THE ILLUSION OF NOT KNOWING IN METACOGNITIVE MONITORING: A BRIEF REVIEW

Maria  Avhustiuk

doi:10.29038/2227-1376-2021-37-10-22

Автор(и)

Марія Августюк Національний університет "Острозька академія"

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-37-10-22

Ключові слова:

ілюзія знання, ілюзія незнання, метакогнітивний моніторинг, навчальна діяльність, судження, надмірна впевненість, недостатня впевненість.

Анотація

Мета. Стаття зосереджена на аналізі деяких ключових особливостей ілюзії незнання в метакогнітивному моніторингу навчальної діяльності студентів. Серед основних концепцій впливу ілюзії незнання на метакогнітивний моніторинг точності навчальної діяльності студентів університету ми прагнемо вивчати й аналізувати різні типи вивченої інформації, а також особистісні, когнітивні, метакогнітивні та індивідуально-психологічні характеристики студентів. Більше того, дослідження може дозволити краще прояснити явище ілюзії незнання та його вплив на точність метакогнітивного моніторингу. Методи. У дослідженні використані теоретичні та порівняльно-практичні методи вивчення ілюзії незнання в метакогнітивному моніторингу навчальної діяльності студентів університетів. Учасники вивчали тексти, висловлювання та пари слів українською мовою. Вони виконували JOL, aJOL, RCJ та aRCJ судження. Процедура калібрування допомогла визначити середні показники як ілюзії знання, так і ілюзії незнання. Результати. Висновки полягають у тому, що ілюзія незнання як помилка точності метакогнітивного моніторингу (поряд з ілюзією знання) може мати місце у всіх типах метакогнітивних суджень, особливо в перспективних судженнях про вивчене. Найвищий рівень незнання проявляється у вивченні пар слів, менших текстів усіх стилів та в запитаннях «Так»/«Ні»/«Не знаю». Більше того, також вдалося виділити ефекти особистісних, когнітивних, метакогнітивних та індивідуально-психологічних характеристик студентів. Висновки. У статті розглянуто вплив різних типів інформації, обраної для експерименту та запропонованої для вивчення, а також особистісних, когнітивних, метакогнітивних та індивідуально-психологічних особливостей студентів. Результати дослідження вказують на ілюзію незнання як помилку точності метакогнітивного моніторингу поряд з ілюзією знання. Ці спостереження можуть допомогти у вирішенні проблеми точності метакогнітивного моніторингу в навчальній діяльності студентів університетів.

Посилання

Avhustiuk, M. (2020). Metacognitive monitoring accuracy and learning achievement success of university students. Psychological Prospects Journal, 36, 10–21. DOI:10.29038/2227-1376-2020-36-10-21

Avhustiuk, M., Pasichnyk, I., & Kalamazh, R. (2018). The illusion of knowing in metacognitive monitoring: Effects of the type of information and of personal, cognitive, metacognitive, and individual psychological characteristics. Europe’s Journal of Psychology, 14(2), 317–341. DOI:10.5964/ejop.v14i2.1418

Dunlosky, J., & Rawson, K. A. (2012). Overconfidence produces underachievement: Inaccurate self-evaluations undermine students’ learning and retention. Learning and Instruction, 22, 271–280. DOI:10.1016/j.learninstruc. 2011.08.003

Dunlosky, J., Rawson, K. A., & Middleton, E. L. (2005). What constrains the accuracy of metacomprehension judgments? Testing the transfer-appropriate-monitoring and accessibility hypotheses. Journal of Memory and Language, 52, 551–565. DOI:10.1016/j.jml.2005.01.011

Fajfar, P., & Gurman, N. (2009). When underconfidence behavior is norm: Some experimental evidences from the calibration analysis. Paper presented at the International Association for Research in Economic Psychology (IAREP) and Society for Advancement of Behavioral Economics (SABE) Joint Conference, Halifax, Canada.

Gigerenzer, G., Hoffrage, U., & Kleinbölting, H. (1991). Probabilistic mental models: A Brunswikian theory of confidence. Psychological Review, 98(4), 506–528. DOI:10.1037/0033-295X.98.4.506

Griffin, D., & Tversky, A. (1992). The weighing of evidence and the determinants of confidence. Cognitive Psychology, 24, 411–435. DOI:10.1016/0010-0285(92)90013-R

Hacker, D. J., Bol, L., & Bahbahani, K. (2008). Explaining calibration accuracy in classroom contexts: The effects of incentives, reflection, and explanatory style. Metacognition and Learning, 3, 101–121. DOI:10.1007/s11409-008-9021-5

Klayman, J., Soll, J. B., Gonzalez-Vallejo, C., & Barlas, S. (1999). Overconfidence: It depends on how, what, and whom you ask. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 79(3), 216–247. DOI:10.1006/obhd.1999.2847

Kroll, M. D., & Ford, M. L. (1992). The illusion of knowing, error detection, and motivational orientations. Contemporary Educational Psychology, 17, 371–378. DOI:10.1016/0361-476X(92)90075-A

Metcalfe, J. (1998). Cognitive optimism: Self-deception or memory-based processing heuristics? Personality and Social Psychology Review, 2, 100–110. DOI:10.1207/s15327957pspr0202_3

Moore, D. A., & Healy, P. J. (2008). The trouble with overconfidence. Psychological Review, 115(2), 502–517. DOI:10.1037/0033-295X.115.2.502

Pasichnyk, I., Kalamazh, R., & Avgustiuk, M. (2017). The illusion of knowing from perspective of metacognitive monitoring accuracy of educational activity of university students. Psychologiczne Zeszyty Naukowe: Polrocznik Instytutu Psychologii Uniwersytetu Zielonogorskiego, 1, 89–102.

Pulford, B. D. (1996). Overconfidence in Human Judgment (Unpublished doctoral thesis). University of Leicester, Leicester, United Kingdom.

Ranalli, j. (2018). Inaccurate metacognitive monitoring and its effects of metacognitive control and task outcomes in self-regulated L2 learning. The Electronic Journal for English as a Second Language, 21(4), 1–20.

Serra, M. J., & Metcalfe, J. (2009). Effective implementation of metacognition. In D. J. Hacker, J. Dunlosky, & A. C. Graesser (Eds.), Handbook of Metacognition in Education, 278–298. New York, NY, USA: Routledge.

Valdez, A. (2013). Student metacognitive monitoring: Predicting test achievement from judgment accuracy. International Journal of Higher Education, 2, 141–146. DOI:10.5430/ijhe.v2n2p141