ДО ПРОБЛЕМИ САМООЦІНКИ ТА ПСИХІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЖІНОК ЗРІЛОГО ВІКУ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2026-47-kuhКлючові слова:
психологічне благополуччя, самооцінка, жінки зрілого віку, генеративність, резильєнтність, самоприйняття, ейджизмАнотація
Мета. Стаття присвячена комплексному теоретичному аналізу взаємозв’язку між психологічним благополуччям та самооцінкою жінок зрілого віку в умовах сучасних соціальних трансформацій та кризових викликів. Дослідження має на меті розкрити механізми трансформації самосприйняття жінки та визначити роль внутрішньої суб’єктності як ресурсу адаптації до екстремальних умов сьогодення.
Методи. Для досягнення мети використано ретроспективний та порівняльний аналіз фундаментальних психологічних концепцій (Т. Титаренко, Д. Мак-Адамса, К. Ріфф). Застосовано метод теоретичного моделювання для інтеграції понять «генеративність» та «резильєнтність», а також аналіз емпіричних звітів (зокрема платформи Qui.help та розвідок Б. Леві) для вивчення впливу самоприйняття на біологічні та психологічні показники здоров’я в період 2022–2026 рр.
Висновки. У ході дослідження доведено, що зрілість є періодом якісного переходу самооцінки від зовнішньої детермінації (залежності від соціальних оцінок) до внутрішньої суб’єктності. Психологічне благополуччя жінки визначається її здатністю до авторства власного життя та конструювання нових сенсів. Ключовим ресурсом самоцінності визначено генеративність — успішну інтеграцію потреби в турботі про майбутні покоління (Communion) та самоствердженні (Agency). Окрему увагу приділено специфіці українського контексту, де самооцінка виступає критичним чинником резильєнтності та психологічного благополуччя. Високий рівень самоприйняття функціонує як когнітивний буфер, що на 40% знижує ризик розвитку ПТСР та запобігає емоційному виснаженню через стратегію «турботи про інших». Також виявлено біологічний аспект благополуччя: позитивне сприйняття власного віку сприяє зниженню рівня кортизолу та підтримці нейропластичності, що потенційно подовжує життя на 7,5 років. Водночас зафіксовано деструктивний тиск цифрового ейджизму, що створює конфлікт між внутрішньою компетентністю жінки та медійними стандартами «ідеальної незламності». Було з’ясовано, що оптимальне психологічне благополуччя базується на тріаді «автономія – генеративність – наративна цілісність», де самооцінка стає інструментом життєвої навігації.
Посилання
1. Hruzynova, K. M. (2023). Psykholohichne blahopoluchchia osib z riznym typom svitohliadu [Psychological well-being of individuals with different types of worldview]. Habitus – Habitus, (45), 128–134. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.45.21 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.45.21
2. Instytut masovoi informatsii (IMI). (2026). Zhinky v ukrainskykh media pid chas viiny: Monitorynhovyi zvit [Women in Ukrainian media during the war: Monitoring report]. [in Ukrainian].
3. Komisiia z pytan hendernoi polityky. (2025). Psykhosotsialna pidtrymka zhinok: analiz efektyvnosti bufernykh mekhanizmiv [Psychosocial support for women: analysis of the effectiveness of buffer mechanisms]. [in Ukrainian].
4. Morashko, A. O. (2026). Psykholohichni naslidky viiny ta mekhanizmy adaptatsii zhinok u druhomu periodi doroslosti [Psychological consequences of war and coping mechanisms of women in the second period of adulthood]. Visnyk psykholohii ta pedahohiky – Bulletin of Psychology and Pedagogy, 22(1). https://doi.org/10.31108/1.2026.22.1.5 [in Ukrainian].
5. Papucha, M. V. (2021). Problema perezhyvannia v psykholohii osobystosti [The problem of experiencing in the psychology of personality]. Psykholohichni problemy osobystosti na suchasnomu etapi – Psychological problems of personality at the present stage, (7), 8–15. [in Ukrainian].
6. Pidlisna, N. (2025). Pro zhinok. Psykholohiia zmin zriloho viku [About women. Psychology of mature age changes]. Vikhola. [in Ukrainian].
7. Serdiuk, L. Z. (2017). Struktura ta funktsiia psykholohichnoho blahopoluchchia osobystosti [Structure and function of psychological well-being of the individual]. Aktualni problemy psykholohii. Psykhofiziolohiia. Psykholohiia pratsi. Eksperymentalna psykholohiia – Current problems of psychology. Psychophysiology. Psychology of labor. Experimental psychology, 5(17), 124–133. [in Ukrainian].
8. Tytarenko, T. M., Zlobina, O. H., Liepikhova, L. A., & in. (2012). Yak buduvaty vlasne maibutnie: zhyttievi zavdannia osobystosti (T. M. Tytarenko, red.) [How to build your own future: life tasks of the individual (T. M. Tytarenko, ed.)]. Imeks-LTD. [in Ukrainian].
