ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ОСОБИСТІСНИХ ТА РЕЛІГІЙНИХ ОРІЄНТАЦІЙ

Анотація

У статті обґрунтовується й розкривається актуальність проблеми взаємозв’язку релігійних орієнтацій з важливими особистісними утвореннями та якостями, пов’язаними зі ставленням до самого себе та до інших людей. Автор опирається, з одного боку, на відому персонологічну концепцію Г. Оллпорта про зовнішню та внутрішню релігійність, з іншого боку, на базові засади гуманістичної психологічної теорії, що описує основні складові особистісної самоактуалізації.

Емпіричний інструментарій дослідження складають «Шкала релігійної орієнтації» Г. Оллпорта та Д. Росс, а також «Самоактуалізаційний тест (САТ)» («Питальник особистісних орієнтацій» Е. Шострома в адаптації М. Кроза та Л. Гозмана). Сформована вибірка репрезентована 211 громадянами України: 109 студентами денної та заочної форм навчання (віком від 17 до 30 років) та 102 працюючими й тимчасово непрацюючими особами (віком від 31 до 60 років).

Емпірично з’ясовано, що представники вибірки назагал досягають показників особистісної зрілості за такими критеріями самоактуалізації, як «синергія», «уявлення про природу людини» та «ціннісні орієнтації», натомість на межі норми та знижених своїх показників перебувають «спонтанність», «пізнавальні потреби», «креативність» і «самоприйняття». За підсумками дослідження констатовано статистично значимі відмінності: 1) між «слабо» і «зовнішньо» релігійно орієнтованими особами – за показниками шкал «уявлень про природу людини» та «самоповаги» (істотно вищі – у респондентів із високою зовнішньою релігійною орієнтацією), 2) між «слабо» та «внутрішньо» релігійно орієнтованими особами – тільки за показниками «шкали уявлень про природу людини» (істотно вищі – у високо внутрішньо релігійно орієнтованих респондентів), 3) між «зовнішньо» та «внутрішньо» орієнтованими особами – за показниками шкал «самоповаги» та «прийняття агресії» (істотно вищі – у зовнішньо релігійно орієнтованих респондентів). Отримані дані проінтерпретовано як істотною мірою егоцентричнішу, особистісно самотолерантнішу основу зовнішньої релігійної орієнтованості й більш соціоцентричну основу – внутрішньої орієнтованості.