Емоційна компетентність як ресурс відновлення після травми
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2026-47-kryКлючові слова:
психологічна стійкість, посттравматичне зростання, емоційна регуляція, внутрішні ресурси особистості, відновлення після стресу, саморегуляціяАнотація
Мета. Стаття присвячена теоретичному вивченню емоційної компетентності як ресурсу відновлення після пережитого травматичного досвіду.
Методи. Для теоретичного аналізу використано комплекс загальнонаукових і спеціально-психологічних методів, зокрема аналіз і синтез наукової літератури, який дозволив узагальнити сучасні наукові підходи щодо розуміння емоційної компетентності та травматичного досвіду особистості. Застосовано порівняльно-аналітичний метод для зіставлення теоретичних моделей емоційної регуляції та їх ролі у процесах психологічного відновлення. Водночас використано метод концептуалізації, спрямований на уточнення змісту ключових понять і виявлення механізмів впливу емоційної компетентності на подолання наслідків психотравмуючих подій.
Результати. Здійснений теоретичний аналіз засвідчив, що емоційна компетентність справляє суттєвий вплив на процес відновлення після травматичного досвіду. Узагальнення наукових підходів дозволило виокремити ключові психологічні механізми її дії, через які зменшуються прояви депресивної симптоматики, тривожності та внутрішньої дезорганізації особистості. Встановлено, що сформованість навичок емоційної регуляції, усвідомлення та вербалізації емоцій є важливим чинником стабілізації психоемоційного стану та підвищення адаптаційних можливостей після пережитої травми.
Висновки. Узагальнення теоретичного аналізу дозволяє стверджувати, що відновлення після пережитої травми є можливим за умови розвитку емоційної компетентності як одного з ключових ресурсів, який забезпечує усвідомлення, прийняття та регуляцію емоцій і сприяє відновленню психологічної рівноваги та інтеграції травматичного досвіду.
Посилання
1. Aldao, A., Gee, D. G., De Los Reyes, A., & Seager, I. (2021). Emotion regulation as a transdiagnostic factor in trauma-related disorders. Clinical Psychology Review, 84, 101972.
2. Ann Masten (2014). Global perspectives on resilience in children and youth. Child Development, 85(1), 6–20. https://doi.org/10.1111/cdev.12205 DOI: https://doi.org/10.1111/cdev.12205
3. Bonanno, G. A. (2021). Trauma and resilience: A dynamic systems perspective. Annual Review of Clinical Psychology, 17, 1–27.
4. Chen, X., Tran, M., Deng, Y., Acharya, B., & Zou, Y. (2026). From harm to healing: Understanding individual resilience after cybercrimes. arXiv. DOI: https://doi.org/10.1145/3772318.3791486
5. Dwivedy, D. (2025). Emotional intelligence as a factor of post-incident recovery in high-stress environments. Journal of Psychological Management.
6. Gottfredson, R. K., & Becker, W. J. (2023). How past trauma impacts emotional intelligence: Examining the connection. Frontiers in Psychology, 14, 1067509. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1067509 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1067509
7. George A. Bonanno, Westphal, M., & Mancini, A. D. (2011). Resilience to loss and trauma. Annual Review of Clinical Psychology, 7, 511–535. https://doi.org/10.1146/annurev-clinpsy-032210-104526 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-clinpsy-032210-104526
8. Gross, J. J. (2022). Emotion regulation: Current status and future prospects. Psychological Inquiry, 33(1), 1–26. DOI: https://doi.org/10.1080/1047840X.2014.940781
9. Horn, S. R., Charney, D. S., & Feder, A. (2021). Understanding resilience: Implications for trauma recovery. Psychiatric Clinics of North America, 44(3), 1–15.
10. James J. Gross & John, O. P. (2003). Individual differences in two emotion regulation processes. Journal of Personality and Social Psychology, 85(2), 348–362. https://doi.org/10.1037/0022-3514.85.2.348 DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.85.2.348
11. Kalisch, R., et al. (2021). The resilience framework as a strategy for stress and trauma adaptation. Nature Human Behaviour, 5, 1–9.
