ФОРМУВАННЯ ІТ-КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ МАГІСТРІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Інесса Візнюк; Анна Поліщук

doi:10.29038/2227-1376-2021-37-23-39

Автор(и)

Інесса Візнюк Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Анна Поліщук Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-23-39

Ключові слова:

інформаційно-комунікативна компетентність, майбутні магістри в галузі освіти, дослідницька складова, міжнародні бази даних.

Анотація

Мета. У вступі обґрунтовано проблему інформаційної та комунікативної компетентності в наш час, що є надзвичайно важливою, особливо в умовах карантину, коли нам доводиться сидіти вдома і працювати віддалено. Метою статті є розробка та перевірка ефективності реалізації авторської програми для формування компетентності-ІТ майбутніх магістрів у галузі освіти. В цій статті йдеться про розробку та перевірку ефективності використання авторської програми для формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти на базі Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Методи. Загальна організація та наукові дослідження проводились відповідно до встановлених вимог щодо експериментальної роботи: було сформульовано гіпотезу, заплановано експеримент відповідно до гіпотези; організовано контрольну та експериментальну групи; визначено методи та засоби, критерії експериментального дослідження доведено до відома учасників експерименту; визначено оптимальну тривалість експериментальної роботи. Результати. На початкових етапах дослідження отримані результати довели, що в навчальних дисциплінах не було ІТ-змісту, тому професійна компетентність формувалася стихійно. Не вистачало розкриття змісту навчальних дисциплін підтримки ІТ для досліджень майбутніх учителів та освітян, оволодіння ними засобами ІКТ для підвищення ефективності наукових досліджень. За результатами подальшого дослідження були розроблені критерії, показники та методи вивчення складової інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти, рівні сформованості дослідницької складової інформаційно-комунікаційних компетентностей майбутніх магістрів у галузі освіти та визначено поняття «хмарні технології». Запропоновано різні завдання для вивчення інформаційної та комунікативної компетентності магістра. Впроваджено авторську програму формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти. Зіставлено показники згаданої компетентності магістрів до і після експерименту. Висновки. У висновках зазначено, що запропонована програма формування інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти в рамках експериментальної групи виявилася ефективною та невипадковою. Виявлено загальне збільшення показників високого та достатнього рівнів для формування дослідницької складової інформаційно-комунікативної компетентності майбутніх магістрів у галузі освіти.

Посилання

Vizniuk, I. M. (2019). Vprovadzhennia PKKPT v osvitno-informatyvne seredovyshche dystantsiinoho navchannia za prohramoiu «Macromedia flash» [Introduction of PKKPT in the educational and informative environment of distance learning according to the program "Macromedia flash".]. Tekhnolohii rozvytku intelektu, T. 3, 3(24), 23–46 [in Ukrainian].

Gurevich, R. S. (2015). Formation of educational information environment for the training of skilled workers in vocational schools: a monograph [Formation of an educational information environment for the training of skilled workers in vocational schools]. Vinnytsia: Planer LLC, 234– 271 [in Ukrainian].

Konoshevskyi, L. L. (2011). Obrobka psykholohichnykh doslidzhen zasobamy IKT: Navchalno-metodychnyi posibnyk. [Processing of psychological researches by means ICT]. Vinnytsia: TOV Firma «Planer», 200 [in Ukrainian].

Bihych, O. B., Strilets, V. V. Potential for the use of ict in teaching scientific and technical translation (2020). Information technologies and learning tools, 76(2), 86–95. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v76i2.2812.

Rwodzi, C., de Jager, L., & Mpofu, N. (2020). The innovative use of social media for teaching English as a second language. TD: The Journal for Transdisciplinary Research in Southern Africa, 16(1), 702. DOI: 10.4102/td.v16i1.702.

Ahmed, S. T. S., Qasem, B. T., & Pawar, S. V. (2020). Computer-Assisted Language Instruction in South Yemeni Context: A Study of Teachers' Attitudes, ICT Uses and Challenges. International Journal of Language Education, 4(1), 59–73. DOI: 10.26858/ijole.v4i2.10106.

Gerlin, M. N. M. Between theory and practice: the constitution of a training network for reading and information skills (2020). Revista Ibero-Americana De Ciencia Da Informacao, 13(2), 720–735. DOI: 10.26512/rici.v13.n2.2020.31682.

Bernardini, S. (2016). Discovery learning in the language-for-translation classroom: corpora as learning aids. Cadernos de Tradução, 36(SI), 14–35. DOI: 10.5007/2175-7968.2016v36nesp1p14.

Lakić, I., & Pralas, J. (2016). Translation Training for the EU: The Case of Montenegro. Current Trends in Translation Teaching and Learning E, 3(1), 87–118.

Garcia Santiago, M. D. (2016). The use of blogs and wikis in the training of the translator. Tradumatica-traduccio i tecnologies de la informacio i la comunicacio, (14), 147–155.

Sanchez Ramos, M. D. M. (2017). Emerging training needs: virtual corpora as resources for Public Service Interpreting and Translation training. Onomazein, (38), 169–187. DOI: 10.7764/onomazein.38.07.

Muñoz-Miquel, A. (2018). Assessing how closely postgraduate translation programmes fit the reality of professional practice: a case study of the Spanish context. The Interpreter and Translator Trainer, 12(1), 89–109. DOI: 10.1080/ 1750399X.2017.1418582.

Amelina, S. M., & Tarasenko, R. O. (2018). The essence of the stages of forming the information competence of the translator. Information technologies and learning tools, 67(5), 44–55. DOI: 10.33407/itlt.v67i5.2276.

Olalla-Soler, C. (2018). Using electronic information resources to solve cultural translation problems. Journal of Documentation, 74(6), 1293–1317. DOI: 10.1108/JD-02-2018-0033.

Schaeffer, M., Huepe, D., Hansen-Schirra, S., Hofmann, S., Muñoz, E., Kogan, B., Herrera, E., Ibanez, A., & García, A. M. (2020). The Translation and Interpreting Competence Questionnaire: an online tool for research on translators and interpreters. Perspectives - studies in translation theory and practice, 28(1), 90–108, DOI: 10.1080/0907676X.2019.1629468.