КОНЦЕПТУАЛЬНА МАТРИЦЯ ПОНЯТТЯ САМОПРИЙНЯТТЯ В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ПСИХОЛОГІЇ

Victoria М. Maystruk

doi:10.29038/2227-1376-2017-29-302-312

Автор(и)

Victoria М. Maystruk Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, аспірант

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2017-29-302-312

Анотація

У статті відображено динаміку поняття самоприйняття в історії психології та сучасних психотерапевтичних практиках. Визначено теологічний, філософський і власне психологічний етапи розвитку цього поняття, дефініції поняття самоприйняття на основі теорії самоприйняття Л. Шепарда з уточненнями ураховуючи зарубіжний і вітчизняний досвід. Самоприйняття – складник психологічного благополуччя людини, яка ґрунтується на саморозумінні, реалістичному, хоча й суб’єктивному усвідомленні своїх сильних і слабких властивостей та рис. Самоприйняття значною мірою збігається з позитивним ставленням до себе як до унікальної індивідуальності, супроводжується гарним самопочуттям і є необхідним чинником психічного здоров’я. У клінічній психології самоприйняття – основа для різних психотерапевтичних практик і передбачає толерування себе в сукупності своїх позитивних і негативних сторін. Побудовано концептуальну матрицю поняття й визначено концептуальні межі з позиції різних наукових напрямів. З позиції християнства самоприйняття тлумачать як прощення, з позиції буддизму – як радикальне прийняття, з позиції реляційних фреймів як фрейми із сукупністю асоціативних звязків як основи для когніцій і емоцій, з позиції сучасних напрямів психології як узгодженість між я-ідеальним і я-реальним, спрямованість до себе, конгруентність та сформована особистісна ідентичність, ціннісне самоставлення. На основі природи самоприйняття розвивається сучасна психотерапевтична практика самоприйняття й зобов’язання, яка охоплює розвиток в особистості всіх ядерних дефінцій.

Ключові слова: самоприйняття, конгруентність, ідентичність, спрямованість на себе, самоставлення.

Посилання

1. Gliva Ye. Vstup do psikhoterapii [Introduction to Psychotherapy]. / Ye. Gliva. – Ostroh ; Kyiv : Ostrozka akademiya ; Kondor, 2004. – 530 s.
2. Erikson E. Identichnost: yunost i crisis [Youth i Crisis] / E. Erikson. – M. : Flinta, 2006. – 342 s.
3. Freud Z. Ya i Ono [Ego and Super-ego] / Z. Freud. – M. : MPO “METTEM”, 1990. – 56 s.
4. Horni K. Nevroz i lichnostnyy rost. Borba za samoosushchestvleniye [Neurosis and Personal Growth. Struggle for Self-existence] / К. Horni. – SPb. : Vost.-yevrop. in-t psykhoanalisa, 1997. – 316 s.
5. Bandura A. Social cognitive theory of self-regulation. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 50 / А. Bandura. – 1991. – Р. 248–287.
6. Self-Acceptance in Buddhism and Psychotherapy / D. David, S. Lynn, J. Das, Lama Surya // The Strength of Self-Acceptance: Theory, Practice and Research, M. E. Bernard (ed.). − 2013. – Р. 19–38.
7. Gould J. A. Classic Philisophical Questions / J. A. Gould. – Columbus : Bell and Howell Company, 1978. – 671 p.
8. Hayes S. C. Relational Frame Theory: A Post-Skinnerian account of human lan¬guage and cognition / S. C. Hayes, D. Barnes-Holmes & B. Roche (eds.). – New York : Plenum Press, 2001. – 502 p.
9. Shepard L. A. Self-acceptance: The evaluative component of the self-concept construct / L. A. Shepard // American Educational Research Journal. − 1978. – № 16 (2). – Р. 139–160.
10. Zasiekina L. Psycholinguistic reorganization of individual traumatic memory / L. Zasiekina // East European Journal of Psycholinguistics. – 2014. – Vol. 2. – P. 87–94.