АРГУМЕНТАЦІЯ ЯК ВИРАЖЕННЯ КОМУНІКАТИВНО-МОВЛЕННЄВИХ СТИЛІВ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

У статті представлено результати теоретичного аналізу аргументації як виду дискурсу, що відображає індивідуальні комунікативно-мовленнєві стилі. Аргументація тлумачиться як когнітивно-комунікативний процес, який пред­ставлений когнітивними механізмами прийняття рішення щодо висловлення власної позиції та комунікативними способами донести це рішення до адресата. Ґрунтовно описано прямий/непрямий, стислий/розгорнутий стилі та наве­дено психолінгвістичні маркери їх прояву. Для прямого стилю характерні інди­відуалізм, низький рівень включення в контекст, утвердження власних потреб та інтересів, для непрямого стилю − колективізм, високий рівень спрямованості на співрозмовника, утвердження спільних потреб та інтересів. Психолінгвістич­ними маркерами прямого/непрямого стилю є займенники «я/ми», вставні слова високого/низького ступеня вірогідності «напевно», «безсумнівно», «абсолютно», «точно», «безумовно», «безперечно/мабуть», «можливо», «ймовірно». Розгорнутий/стислий стилі характеризуються використанням розгорнутого експресивного/стислого мовлення зі стилістичними прийомами / або мовлення з недомовленостями, паузами й замовчуванням. Висвітлено процедуру психолінгвістичного аналізу аргументації відповід­но до таких критеріїв: кульмінаційність/некульмінаційність тексту, наявність горизонтальної/вертикальної макроструктури, ланцюговості та комплексності мікроструктури аргументації. Макроструктура виражає глобальну організацію тексту-аргументації, зокрема дедуктивний чи індуктивний хід міркувань мовця. Мікроструктура являє собою специфічну організацію конкретного тексту аргу­ментації, співвідношення однієї частини аргументації з іншими. Відповідно до наведених критеріїв визначено види комунікативно-мовлен­нєвих стилів. Наведено результати оцінки та ступінь відповідності кодування висловлювань у різних експертів, а також окреслено способи подальшого ви­вчення міжособової взаємодії студентів на основі отриманих результатів.

Ключові слова: комунікативно-мовленнєві стилі, аргументація, кульміна­ційність/некульмінаційність тексту, горизонтальна/вертикальна макрострукту­ра, ланцюговість мікроструктури, комплексність мікроструктури.