ОСОБЛИВОСТІ БАЗОВИХ ПЕРЕКОНАНЬ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ ІЗ РІЗНИМ РІВНЕМ ПРОЯВУ МОРАЛЬНОЇ ТРАВМИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Сергій Неймарк; Олена Журавльова

doi:10.29038/2227-1376-2026-47-nei

Автор(и)

Сергій Неймарк Волинський національний університет імені Лесі Українки
Олена Журавльова Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2026-47-nei

Ключові слова:

моральна травма, внутрішньо переміщені особи, базові переконання, війна, психологічна травматизація, довіра до світу

Анотація

Мета. Стаття присвячена дослідженню особливостей базових переконань внутрішньо переміщених осіб з різними рівнями моральної травми в умовах війни. Особливу увагу приділено аналізу впливу морального дистресу на фундаментальні уявлення особистості про справедливість, доброзичливість і контрольованість світу, а також на ставлення до власного «Я». Актуальність дослідження зумовлена зростанням кількості осіб, які переживають моральну травматизацію внаслідок воєнних подій та вимушеного переселення.

Методи. У дослідженні взяли участь 237 внутрішньо переміщених осіб із тимчасово окупованих територій та зон активних бойових дій України. Для діагностики рівня моральної травми використано шкалу симптомів моральної травми MISS-M-SF в адаптації Л. Засєкіної та М. Козігори. Дослідження базових переконань здійснювалося за допомогою методики Р. Янов-Бульман. Для аналізу взаємозв’язків між показниками застосовано коефіцієнт кореляції Пірсона.

Результати. Встановлено, що переважна більшість внутрішньо переміщених осіб демонструє середній рівень моральної травматизації, який супроводжується переживанням провини, сорому та дисгармонією у системі особистісних переконань. Особи з низьким рівнем моральної травми характеризуються вищим рівнем довіри до світу, переконанням у його справедливості та контрольованості. Натомість у респондентів із високим рівнем моральної травматизації спостерігається деформація базових переконань, втрата відчуття психологічної безпеки та посилення переживання безпорадності. Кореляційний аналіз виявив статистично значущі обернені зв’язки між рівнем моральної травми та переконанням у прихильності світу, його справедливості, контрольованості подій і загальним показником удачі.

Висновки. Моральна травма суттєво впливає на систему фундаментальних переконань внутрішньо переміщених осіб та супроводжується руйнуванням базової довіри до світу. Отримані результати узгоджуються з концепцією «зруйнованих переконань» Р. Янов-Бульман та підкреслюють необхідність урахування когнітивних наслідків моральної травматизації у процесі психологічної допомоги ВПО.

Посилання

1. Volkov, K. (2023). Traumatic experience: historical explication of the study in psychology [Travmatychnyi dosvid: istorychna eksplikatsiia vyvchennia v psykholohii]. Psykholohichni perspektyvy – Psychological Perspectives, (41), 55–73. [in Ukrainian].

2. Herman, D. (2015). Psykholohichna travma ta shliakh do vyduzhannia: naslidky nasylstva – vid znushan u sim’i do politychnoho teroru [Trauma and recovery: the aftermath of violence – from domestic abuse to political terror] (O. Lyzak, O. Nakonechna, O. Shlapak, Trans.). Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva. [in Ukrainian].

3. Zhuravlova, O., & Kulchytska, A. (2025). History of conceptualization of the phenomenon of psychotrauma in psychological practice [Istoriia kontseptualizatsii fenomenu psykhotravmy v psykholohichnii praktytsi]. Problemy humanitarnykh nauk. Psykholohiia – Problems of Humanitarian Sciences. Psychology, 55, 57–62. https://doi.org/10.32782/2312-8437.55.2025-1.7 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32782/2312-8437.55.2025-1.7

4. Blackmore, R., et al. (2020). The prevalence of mental illness in refugees and asylum seekers: A systematic review and meta-analysis. PLOS Medicine, 17(9), e1003337. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1003337

5. Brewin, C. R. (2020). Complex post-traumatic stress disorder: A new diagnosis in ICD-11. BJPsych Advances, 2020, 26(3), 145–152, DOI: 10.1192/bja.2019.48. DOI: https://doi.org/10.1192/bja.2019.48

6. Cloitre, M., Shevlin, M., Brewin, C. R., Bisson, J. I., Roberts, N. P., Maercker, A., Karatzias, T., & Hyland, P. (2018). The International Trauma Questionnaire (ITQ): Development of a self-report measure of ICD-11 PTSD and complex PTSD. Acta Psychiatrica Scandinavica, 138(6), 536–546. doi.org /10.1111/acps.12956 DOI: https://doi.org/10.1111/acps.12956

7. Hoffman, J., Liddell, B., Bryant, R., & Nickerson, A. (2019). A latent profile analysis of moral injury appraisals in refugees. European Journal of Psychotraumatology, 10(1), 1686805. DOI: https://doi.org/10.1080/20008198.2019.1686805

8. Hoffman, J., & Nickerson, A. (2022). The impact of moral-injury cognitions on psychological outcomes in refugees: An experimental investigation. Clinical Psychological Science, 10(4), 696–714. doi.org DOI: https://doi.org/10.1177/21677026211039516

9. Huynh, P. A., Kindred, R., Perrins, K., de Boer, K., Miles, S., Bates, G., & Nedeljkovic, M. (2025). Prevalence of complex post-traumatic stress disorder (CPTSD): A systematic review and meta-analysis. Psychiatry Research, 351, 116586. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2025.116586

