КРИЗОВІ ПОДІЇ ЯК ПСИХОСОМАТИЧНИЙ ФАКТ  ЖИТТЯ ЛЮДИНИ

Жанна Вірна

doi:10.29038/2227-1376-2026-47-vir

Автор(и)

Жанна Вірна Волинський національний університет імені Лесі Українки

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2026-47-vir

Ключові слова:

кризові події, психосоматика, психосоматичний факт, реінтеграційна резильєнтність, дезінтеграційна вразливість, біопсихологічний гомеостаз, задоволення/біль, первинне/вторинне страждання, соматичні емоції, соматична пам'ять, здоров'я/хвороба, психоімунна система, салютогенний підхід

Анотація

Метою презентованого матеріалу є теоретичне обґрунтування кризових подій як психосоматичного факту людського життя та розкриття їх впливу на цілісне функціонування особистості.

Методи. Визначений теоретико-методологічний напрямок аналізу складається з психологічного реконструювання психосоматичного факту в ракурсі кризової детермінації життя та виявлення методологічних координат його функціонування.

Результати. У статті здійснено теоретичне осмислення кризових подій як психосоматичного факту людського життя. Історичний огляд базових позицій психосоматики склав основу обґрунтування кризової події не лише як зовнішньої обставини, а як цілісний досвід, що виявляється на тілесному, емоційному, когнітивному, поведінковому та смисложиттєвому рівнях. Розроблено структурно-функціональну модель психосоматичного факту людського життя в контексті кризових подій. Запропонована модель відображає розуміння психосоматичного факту як цілісного процесу людського життя, в якому кризові події порушують біопсихологічний гомеостаз і запускають динаміку деінтеграції або реінтеграції. У цій динаміці психосоматичний факт виявляється через взаємодію первинного й вторинного страждання, природних і соматичних емоцій, соматичної пам’яті, а також через співвідношення деінтеграційної вразливості та реінтеграційної резильєнтності. Такий підхід дозволяє розглядати здоров’я і хворобу не як ізольовані стани, а як полюси єдиного психосоматичного процесу, що розгортається в межах біному нормальності — між задоволенням і болем, позитивним досвідом і стражданням. Особливу інтеграційну функцію в цій системі виконує імунна система, яка постає як психосоматичний інтегратор. Доведено, що у цьому ракурсі психосоматичний факт постає як форма цілісного функціонування людини та наголошено на значенні прикладного використання салютогенного підходу.

Висновки. Презентований методологічний синтез розгляду проблеми актуалізує пошуки нових форматів вивчення психосоматичного факту в розробках салютогенного підходу до осмислення кризи як досвіду, потенціалу відновлення, зростання і пошуку нового сенсу.

Посилання

1. Bamburak N. (2019). Kontseptualni zasady doslidzhennia problemy psykhosomatychnykh rozladiv [Conceptual principles of research into the problem of psychosomatic disorders]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: psykholohichni nauky — Collection of scientific papers of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: Psychological Sciences. №3. 5–17. http://dspace.lvduvs.edu.ua/handle/1234567890/3004 [in Ukranian].

2. Bocheliuk V., Panov M., Spytska L. (2022). Psykhosomatychni rozlady: suchasnyi stan problemy [Psychosomatic disorders: current state of the problem]. Perspektyvy ta innovatsii nauky — Prospects and innovations in science. 7(12). 33–39. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-7(12)-542-552 [in Ukranian]. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2022-7(12)-542-552

3. Vins V. A., Onopriienko L. M., Kuzmenko T. M. (2024). Psykholohichni osoblyvosti proiavu psykhosomatychnykh zakhvoriuvan v osib dorosloho viku [Psychological features of the manifestation of psychosomatic diseases in adults]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu — Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. № 4. 21–25. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.4.4/ [in Ukranian].

4. Virna Zh.P. (2025). Depryvatsiini ryzyky rekurentnykh zhyttievykh stresiv [Deprivation risks of recurrent life stresses]. Perspektyvy ta innovatsii nauky (seriia Pedahohika, Psykholohiia, Medytsyna) — Prospects and innovations of science (series Pedagogy, Psychology, Medicine). 10(56). 1371-1382. https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-10(56)-1371-1382 [in Ukranian]. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2025-10(56)-1371-1382

5. Volkov K.M. (2023). Travmatychnyi dosvid: istorychna eksplikatsiia vyvchennia v psykholohii [Traumatic experience: historical explication of the study in psychology]. Psykholohichni perspektyvy — Psychological Prospects Journal, 41, 55-73. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-vol [in Ukranian]. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-vol

6. Hoshovska D., Hoshovskyi Ia. (2024). Samospivchuttia i posttravmatychnyi stresovyi rozlad u militarnomu dosvidi veteraniv [Self-compassion and post-traumatic stress disorder in the military experience of veterans]. Psykholohichni perspektyvy — Psychological perspectives. #. 43. 64-79. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-hos [in Ukranian]. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2024-43-hos