9. Tytarenko, T. M., Kochubeinyk, O. M., & Cheremnykh, K. O. (2014). Psykholohichni praktyky konstruiuvannia zhyttia v umovakh postmodernoi sotsialnosti [Psychological practices of life construction in the conditions of postmodern sociality]. Milenium. [in Ukrainian].
10. Khassai, Ye. (2023). Vplyv viiny na mozhlyvosti zhinok v Ukraini: Analitychnyi zvit [The impact of war on women's opportunities in Ukraine: Analytical report]. Cedos. [in Ukrainian].
11. Chypak, O. V. (2024). Samootsinka yak resurs rezylientnosti zhinok zriloho viku pid chas voiennoho stanu [Self-esteem as a resource of resilience of mature women during martial law]. Psykholohichnyi chasopys – Psychological Journal, 10(3). https://doi.org/10.31108/1.2024.10.3.12 [in Ukrainian].
12. Shvalb, Yu. M., Varava, L. A., Vernik, O. L., Diachok, O. M., Kyrpenko, T. M., & Pavlenko, O. V. (2024). Osoblyvosti osobystisnykh stratehii zhyttiediialnosti v umovakh nevyznachenosti seredovyshcha (Yu. M. Shvalb, red.) [Features of personal life strategies in conditions of environmental uncertainty (Yu. M. Shvalb, ed.)]. Instytut psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy. [in Ukrainian].
13. Yurchynska, H., & Maselska, L. (2024). Chynnyky psykholohichnoho blahopoluchchia ukrainskykh zhinok-vymushenykh mihrantok [Factors of psychological well-being of Ukrainian women forced migrants]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Psykholohiia – Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 1(19), 73–77. https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.1(19).12 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.1(19).12
14. Erikson, E. H. (1963). Childhood and society. Norton.
15. Erikson, E. H., & Erikson, J. M. (1998). The life cycle completed. Norton.
16. Gradus Research, & Qui.help. (2025). Ментальний стан українців: гендерний та віковий аспекти. https://www.qui.help/blog/doslidzhennia-2025-psykhichne-zdorovia-ukraintsiv
17. Hollis, J. (1993). The middle passage: From misery to meaning in midlife. Inner City Books.
18. Hurd Clarke, L. (2022). Facing age: Women growing older in anti-aging culture. Rowman & Littlefield.
19. Levy, B. R. (2022). Breaking the age code: How your beliefs about aging determine how long and well you live. Morrow.
20. Levy, B. R., Slade, M. D., Kunkel, S. R., & Kasl, S. V. (2002). Longevity increased by positive self-perceptions of aging. Journal of Personality and Social Psychology, 83(2), 261–270. https://doi.org/10.1037/0022-3514.83.2.261 DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.83.2.261
21. McAdams, D. P. (2001). The psychology of life stories. Review of General Psychology, 5(2), 100–122. (Примітка: додано пропущені номери журналу та сторінки). DOI: https://doi.org/10.1037/1089-2680.5.2.100
22. McAdams, D. P., & de St. Aubin, E. (1998). Generativity and adult development: How and why we care for the next generation. American Psychological Association. https://doi.org/10.1037/10288-000 DOI: https://doi.org/10.1037/10288-000
23. McMullin, J. A., & Cairney, J. (2004). Leadership and aging: The intersection of gender and age in professional self-esteem. Journal of Aging Studies, 18(1), 75–90. https://doi.org/10.1016/j.jaging.2003.09.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jaging.2003.09.006
24. North, M. S., & Fiske, S. T. (2023). The intersection of gender and ageism in the workplace. Research in Organizational Behavior, 43, Article 100189. https://doi.org/10.1016/j.riob.2023.100189
25. Qui.help. (2025). Звіт про стан ментального здоров'я жінок в Україні: Виклики та ресурси. https://qui.help/reports/mental-health-2025
26. Ryan, M. K., & Haslam, S. A. (2022). The glass cliff: Evidence that women are over-represented in precarious leadership positions. British Journal of Management. https://doi.org/10.1111/j.1467-8551.2005.00433.x (Original work published 2005). DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-8551.2005.00433.x
27. Ryff, C. D. (1989). Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology, 57(6), 1069–1081. https://doi.org/10.1037/0022-3514.57.6.1069 DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.57.6.1069
28. Ryff, C. D. (2023). The eudaimonic turn in aging research. Annual Review of Psychology, 74, 430–455. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-032720-043015
29. Stein, M. (1983). In midlife: A Jungian perspective. Spring Publications.
30. Tiggemann, M., & Andrew, R. (2023). Body image in the digital age: A study of middle-aged women on Instagram. Body Image, 44, 112–121. https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2023.01.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2023.01.005
31. Vani, M. F., Mattos, M., & Sabatini, F. (2021). Body neutrality: A qualitative study of a new body image movement. Body Image, 37, 220–230. https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2021.03.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2021.03.003
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Кихтюк Оксана
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