10. Kelly, B. D. (2022). Trauma and displacement in Ukraine: The challenge to global mental health. QJM: An International Journal of Medicine, 115(5), 269–270. DOI: https://doi.org/10.1093/qjmed/hcac090

11. Kordel, P., Rządeczka, M., Studenna-Skrukwa, M., Kwiatkowska-Moskalewicz, K., Goncharenko, O., & Moskalewicz, M. (2024). Acute stress disorder among 2022 Ukrainian war refugees: A cross-sectional study. Frontiers in Public Health, 12, 1280236. DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1280236

12. Litz, B. T., Stein, N., Delaney, E., Lebowitz, L., Nash, W. P., Silva, C., & Maguen, S. (2009). Moral injury and moral repair in war veterans: A preliminary model and intervention strategy. Clinical Psychology Review, 29(8), 695–706. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2009.07.003

13. Lloyd, C. S., Nicholson, A. A., Densmore, M., Théberge, J., Neufeld, R. W. J., Jetly, R., McKinnon, M. C., & Lanius, R. A. (2021). Shame on the brain: Neural correlates of moral injury event recall in posttraumatic stress disorder. Depression and Anxiety, 38(6), 596–605. https://doi.org/10.1002/da.23128 DOI: https://doi.org/10.1002/da.23128

14. Lushchak, O., Velykodna, M., Bolman, S., Strilbytska, O., Berezovskyi, V., & Storey, K. B. (2024). Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: A nationwide cross-sectional study. The Lancet Regional Health – Europe, 36, 100773. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2023.100773

15. Martsenkovskyi, D., Shevlin, M., Ben-Ezra, M., Bondjers, K., Fox, R., Karatzias, T., Martsenkovska, I., Martsenkovsky, I., Pfeiffer, E., Sachser, C., Vallières, F., & Hyland, P. (2024). Mental health in Ukraine in 2023. European Psychiatry, 67(1), e27. DOI: https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2024.12

16. Mooren, N., de la Rie, S. M., & Boelen, P. A. (2025). Trauma memories with and without moral conflict: characteristics, centrality, and associations with posttraumatic stress. Memory, 33(7), 816–827. https://doi.org/10.1080/09658211.2025.2529284 DOI: https://doi.org/10.1080/09658211.2025.2529284

17. Nickerson, A., Hoffman, J., Schick, M., Schnyder, U., Bryant, R. A., & Morina, N. (2018). A longitudinal investigation of moral injury appraisals amongst treatment-seeking refugees. Frontiers in Psychiatry, 9, 667. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00667 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00667

18. Passardi, S., Hocking, D. C., Morina, N., Sundram, S., & Alisic, E. (2022). Moral injury related to immigration detention on Nauru: A qualitative study. European Journal of Psychotraumatology, 13(1), Article 2029042. https://doi.org/10.1080/20008198.2022.2029042 DOI: https://doi.org/10.1080/20008198.2022.2029042

19. Petkus, A. J., Lenze, E. J., Butters, M. A., et al. (2018). Childhood trauma is associated with poorer cognitive performance in older adults. Journal of Clinical Psychiatry, 79(1), 16m11021. https://doi.org/10.4088/JCP.16m11021 DOI: https://doi.org/10.4088/JCP.16m11021

20. Rachman, A. W., & Mucci, C. (2023). Ferenczi’s confusion of tongues theory of trauma: A relational neurobiological perspective. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003265030

21. van der Kolk, B., Ford, J. D., & Spinazzola, J. (2019). Comorbidity of developmental trauma disorder (DTD) and post-traumatic stress disorder: findings from the DTD field trial. European Journal of Psychotraumatology, 10(1). https://doi.org/10.1080/20008198.2018.1562841 DOI: https://doi.org/10.1080/20008198.2018.1562841

22. VanderWeele, T. J., Wortham, J., Davis, D. E., Hook, J. N., & Koenig, H. G. (2025). Moral trauma, moral distress, moral injury, and moral injury disorder: Definitions and assessments. Frontiers in Psychology, 16, 1422441. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1422441 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1422441

23. Vartanian, O., Nazarov, A., Lam, T. K., Collins, E., Thompson, M. M., Rhind, S. G., Silins, S., Shiu, M., Maceda, E., King, K., Vallikanthan, J., & Lad, M. (2026). The impact of moral injury-related content on reasoning and its neural correlates: Data from the Canadian Armed Forces (CAF). NeuroImage: Reports, 6(1), 100310. https://doi.org/10.1016/j.ynirp.2025.100310 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ynirp.2025.100310

24. VanderWeele T.J., Wortham J.S., Carey L.B., Case B.W., Cowden R.G., Duffee C., Jackson-Meyer K., Lu F., Mattson S.A., Padgett R.N., Peteet J.R., Rutledge J., Symons X. and Koenig H.G. (2025) Moral trauma, moral distress, moral injury, and moral injury disorder: definitions and assessments. Front. Psychol. 16:1422441. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1422441 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1422441

25. Williamson, V., Murphy, D., Phelps, A., Forbes, D., & Greenberg, N. (2021). Moral injury: The effect on mental health and implications for treatment. The Lancet Psychiatry, 8(6), 453–455. https://doi.org/10.1016/S2215-0366(21)00113-9 DOI: https://doi.org/10.1016/S2215-0366(21)00113-9