12. Kartol, A., Üztemur, S., Griffiths, M. D., & Şahin, D. (2024). Exploring the interplay of emotional intelligence, psychological resilience, perceived stress, and life satisfaction. BMC Psychology, 12, 362. https://doi.org/10.1186/s40359-024-01860-0 DOI: https://doi.org/10.1186/s40359-024-01860-0
13. Kuznietsov, M., Hrytsuk, O., Zhvaniia, T., Khomulenko, T., & Lysenko, L. (2025). The role of emotional intelligence in psychological rehabilitation after traumatic events in military personnel. Health Leadership and Quality of Life, 4, 869. https://doi.org/10.56294/hl2025869 DOI: https://doi.org/10.56294/hl2025869
14. Larguinho, M., et al. (2025). The impact of emotional intelligence on psychological well-being in youth. Psychology International Journal, 7(2), 29. DOI: https://doi.org/10.3390/psycholint7020029
15. Martinez, R. A., Roman Lopez, L., & Jacquin, K. (2025). Emotional intelligence, resilience, and personality disorder characteristics predict post-traumatic growth. APS Conference Proceedings.
16. Mayer, J. D., Caruso, D. R., & Salovey, P. (2021). The ability model of emotional intelligence: Principles and updates. Emotion Review, 13(4), 1–15.
17. Powell, C., Brown, T., Yap, Y., Hallam, K., Takac, M., Quinlivan, T., Xenos, S., & Karimi, L. (2024). Emotional intelligence training among the healthcare workforce: A systematic review and meta-analysis. Frontiers in Psychology, 15, 1437035. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1437035 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1437035
18. Resilience and trauma recovery research group. (2022). Emotional regulation and trauma recovery outcomes. Journal of Traumatic Stress, 35(3), 567–579.
19. Richard G. Tedeschi & Calhoun, L. G. (2004). Posttraumatic growth. Psychological Inquiry, 15(1), 1–18. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01 DOI: https://doi.org/10.1207/s15327965pli1501_01
20. Richard S. Lazarus & Folkman, S. (1984). Stress, appraisal, and coping. Springer. https://doi.org/10.1007/978-1-4419-1005-9 DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4419-1005-9
21. Schutte, N. S., & Malouff, J. M. (2022). Emotional intelligence and mental health: Meta-analytic findings. Personality and Individual Differences, 183, 111183.
22. Spikol, E., McGlinchey, E., Robinson, M., & Armour, C. (2024). Flexible emotional regulation typology: Associations with PTSD symptomology and trait resilience. BMC Psychology, 12, 79. https://doi.org/10.1186/s40359-024-01573-4 DOI: https://doi.org/10.1186/s40359-024-01573-4
23. Zhai, Y., et al. (2025). Enhancing emotional intelligence through sleep therapy in high-stress professionals. Frontiers in Psychiatry, 16, 1637904. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2025.1637904 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2025.1637904
24. Zhylin, M., Malysh, V., Mendelo, V., Potapiuk, L., & Halahan, V. (2024). The impact of emotional intelligence on coping strategies for psychological trauma. Environment and Social Psychology, 9(7). https://doi.org/10.59429/esp.v9i7.6145 DOI: https://doi.org/10.59429/esp.v9i7.6145
25. Zhylin, M., Voshkolup, H., Hlavinska, E., Karpova, D., & Potapchuk, Y. (2024). Emotional intelligence as a means of overcoming the consequences of psychological trauma. Brazilian Journal of Education, Technology and Society, 17 (Special issue). http://dx.doi.org/10.14571/brajets.v17.nse5 DOI: https://doi.org/10.14571/brajets.v17.nse5.84-96
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Крижановська Зореслава, Кордунова Наталія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
