ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЇ САМОСТАВЛЕННЯ В ОСІБ ІЗ РІЗНИМ ЕМОЦІЙНИМ ТОНУСОМ У ПІЗНІЙ ДОРОСЛОСТІ

Анотація

Досліджено мотивацію самоставлення літніх людей (60−79 років), у яких домінує різний емоційний тонус: підвищений, знижений та нейтральний. З’ясо­вано, що сильно виражені стенічні емоції покращують самоприйняття, а висока напруженість фрустраційних реакцій пов’язана зі стійкими сумнівами щодо цінності своєї особистості. Виявлено суперечності в самоставленні осіб похи­лого віку, які мають підвищений емоційний тонус: сильні астенічні емоції, пов’язані як із негативним самоставленням (внутрішні конфлікти, самоприни­ження, самозвинувачення, знижена самоцінність, закритість), так і з позитивним (самоприйняття). Слабкі стенічні емоції, які характерні для осіб зі зниженим емоційним тонусом, з одного боку, пов’язані з поганою саморегуляцією, зани­женою самоповагою, з другого боку, такі люди більш відкриті та схильні до самопізнання. При нейтральному рівні фрустраційних реакцій в осіб літнього віку знижується задоволеність особистою автономією і життєвими цілями, проте може зростати самоцінність та аутосимпатія. Показано роль мотивації самоставлення залежно від емоційного тонусу людини. При підвищеному тонусі самоставлення покращуватиметься під впливом мотивів загальної актив­ності, суспільно корисної діяльності, досягнення соціального статусу та спілкування; при зниженому – мотивів творчої активності та суспільно корисної діяльності; при нейтральному – мотивів творчої активності та комфорту. З’ясовано, що факторні структури мотивації самоставлення осіб літнього віку з різним емоційним тонусом подібні за формою, однак відрізняються за змістом. Для осіб із підвищеним емоційним тонусом найбільшу роль відіграє самоповага й мотив спілкування; зі зниженим тонусом – аутосимпатія й мотив загальної активності; із нейтральним тонусом – відсутність самоприниження й мотив загальної активності.

Ключові слова: самоставлення, мотивація, емоційний тонус, пізня дорос­лість.