ПСИХОЛОГІЧНА ДИСТАНЦІЯ ВІД ДЕРЖАВИ: СОЦІАЛЬНА ПЕРЦЕПЦІЯ ПРАВА МОЛОДДЮ З ДЕЛІНКВЕНТНОЮ ПОВЕДІНКОЮ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2026-47-kreКлючові слова:
соціальна перцепція, образ держави, делінквентна поведінка, молодь, легітимність інституцій, психологічні предикториАнотація
Мета. Здійснити теоретичний аналіз соціально-психологічних підходів до сприйняття держави та права, а також психологічних особливостей молоді з делінквентною поведінкою, й на цій основі обґрунтувати концептуальну модель соціальної перцепції держави і права цією категорією молоді.
Методи. Методологічну основу дослідження становлять положення соціальної та політичної психології щодо соціальної перцепції інституцій, а також соціально-психологічні підходи до аналізу делінквентної поведінки молоді. Використано методи теоретичного аналізу, порівняння, узагальнення та систематизації наукових джерел.
Результати. Узагальнено результати сучасних українських і зарубіжних досліджень, присвячених образу держави, легітимності правових інституцій, юридичній соціалізації та психологічним особливостям делінквентної поведінки молоді. Показано, що в західній психології сприйняття держави переважно аналізується через конструкти процедурної справедливості, легітимності та довіри до інституцій, тоді як в українській психологічній традиції воно розглядається у контексті громадянської ідентичності, політичної свідомості та психології відносин особистості й держави. Обґрунтовано, що специфіка соціальної перцепції держави і права молоддю з делінквентною поведінкою зумовлюється особливостями її соціалізації, субкультурними нормами та досвідом взаємодії з державними інституціями. Запропоновано концептуальну модель, у межах якої образ держави формується під впливом ціннісних, організаційних та особистісних дескрипторів соціальної перцепції.
Висновки. Соціальна перцепція держави і права молоддю з делінквентною поведінкою має специфічний характер і пов’язана зі зниженим рівнем ідентифікації з державою, дистанціюванням від неї, критичною оцінкою інституційного порядку та ослабленням смислової легітимації державності. Запропонована концептуальна модель створює теоретичне підґрунтя для подальших емпіричних досліджень психологічних предикторів сприйняття держави і права молоддю з делінквентною поведінкою.
Посилання
1. Vasiutynskyi, V.O. (2010). Psykholohiia politychnoi svidomosti [Psychology of political consciousness]. Kyiv. [in Ukrainian].
2. Drozdov, O.Yu. (2014). Psykholohiia masovoi geopolitychnoi svidomosti [Psychology of mass geopolitical consciousness]. Chernihiv. [in Ukrainian].
3. Furman, A.V. (2017). Psychology of personality in social space [Psykholohiia osobystosti u sotsialnomu prostori]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and Society, 2, 6–23. [in Ukrainian].
4. Furman, A.V., & Hirniak, A.N. (2022). Psychological mechanisms of social perception in social interaction [Psykholohichni mekhanizmy sotsialnoi pertseptsii u sotsialnii vzaiemodii]. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii – Materials of the International Scientific and Practical Conference (p. 112–118). Ternopil. [in Ukrainian].
5. Hirniak, A.N. (2023). Manifestations of deviant behavior in modern socio-psychological conditions of youth subculture [Formovyiavy deviantnoi povedinky u suchasnykh sotsialno-psykholohichnykh umovakh molodizhnoi subkultury]. Psykholohichni nauky: teoriia i praktyka – Psychological Sciences: Theory and Practice, 10(2), 78–95. [in Ukrainian].
6. Khazratova, N.V. (2004). Psykholohiia vidnosyn osobystosti i derzhavy [Psychology of relations between personality and state]. Lutsk. [in Ukrainian].
7. Petrovska, I.R. (2018). Civic identity of personality as a subject of psychological analysis [Hromadianska identychnist osobystosti yak predmet psykholohichnoho analizu]. Ukrainskyi psykholohichnyi zhurnal – Ukrainian Psychological Journal, 1, 95–97. [in Ukrainian].
8. Zhadan, I.V. (2017). Civic competence as a psychological problem [Hromadianska kompetentnist yak psykholohichna problema]. Problemy politychnoi psykholohii – Problems of Political Psychology, 5, 45–58. [in Ukrainian].
