LIFE LANDSCAPES OF THE UKRAINIAN CIVILIANS  IN THE SPACE OF THE WAR

Tetiana Tytarenko; Hanna Hromova

doi:10.29038/2227-1376-2023-41-tyt

Автор(и)

Tетяна Титаренко Інститут соціальної та політичної психології НАПН
Ганна Громова Інститут соціальної та політичної психології НАПН https://orcid.org/0000-0002-6547-339X

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-tyt

Ключові слова:

досвід війни, населення України, гендерні та вікові особливості ландшафтів, дескриптивний та інтерпретаційний аналіз наративів, багатовимірний аналіз відповідностей

Анотація

Мета - визначити поширені життєві ландшафти з їх ціннісно-смисловою та векторною конфігурацією в умовах війни.

Методи. Використано метод концептуалізації досвіду війни в наративах 169 українських цивільних осіб із застосуванням дескриптивного, інтерпретаційного аналізу та багатовимірного аналізу відповідностей (БАВ). З'ясування цінностей, особливостей спілкування, професійної діяльності, планів на майбутнє дозволило визначити розповсюджені ландшафти.

Результати. Визначено три основні типи життєвих ландшафтів: ландшафт служіння з домінантним контекстом волонтерства, безкорисливої допомоги армії (27,8 %), екзистенційний ландшафт з домінантним контекстом страждання, виживання (24,3 %) та ландшафт турботи з домінантним контекстом збереження сім'ї, партнерства (23,7 %). Менш поширеними є ландшафт саморозвитку з контекстом особистісного зростання та соцієтальний ландшафт з економічним та політичним контекстами. Екзистенційний ландшафт найбільш поширений серед молодих респондентів, ландшафт турботи - серед групи ранньої зрілості, ландшафт служіння - серед групи середньої та пізньої зрілості. Гендерні відмінності наступні: у жінок майже однаково представлені ландшафти служіння, турботи та екзистенційний; у чоловіків найпопулярнішим є ландшафт служіння; далі йдуть екзистенційний та соцієтальний ландшафти. Виміри активності-пасивності та вузькості-широти виявилися найбільш значущими при аналізі множинних кореспонденцій.

Висновки. У дослідженні пропонується пояснення досвіду війни крізь призму життєвих ландшафтів особистості. Визначення поширених ландшафтів з їхніми віковими та гендерними характеристиками уможливлює таргетовану соціально-психологічну підтримку постраждалих.

Посилання

Blasius, J., Lebaron, F., Le Roux, B., Schmitz, A. (2019). Empirical Investigations of Social Space. https://doi.org/10.1007/978-3-030-15387-8 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-15387-8

Bourdieu, P. (1985). The social space and the genesis of groups. Theory and Society, 14(6). https://doi.org/10.1007/bf00174048 DOI: https://doi.org/10.1007/BF00174048

Bruce, A., Beuthin, R., Shields, L., Molzahn, A., & Schick-Makaroff, K. (2016). Narrative Research Evolving: Evolving Through Narrative Research. International Journal of Qualitative Methods, 15 (1). https://doi.org/10.1177/1609406916659292 DOI: https://doi.org/10.1177/1609406916659292

Jawaid, A., Gomolka, M., & Timmer, A. (2022). Neuroscience of trauma and the Russian invasion of Ukraine. Nature Human Behaviour, 6(6), 748–749. https://doi.org/10.1038/s41562-022-01344-4 DOI: https://doi.org/10.1038/s41562-022-01344-4

Jones, L., & Kafetsios, K. (2002) Assessing adolescent mental health in war-affected societies: The significance of symptoms. Child Abuse & Neglect,. 26 (10), 1059–1080. https://doi.org/10.1016/S0145-2134(02)00381-2 DOI: https://doi.org/10.1016/S0145-2134(02)00381-2

Kokun, O. (2022). The Ukrainian Population’s War Losses and Their Psychological and Physical Health. Journal of Loss and Trauma, 1–14. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2136612 DOI: https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2136612

Kurapov, A., Pavlenko, V., Drozdov, A., Bezliudna, V., Reznik, A., & Isralowitz, R. (2022). Toward an Understanding of the Russian-Ukrainian War Impact on University Students and Personnel. Journal of Loss and Trauma, 1–8. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2084838 DOI: https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2084838

Lebaron, F. (2010). European Central Bank leaders in the global space of central bankers: A Geometric Data Analysis approach. French Politics, 8(3), 294–320. https://doi.org/10.1057/fp.2010.15 DOI: https://doi.org/10.1057/fp.2010.15

Lebaron, F. (2021). Geometric Data Analysis as a Tool for Reflexivity. Historical Social Research, 46(2), 126-154. https://doi.org/10.12759/hsr.46.2021.2.126-154

Le Roux, B., & Rouanet, H. (2009). Multiple Correspondence Analysis (Quantitative Applications in the Social Sciences) (1st ed.). SAGE Publications, Inc. DOI: https://doi.org/10.4135/9781412993906

Luno, J. A., Louwerse, M. M., & Beck, J. G. (2013). Tell Us Your Story: Investigating the Linguistic Features of Trauma Narrative. Cognitive Science, 35(35), 2955–2960. http://csjarchive.cogsci.rpi.edu/Proceedings/2013/papers/0529/paper0529.pdf

Munjiza, J., Britvic D., Radman M., Crawford M. (2017). Severe war-related trauma and personality pathology: a case-control study. BMC Psychiatry, 17, 100. https://doi.org/10.1186/s12888-017-1269-3 DOI: https://doi.org/10.1186/s12888-017-1269-3

Parkes, R., & McGarvey-Gill, C. (2022). The Ground Fell Away: An Autobiographical Study of Surviving a Fall from Height. Journal of Loss and Trauma, 1–15. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2119174 DOI: https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2119174

Rodden-Aubut, S., & Tracey, J. (2020). An Uphill Battle: A Qualitative Case Study of Growth Experiences of Veterans in the Canadian Armed Forces. Military Behavioral Health, 9(1), 46–54. https://doi.org/10.1080/21635781.2020.1784324 DOI: https://doi.org/10.1080/21635781.2020.1784324

Smith, J. A., & Osborn, M. (2015). Interpretative phenomenological analysis as a useful methodology for research on the lived experience of pain. British Journal of Pain, 9(1), 41–42. https://doi.org/10.1177/2049463714541642 DOI: https://doi.org/10.1177/2049463714541642

Tytarenko, T. M. (2020). Posttravmatychne zhyttyetvorennya: sposoby dosyahnennya psykholohichnoho blahopoluchchya. [Post-traumatic life designing: ways to achieve psychological well-being]. Imeks-LTD.

Warczok, T., & Beyer, S. (2021). The logic of knowledge production: Power structures and symbolic divisions in the elite field of American sociology. Poetics, 87, 101531. https://doi.org/10.1016/j.poetic.2021.101531 DOI: https://doi.org/10.1016/j.poetic.2021.101531

Zasiekina, L., Khvorost, Kh., & Zasiekina, D. (2018). Traumatic Narrative in Psycholinguistic Study Dimension. Psycholinguistics, 23(1). https://doi.org/10.5281/zenodo.1211097

Zięba, M., Wiecheć, K., Biegańska-Banaś, J., & Mieleszczenko-Kowszewicz, W. (2019). Coexistence of Post-traumatic Growth and Post-traumatic Depreciation in the Aftermath of Trauma: Qualitative and Quantitative Narrative Analysis. Frontiers in Psychology, 10. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00687 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2019.00687