perspectives]. Moscow.: Izd-vo «Institut psikhologii RAN» [in Russian].
9. Ígnatenko, N. V. (n.d.). Psikhologíchna kharakteristika tekstu y problemi yogo rozumínnya [Psychological characteristics of the text and problems of its understanding]. Library.udpu.org.ua. Retrieved from: http://library.udpu.org.ua/ library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/6/visnuk_19.pdf [in Russian].
10. Maksymenko, S. D. (2010). Zahalʹna psykholohiya. Navchalʹnyy posibnyk [General Psychology. Tutorial]. Kyiv: Tsentr uchbovoyi literatury [in Ukrainian].
11. Menchinskaya, A. N. (1962). Ponimaniye [Understanding]. Psikhologiya: Uchebnik dlya pedinstitutov – Psychology: A Textbook for Pedagogical Institutes, 263 [in Russian].
12. Chepelyeva, N. V.; Smul’son, M. L.; Shylovs’ka, O. M.; Hutsol, S. YU. (2007). Naratyvni psykhotekhnolohiyi [Narrative psychotechnologies]. Kyiv: Hlavnyk [in Ukrainian].
13. Nesterova, N. M. (2009). Psikholingvistika teksta, ili yest’ li smysl v tekste? [Psycholinguistics of the text, or is there any sense in the text?]. Voprosy psikholingvistiki – Questions of psycholinguistics, 9, 213–219 [in Russian].
14. Orap, M. O. (2014). Psykholohichni osnovy orhanizatsiyi movlennyevoho dosvidu osobystosti [Psychological bases of organization of the individual speech experience]. Doctor’s thesis. Lutsʹk: Lutsʹk DU [in Ukrainian].
15. Rakitov, A. I. (1986). Ponimaniye i ratsional’nost’ [Understanding and rationality]. Voprosy filosofii – Questions of philosophy, 7, 69–73 [in Russian].
16. Rapoport, G. N., Gerts, A. G. (2011). Biologicheskiy i iskusstvennyy razum: CH.1. Soznaniye, myshleniye i emotsii [Biological and artificial intelligence: Part 1. Consciousness, thinking and emotions]. Moscow: Knizhnyy dom «LIBROKOM» [in Russian].
17. Chepeleva, N. V. (2001). Psikhologicheskaya germenevtika – nauka o ponimanii [Psychological hermeneutics – the science of understanding]. Praktichna psikhologíya ta sotsíal’na robota – Practical psychology is the social work, 3, 6–10 [in Russian].
