РЕЛІГІЙНІСТЬ І ДУХОВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНЕ ЗІСТАВЛЕННЯ ПОНЯТЬ

Marianna Yaroshchuk

doi:10.29038/2227-1376-2018-31-308-315

Автор(и)

Marianna Yaroshchuk Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-31-308-315

Ключові слова:

релігійність, духовність, психосемантичний простір, концепт, асоціативне значення, конотативне значення.

Анотація

У статті представлено результати теоретичного зіставного аналізу феноменів релігійності та духовності, а також емпіричного дослідження концепту «Бог», який слугує основою первинних переживань цих феноменів. Мета статті полягає в теоретико-емпіричному дослідженні понять духовності й релігійності як властивостей особистості, а також визначенні спільного психосемантичного простору для цих понять за допомогою вільного асоціативного експерименту та методу семантичного диференціалу. Запропоновано визначення духовності як особистісний пошук відповідей на питання стосовно життя, смислу, трансцендентних переживань, які не обов’язково походять із релігійних ритуалів чи вірувань певної спільноти. Релігійність тлумачиться як властивість особистості, що передбачає обов’язкове залучення в конкретну релігію на рівні когніцій, емоцій та поведінки. Релігійність також визначається через релігійні орієнтації й релігійне включення в різні життєві контексти. Характеристиками релігійності є ритуальні, інтелектуальні, досвідні, ідеологічні, моральні й культурні виміри. У сучасних дослідженнях підкреслено неузгодженість між релігійними віруваннями, релігійною поведінкою та відчуттям приналежності до спільноти, що значно ускладнює вивчення релігійності як універсальної особистісної риси та потребує виходу на індивідуально-психологічні особливості людини. Визначено асоціативний простір концепту «Бог», що відображає переживання, властиві як релігійності, так і духовності. Асоціативний простір представлено такими основними категоріями, як суб’єкти (творець, усемогутній, володар, батько, дух, спаситель), емоційно-почуттєва сфера (любов, добро, віра) та суспільні й людські цінності (справедливість, правда, допомога, релігія). Визначено конотативні значення досліджуваного концепту та побудовано його психосемантичний простір.

Посилання

1. Zasiekina, L. V., Zasiekin, S.V. Psycholingvistychna diagnostyka [Psycholinguistic diagnostics] (2008). Lutsk : RVV «Vezha» Lesya Ukrainka National University. 187 р.
2. Savchin, M. V. Duchovna paradigma psihologii [Spiritual paradigm of psychology] (2013). Kyiv : Academvudav. 252 р.
3. Abayomi O. (2014). Still on religiosity and alcohol use. Rev Bras Psiquiatr, 36, 360–361.
4. Lucchetti, G., Koenig, H. G., Pinsky, I., Laranjeira, R., Vallada, H. Religious beliefs and alcohol control policies: a Brazilian nationwide study (2014). Rev Bras Psiquiatr, 36, 4–10.
5. King, M, Marston, L, Mc Manus, S, Brugha, T, Meltzer, H, Bebbington, P. (2013). Religion, spirituality and mental health: results from a national study of English households. British Journal of Psychiatry, 202, 68–73.
6. Koenig, H. G, McCullough, M. E, Larson, D. B. (2001). Handbook of religion and health. New York : Oxford University Press. 387.
7. Leurent, B., Nazareth, I., Bellon-Saameno, J., Geerlings, M. I., Maaroos, H., Saldivia, S. (2013) Spiritual and religious beliefs as risk factors for the onset of major depression: an international cohort study. Psychological Medicine, 43, 2109–2120.
8. Farias, M., Underwood R., Claridge G. Unusual but sound minds: mental health indicators in spiritual individuals (2013). British Journal of Psychology, 104, 364–368.