9. Akers, R. (2017). Social learning and social structure: A general theory of crime and deviance. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315129587
10. Bandura, A. (1977). Social learning theory. Prentice Hall.
11. Buhl, S., Heineck, P.-M., & Asbrock, F. (2026). Social dominance orientation and perceptions of gender discrimination: A discrepancy account of fairness judgments. Group Processes & Intergroup Relations. https://doi.org/10.1177/13684302261434865 DOI: https://doi.org/10.1177/13684302261434865
12. Carpenter, D. P. (2010). Reputation and power: Organizational image and pharmaceutical regulation at the FDA. Princeton University Press.
13. Chan, A., Bradford, B., & Stott, C. (2023). A systematic review and meta-analysis of procedural justice and legitimacy in policing: The effect of social identity and social contexts. Journal of Experimental Criminology. https://doi.org/10.1007/s11292-023-09595-5 DOI: https://doi.org/10.1007/s11292-023-09595-5
14. Colquitt, J. A., LePine, J. A., Piccolo, R. F., Zapata, C. P., & Rich, B. L. (2013). Explaining the justice–performance relationship: Trust as exchange deepener or trust as uncertainty reducer? Journal of Applied Psychology, 98(1), 1–15. https://doi.org/10.1037/a0030977 DOI: https://doi.org/10.1037/a0025208
15. Fagan, J., & Tyler, T. R. (2005). Legal socialization of children and adolescents. Social Justice Research, 18(3), 217–241. https://doi.org/10.1007/s11211-005-6823-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s11211-005-6823-3
16. Hetherington, M. J., & Rudolph, T. J. (2015). Why Washington won’t work: Polarization, political trust, and the governing crisis. University of Chicago Press. DOI: https://doi.org/10.7208/chicago/9780226299358.001.0001
17. Jost, J. T. (2019). A quarter century of system justification theory: Questions, answers, criticisms, and societal applications. British Journal of Social Psychology, 58(2), 263–314. https://doi.org/10.1111/bjso.12297 DOI: https://doi.org/10.1111/bjso.12297
18. Jost, J. T., & Banaji, M. R. (1994). The role of stereotyping in system justification and the production of false consciousness. British Journal of Social Psychology, 33(1), 1–27. https://doi.org/10.1111/j.2044-8309.1994.tb01008.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.2044-8309.1994.tb01008.x
19. Jailekha Z., D.Remedios J. (2026). What's in a Mind? Leveraging Critical Social Psychology to Include Identity in Mind Perception Research. Social and Personality Psychology Compass: e70128. https://doi.org/10.1111/spc3.70128 DOI: https://doi.org/10.1111/spc3.70128
20. Levi, M., & Stoker, L. (2000). Political trust and trustworthiness. Annual Review of Political Science, 3, 475–507. https://doi.org/10.1146/annurev.polisci.3.1.475 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev.polisci.3.1.475
21. Rui, J. R., Chen, J., Wang, L., & Xu, P. (2024). Freedom as Right or Privilege? Comparing the Effect of Power Distance on Psychological Reactance Between China and the United States. Health Communication, 39(7), 1320–1332. https://doi.org/10.1080/10410236.2023.2212138 DOI: https://doi.org/10.1080/10410236.2023.2212138
22. Sunshine, J., & Tyler, T. R. (2003). The role of procedural justice and legitimacy in shaping public support for policing. Law & Society Review, 37(3), 513–548. https://doi.org/10.1111/1540-5893.3703002 DOI: https://doi.org/10.1111/1540-5893.3703002
23. Trinkner, R. (2019). Clarifying the contours of the police legitimacy measurement debate. Journal of Quantitative Criminology, 35, 373–399. https://doi.org/10.1007/s10940-018-9392-0
24. Tyler, T. R. (2006). Why people obey the law (2nd ed.). Princeton University Press. DOI: https://doi.org/10.1515/9781400828609
25. Turato G., Boyce R. (2026). Allied health in the matrix: governance structures and workforce experience across two hospital eras. J Health Organ Manag, Vol. 40 No. 9 pp. 171–191, https://doi.org/10.1108/JHOM-04-2025-0212 DOI: https://doi.org/10.1108/JHOM-04-2025-0212
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Крейнгольд Максим, Хазратова Нігора
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
