ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОГЛЯД НА ПРИРОДУ СМІШНОГО: СПРОБА ПОБУДОВИ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ КОНЦЕПЦІЇ

Valeria Zhovtianska

doi:10.29038/2227-1376-2019-33-115-126

Автор(и)

Valeria Zhovtianska Інститут соціальної та політичної психології НАПН України https://orcid.org/0000-0002-7992-6943

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2019-33-115-126

Ключові слова:

смішне, гумор, суб’єктивні уявлення, рефлексія

Анотація

У статті запропоновано психологічну концепцію, яка пояснює сутність смішного. Згідно з нею смішне виникає там, де для індивіда раптом відкривається відмінність між його суб’єктивним уявленням про об’єкт і самим об’єктом, причому за умови, що попередньо ця відмінність ним не рефлексувалася. За умови відсутності такої рефлексії відокремлення образу об’єкта від самого об’єкта для індивіда видається онтологічно неможливою операцією. Відтак, із суб’єктивного погляду, сутність смішного є парадоксальною. Запропонована концепція смішного ґрунтується на теорії, яка пояснює закономірності формування суб’єктивних уявлень. Передбачено, що суб’єктивні уявлення формуються за два етапи. На першому створюються інтуїтивні гіпотези про якості об’єкта, засновані на асоціаціях. На другому етапі здійснюються рефлексія й аналітична перевірка щодо попередніх гіпотез. Водночас така рефлексія та перевірка можуть бути не виконані або виконані не в повному обсязі. У цьому випадку суб’єктивні уявлення залишаються не лише не верифікованими, але й не проблематизованими, що призводить до суб’єктивного злиття образу об’єкта та самого об’єкта. Саме такі уявлення становлять потенційну підставу для появи смішного. У статті проаналізовано деякі умови, які приводять до виокремлення у свідомості індивіда суб’єктивних уявлень про об’єкт від самого об’єкта. Передусім, ідеться про прийоми, які використовуються в гуморі. Їх аналіз дає змогу продемонструвати дію тих механізмів, які приводять до появи смішного, та унаочнити ту психічну реальність, яка за ними стоїть.

Посилання

1. Bergson, A. (1992). Smekh [Laughter]. M .: Iskusstvo. 128 р. [in Russian].
2. Descartes, R. (2006). Strasti dushy [Passion of the soul]. In R. Descartes. Sochineniya [Works] (pp. 562–636). St. Petersburg: Nauka [in Russian].
3. Zhovtianska, V. V. (2015). Psykholohichni zakonomirnosti formuvannya sub’yektyvnykh uyavlen’ z pohlyadu teoriyi smyslovykh transformatsiy [Psychological regularities of the formation of subjective representations in terms of the theory of semantic transformations]. Psykholohichni nauky: problemy i zdobutky [Psychological sciences: problems and achievements], 8, 43–57 [in Ukrainian].
4. Kant, I. (2012). Kritika sposobnosti suzhdeniya [Criticism of the ability to judge]. [E-Reader Version]. Retrieved from www.philosophy.ru/library/kant/03/0. html [in Russian].
5. Leontiev, A. N. (1975). Deyatelʹnostʹ. Soznanye. Lychnost’ [Activities. Consciousness. Personality]. Moskva: Politizdat. 304 р. [in Russian].
6. Plato (1971). Fileb [Filleb]. In Plato Sochineniya [Works], V. 3, Ch.1. (pp. 9–89). Moskva: Mysl’ [in Russian].
7. Rubinstein, S. L. (1999). Osnovy obshchey psykholohii [Fundamentals of general psychology]. St. Petersburg: Piter Kom. 720 р. [in Russian].
8. Schopenhauer A. (1992). Mir kak volia i predstavlenie [The world is like a will and a representation]. Moskva: Moscovskiy klub. 395 р. [in Russian].
9. O’Toole, S. M., & Beins, B. C. (2010). Searching for the Sense of Humor: Stereotypes of Ourselves and Others. Europe’s journal of psychology, 6 (3).
10. Svebak S. (2010). The Sense of Humor Questionnaire: Conceptualization and Review of 40 Years of Findings in Empirical Research. Europe’s journal of psychology, 6 (3).