Біосугестивна терапія як ефективний метод корекції та лікування психосоматичних розладів

Автор(и)

  • Віктор Коширець Волинський національний університет імені Лесі Українки
  • Катерина Шкарлатюк Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-kosh

Ключові слова:

біосугестивна терапія, психотерапевтична техніка, терапевтичний ефект, аудіосеансна музика, техніка мікророзривів, сеанс біосугестії, терапевтичний дотик

Анотація

Мета статті – описати та проаналізувати ефективність біосугестивної терапії Олександра Стражного, авторського методу для корекції та лікування психосоматичних порушень.

Методи. У дослідженні розглядається метод біосугестивної терапії (МБСТ) - спрямований на позбавлення людини від психосоматичних розладів, відновлення психологічного комфорту та гарного самопочуття. Він включає поєднання прийомів вербального і невербального навіювання в стані легкого трансу. Метод передбачає релізацію наступних прийомів: індивідуальну розмову, групову бесіду (у разі групової терапії) та проведення біосугестивного сеансу.

Результати. МБСТ продемонстрував себе як один із найбільш ефективних психотерапевтичних інструментів для корекції порушень здоров'я за допомогою сеансу, що складається з вербальних та невербальних сугестивних конструкцій. У процесі сеансу згасають болючі нервові процеси відповідальні за уявлення про нездоров'я та посилюються нейронні зв'язки, що містять образ хорошого самопочуття. В результаті активізуються приховані резерви організму та включаються процеси саморегуляції.

Таким чином, біосугестивна психотерапія починає працювати за законами умовного рефлексу, тобто звичної дії у відповідь на той чи інший сенсорний подразник. Рефлекс закріплюється з кожним повторним сеансом і фіксується у довгостроковій пам'яті. З часом сугестивні блоки, які озвучуються психотерапевтом перепрограмовують організм людини на нові позитивні налаштування. Сеанси МБСТ знімають підвищену чутливість до емоційного та фізичного болю.

Висновки. В основі біосугестивної психотерапії застосовується техніка мікророзривів. Раптовий розрив шаблону полягає в тому, що психотерапевт починає розмову без підстроювання, одразу з виходу за межі шаблону. Для цього можна використати, позитивне твердження, позитивну емоцію тощо. Сенс роботи психолога - у різкому переключенні уваги людини з емоційної травми, душевного чи фізичного болю, - на хороше, тобто негативний фактор - на позитивний. Існує також практика поєднання сеансів МБСТ з іншими терапевтичними техніками.

Посилання

Koshyrets, V.V. (2022). Psykholohiia naviiuvannia. [Suggestive psychology: tutorial]. Lutsk: Vezha-Druk [in Ukrainian].

Osokina, O., Udod, O., Seleznova S., Ushenin, S., Putiatin, H. (2017). Mozhlyvosti biosuhestyvnoi terapii v korektsii bolovoho syndromu u psykhonevrolohii i stomatolohii [Possibilities of biosuggestive therapy in the correction of pain syndrome in psychoneurology and dentistry]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii - Ukrainian Herald of Psychoneurology, 25-4 (93), 73-79. [in Rusian]. https://uvnpn.com.ua/upload/iblock/022/022fcd3e3721c430f11fabf4541afa35.pdf

Strazhnyy, A. (2019). Metod biosuggestivnoy terapii [Metod of biosuggestive therapy]. Astralitus. [in Ukrainian].

Ellis, A. (1962). Reason and emotion in psychotherapy. New York.

Erikson, M., Rossi E; Rossi S. (1976). Hypnotic realities. New York.

Greenson, R. (1986). The technigue and practice of psychoanalysis. New York.

Kaplan, H. I; Sadock, B. J. (1991). Synopsis of Psychiatry, 6th Edition. Balti­more.

Kellerman, H. (1979). Group psychotherapy and personality. New York.

Osokina, O., Udod, А., Ivnev, В., Ushenin, S., Putyatin, G., Nesterenko, T., & Stetcenko, L. (2017). Biosuggestive therapy in the treatment of dental phobia. Medical Science of Ukraine (MSU), 13(1-2), 74-81. https://doi.org/10.32345/2664-4738.1-2.2017.10

Thaler, R, Sunstein, C. (2009). Improving decisions on health, wealth and happiness. New York.

Завантаження

Опубліковано

2022-12-01

Як цитувати

Коширець, В., & Шкарлатюк, К. (2022). Біосугестивна терапія як ефективний метод корекції та лікування психосоматичних розладів. Психологічні перспективи, 40, 62-74. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2022-40-kosh

Схожі статті

1-10 з 85

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.