7. Koshyrets V.V., Melnyk A.P., Shkarlatiuk K.I. (2024). Psykholohichni osoblyvosti proiavu posttravmatychnykh stresovykh rozladiv u tsyvilnoho naselennia pid chas viiny [Psychological features of the manifestation of post-traumatic stress disorders in the civilian population during the war]. Psykholohichni studii — Psychological studies. (2). 54–61. ; https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.2.7 [in Ukranian]. DOI: https://doi.org/10.32782/psych.studies/2024.2.7

8. Maruta N., Popov D., Khaustova O., Mavrodii V., Mazur I., Petryshchenko B. (2022). Psykhosomatychni stany pid chas viiny [Psychosomatic conditions during war]. Ukrainskyi medychnyi chasopys – Ukrainian Medical Journal. № 5 (151). 1–3. https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.151.233846 [in Ukranian]. DOI: https://doi.org/10.32471/umj.1680-3051.151.233846

9. Peretiatko L.H., Teslenko M.M. (2017). Psykhosomatychni rozlady: suchasnyi stan problemy [Psychosomatic disorders: current state of the problem]. Psykholohiia ta osobystist — Psychology and personality. 2(12). 137–47. http://doi.org/10.5281/zenodo.85344 [in Ukranian].

10. Tytarenko T.M. (2018). Psykholohichne zdorovia osobystosti: zasoby samodopomohy v umovakh tryvaloi travmatyzatsii [Psychological health of the individual: self-help tools in conditions of prolonged traumatization]. Kropyvnytskyi : Imeks-LTD. [in Ukranian].

11. Fedotova T.V. (2022). Moralnyi dystres i moralna travma osobystosti: teoretychnyi dyskurs problemy [Moral distress and moral trauma of the individual: theoretical discourse of the problem]. Naukovi perspektyvy — Scientific perspectives. 12(30). 529-543. https://doi.org/ 10.52058/2708-7530-2022-12(30)-529-543 [in Ukranian].

12. Khomulenko T. B. (2019). Osnovy psykhosomatyky [Fundamentals of Psychosomatics]. Kharkiv : Nova Knyha. [in Ukranian].

13. Khrol N. (2024). Evoliutsiia rozuminnia psykhosomatychnykh rozladiv u medychnii psykholohii [The evolution of the understanding of psychosomatic disorders in medical psychology]. Psykhiatriia, nevrolohiia ta medychna psykholohiia — Psychiatry, Neurology and Medical Psychology. 11(4(26). 476-481. https://doi.org/10.26565/2312-5675-2024-26-11 [in Ukranian]. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2024-26-11

14. Alexander F. (1987). Psychosomatic Medicine: Its Principles and Applications. New York; London: Norton. https://www.scribd.com/document/643561622/Franz-Alexander-Psychosomatic-Medicine-pdf

15. Freud S. (2015). O instinto e suas vicissitudes [Instinct and its vicissitudes]. Obras completas – Complete Works. Vol. 12. ; São Paulo : Companha das Letras. 38-60. [in Portuguese].

16. Goli, F. (2026). Collective Trauma, Political Violence, and the Critical Need for an Integrated Mental Health Care. International Journal of Body, Mind and Culture, 13(2), 1–7. https://doi.org/10.61838/ijbmc.v13i2.1355

17. Jumaa, J.A. (2026). Psychosomatic and Mental Health Care in Lebanon. In: Fritzsche, K., McDaniel, S.H., Wirsching, M. (eds) Psychosomatic Medicine. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-032-11824-0_36 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-032-11824-0_36

18. Marty P. (1998). Mentalização e psicossomática [Mentalization and psychosomatics]. São Paulo: Casa do Psicólogo.[in Portuguese].

19. MсDougall J. (1983). Em defesa de certa anormalidade: teoria e clínica psicanalítica [In defense of a certain abnormality: psychoanalytic theory and practice]. Porto Alegre: Artes Médicas.[in Portuguese].

20. Moran, J.K., Jesuthasan, J., Schalinski, I., et al. (2023). Traumatic Life Events and Association With Depression, Anxiety, and Somatization Symptoms in Female Refugees. JAMA Netw Open, 6(7):e2324511. https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.24511 DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2023.24511

21. Milheiro J. (1999). Psicossomática Estrutural: O Facto Psicossomático [Structural Psychosomatics: The Psychosomatic Fact]. Revista Portuguesa de Psicossomática Psicossomática – Portuguese Journal of Psychosomatics. Vol. 1(2). 17-29. https://www.redalyc.org/pdf/287/28770220.pdf [in Portuguese].

22. Muskin P. R. (2007). Psychosomatic Medicine. American Journal of Psychiatry. 165: 141. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2007.07101619. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.ajp.2007.07101619

23. Ogilvie M. B. (2003). The Biographical Dictionary of Women in Science: Pioneering Lives From Ancient Times to the Mid-20th Century. Routledge.Vol. 1. 383. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203801451-1108

24. Selye H. (1976). Stress without Distress. Psychopathology of Human Adaptation. Springer. 137-146. https://doi.org/10.1007/978-1-4684-2238-2_9 DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4684-2238-2_9

25. Winnicott D.W. (1994). O uso de um objeto e o relacionamento através de identificações [The use of an object and the relationship through identifications]. Porto Alegre: Artmed.[in Portuguese].