РІВНІ ТА СТРУКТУРА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Inga Petrovska

doi:10.29038/2227-1376-2017-30-157-171

Автор(и)

Inga Petrovska Львівський національний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2017-30-157-171

Ключові слова:

соціальна ідентичність, організаційна ідентичність, громадянська ідентичність, держава, спільнота громадян.

Анотація

Громадянська ідентичність відноситься до соціальної ідентичності, зокрема до такої специфічної її форми як організаційна ідентичність. Об’єктами громадянської ідентифікації (аналогічно до об'єктів організаційної ідентифікації) є спільнота громадян (аналог колективу організації; спільнота зі спільними і типовими проблемами організації їхнього життя, що об’єднані територією, на якій діють закони певної держави) і держава (організація в цілому; держава як організація суспільства). Громадянська ідентичність особистості виявляється на індивідуальному та соціальному рівнях. Соціальний рівень поділяється у відповідності до об’єктів громадянської ідентифікації, на груповий (колективний) та інституціональний (організаційний). На інституціональному («громадянин – держава») рівні мова йде про включення особистості в правовий, економічний, аксіологічний, символічний простір держави; особливості соціальної перцепції особистістю держави, образ держави, довіру і лояльність до неї і т.п. Груповий («громадянин – спільнота громадян») рівень передбачає включеність особистості в спільноту громадян, підкріплену (або ні) суб'єктивним почуттям внутрішньої єдності зі своїми співвітчизниками, почуттям громадянської спільності (почуття «Ми») – переживанням взаємозв’язку, солідарності, спільності історичної долі та типовості проблем життя з іншими громадянами. Індивідуальний (персональний, «Я як громадянин») – рівень особистісних самокатегоризацій (виявляються як індивідуально-відмінні характеристики), індивідуального осмислення громадянської належності разом з емоційно-ціннісним наповненням; переживання сенсу і цінності власного життя в даному соціумі. Громадянська ідентичність становить собою єдність когнітивного (усвідомлення своєї належності до держави в якості її громадянина та спільноти громадян; знання, уявлення щодо держави, громадянства та громадян), ціннісного (суб’єктивна значущість, важливість членства; поділяння державницьких цінностей та цінностей громадянської спільноти), афективного (емоційне ставлення до свого членства, переживання «моє/не моє», почуття гордості, сорому, патріотизму тощо), конативного (зумовлює громадянську поведінку) компонентів. При створенні діагностичного інструментарію для дослідження громадянської ідентичності пропонуємо використовувати асоціативний тест, психомалюнок та метод семантичного диференціалу.

Біографія автора

Inga Petrovska, Львівський національний університет імені Івана Франка

доцент кафедри психології

Посилання

Korostelina K. V. Struktura i dynamika systemy sotsialnoi identychnosti : avtoref. dys... d-ra psykhol. nauk: 19.00.05 / Tavriiskyi natsionalnyi universytet im. V.Vernadskoho. – Symferopol, 2003. – 30 s.
Lomov B. F. Sistemniy podhod i sistema determinizma v psihologii / B. F. Lomov // Psihologicheskiy zhurnal. – 1989. – 4 (10). – S. 19-33.
Maksimenko S. D. Geneticheskaya psihologiya (metodologicheskaya refleksiya problem razvitiya v psihologii): [monografIya] / S.D. Maksimenko. – M. : Refl-buk, K. : Vakler, 2000. – 320 s.
Iablonska T. Teoretyko-metodolohichni osnovy doslidzhennia rozvytku identychnosti dytyny v systemi simeinykh vzaiemyn / T.Yablonska // Psykholohiia osobystosti, 2015. – 1 (6). – S. 250-26.
Abric, J. C. (1993). Central system, peripheral system: their functions and roles in the dynamics of social representations // Papers on Social Representations, 2 (2), 75-78.
Bartels, J., Pruyn, A., De Jong, М., Joustra, I. (2006). Multiple organizational identification levels and the impact of perceived external prestige and communication climate // Journal of Organizational Behavior, 28 (2), 173-190.
Tajfel, H., Turner, J. C. (1985). The social identity theory of intergroup behavior // S. Worchel, W.G. Austin (eds). Psychology of intergroup relations. 2nd ed. Chicago: Nelson-Hall, 7-24.
van Dick, R., Wagner, U., Stellmacher, J., Christ, O., Tissington, P. (2005). To Be(long) or Not to Be(long): Social Identification in Organizational Contexts // Genetic, Social, and General Psychology Monographs, 131 (3), 189-218.
van Knippenberg, D., Sleebos, E. (2006). Organizational identification versus organizational commitment: Self-definition, social exchange, and job attitudes // Journal of Organizational Behavior, 27 (5), 571-584.
Vora, D., Kostova, T. (2007). A model of dual organizational identification in the context of the multinational enterprise // Journal of Organizational Behavior, 28 (3), 327-350.

Література:

Коростеліна К. В. Структура і динаміка системи соціальної ідентичності : автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.05 / К. В. Коростеліна / Таврійський національний університет ім. В.Вернадського. – Симферополь, 2003. – 30 с.
Ломов Б. Ф. Системний подход и система детерминизма в психологии / Б. Ф. Ломов // Психологический журнал. – 1989. – № 4 (10). – С.19-33.
Максименко С. Д. Генетическая психология (методологическая рефлексия проблем развития в психологии): [монографія] / С.Д. Максименко. – М. : Рефл-бук, К. : Ваклер, 2000. – 320 с.
Яблонська Т. Теоретико-методологічні основи дослідження розвитку ідентичності дитини в системі сімейних взаємин / Т.Яблонська // Психологія особистості, 2015. – № 1 (6). – С. 250-26.
Abric, J. C. (1993). Central system, peripheral system: their functions and roles in the dynamics of social representations // Papers on Social Representations,, 2 (2), 75-78.
Bartels, J., Pruyn, A., De Jong, М., Joustra, I. (2006). Multiple organizational identification levels and the impact of perceived external prestige and communication climate // Journal of Organizational Behavior, 28 (2), 173-190.
Tajfel, H., Turner, J. C. (1985). The social identity theory of intergroup behavior // S. Worchel, W.G. Austin (eds). Psychology of intergroup relations. 2nd ed. Chicago: Nelson-Hall, 7-24.
van Dick, R., Wagner, U., Stellmacher, J., Christ, O., Tissington, P. (2005). To Be(long) or Not to Be(long): Social Identification in Organizational Contexts // Genetic, Social, and General Psychology Monographs, 131 (3), 189-218.
van Knippenberg, D., Sleebos, E. (2006). Organizational identification versus organizational commitment: Self-definition, social exchange, and job attitudes // Journal of Organizational Behavior, 27 (5), 571-584.
Vora, D., Kostova, T. (2007). A model of dual organizational identification in the context of the multinational enterprise // Journal of Organizational Behavior, 28 (3), 327-350.