ТІЛЕСНА ДИСОЦІАЦІЯ В УМОВАХ ВІЙНИ: НЕЙРОПСИХОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ І КЛІНІЧНІ ПРОФІЛІ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2026-47-lazКлючові слова:
безпека особистості, інтероцепція, предиктивне кодування, полівагальна теорія, травматичний стрес, варіабельність серцевого ритмуАнотація
Мета. Здійснити теоретико-методологічний аналіз нейропсихологічних механізмів тілесної дисоціації у контексті порушення безпеки особистості та обґрунтувати інтегративну модель її пояснення в умовах тривалого травматичного стресу.
Методи. Використано методи теоретичного аналізу та синтезу наукової літератури, порівняльно-аналітичний підхід і метод систематизації клінічних даних. Концептуальну основу дослідження становлять нейропсихологічна модель інтероцепції, модель предиктивного кодування, полівагальна теорія та структурна теорія дисоціації особистості. Залучено сучасні емпіричні дослідження у галузі нейронауки, психофізіології та психології травми.
Результати. Запропоновано інтегративну нейропсихологічну модель тілесної дисоціації, що поєднує три рівні аналізу: інтероцептивний (обробка внутрішніх сигналів), предиктивний (їх інтерпретація в межах внутрішніх моделей) і вегетативний (автономна регуляція фізіологічних станів). Показано, що в умовах хронічної загрози формується стійка система порушень, у якій зниження точності тілесних сигналів, викривлення їх інтерпретації та домінування захисних реакцій взаємно підсилюють одне одного. Описано типові варіанти клінічних проявів, що відображають різні конфігурації цих механізмів у структурі досвіду. Показано, що тілесна дисоціація в умовах хронічної загрози набуває системного характеру та функціонує як самопідтримуваний процес, у якому порушення обробки тілесних сигналів, їх інтерпретації та регуляції взаємно підсилюють одне одного.
Висновки. Тілесна дисоціація постає як системний нейропсихологічний феномен, що формується внаслідок порушення інтеграції інтероцептивних, предиктивних і вегетативних процесів у структурі досвіду. В умовах тривалого травматичного стресу вона набуває стійкого характеру та визначає особливості переживання і саморегуляції. Запропонована інтегративна модель дозволяє уточнити механізми її виникнення та підтримання і створює концептуальну основу для подальших емпіричних досліджень у цій сфері.
Посилання
1. Kurapov, A. O., & Danyliuk, I. V. (2024). Travma viiny 2022: otsinka PTSR i KPTSR sered naselennia Ukrainy ta susidnikh krain [War trauma 2022: Assessment of PTSD and CPTSD among the population of Ukraine and neighboring countries]. Ukrainskyi psykholohichnyi zhurnal – Ukrainian Psychological Journal, 2(22). https://doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).4 [in Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2024.2(22).4
2. Craig, A. D. (2009). How do you feel—now? The anterior insula and human awareness. Nature Reviews Neuroscience, 10(1), 59–70. https://doi.org/10.1038/nrn2555 DOI: https://doi.org/10.1038/nrn2555
3. Critchley, H. D., Wiens, S., Rotshtein, P., Öhman, A., & Dolan, R. J. (2004). Neural systems supporting interoceptive awareness. Nature Neuroscience, 7(2), 189–195. https://doi.org/10.1038/nn1176 DOI: https://doi.org/10.1038/nn1176
4. Damasio, A. (1999). The feeling of what happens Body and emotion in the making of consciousness. New York: Harcourt Brace & Company. 386 pp. https://doi.org/10.26439/persona2000.n003.1708 DOI: https://doi.org/10.26439/persona2000.n003.1708
5. Friston, K. (2010). The free-energy principle. Nature Reviews Neuroscience, 11(2), 127–138. https://doi.org/10.1038/nrn2787 DOI: https://doi.org/10.1038/nrn2787
6. Garfinkel, S. N., Seth, A. K., Barrett, A. B., Suzuki, K., & Critchley, H. D. (2015). Knowing your own heart: distinguishing interoceptive accuracy from interoceptive awareness. Biological psychology, 104, 65–74. https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2014.11.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.biopsycho.2014.11.004
7. Gatus, A., Jamieson, G., & Stevenson, B. (2022). Past and future explanations for depersonalization and derealization disorder: A role for predictive coding. Frontiers in Human Neuroscience, 16, 744487. https://doi.org/10.3389/fnhum.2022.744487 DOI: https://doi.org/10.3389/fnhum.2022.744487
8. Greenwood, B. M., & Garfinkel, S. N. (2025). Interoceptive mechanisms and emotional processing. Annual Review of Psychology, 76, 59–86. https://doi.org/10.1146/annurev-psych-020924-125202 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-psych-020924-125202
9. Heim, N., Bobou, M., Tanzer, M., Jenkinson, P. M., Steinert, C., & Fotopoulou, A. (2023). Psychological interventions for interoception. Psychiatry and Clinical Neurosciences, 77(10), 530–540. https://doi.org/10.1111/pcn.13576 DOI: https://doi.org/10.1111/pcn.13576
10. Herman, J. L. (1992). Trauma and recovery: The aftermath of violence—from domestic abuse to political terror. Basic Books.
11. Herrera, E., García, A. M., Baez, S., & Ibáñez, A. (2025). Impaired interoception in victims of armed conflict. Frontiers in Psychology, 16, 1567574. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1567574 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2025.1567574
12. Hölzel, B. K., Carmody, J., Vangel, M., Congleton, C., Yerramsetti, S. M., Gard, T., & Lazar, S. W. (2011). Mindfulness practice leads to increases in regional brain gray matter density. Psychiatry research, 191(1), 36–43. https://doi.org/10.1016/j.pscychresns.2010.08.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.pscychresns.2010.08.006
13. Joshi, S. A., Aupperle, R. L., & Khalsa, S. S. (2023). Interoception in fear learning and posttraumatic stress disorder. Focus, 21(3), 266–277. https://doi.org/10.1176/appi.focus.20230007 DOI: https://doi.org/10.1176/appi.focus.20230007
14. Khalsa, S. S., Adolphs, R., Cameron, O. G., Critchley, H. D., Davenport, P. W., Feinstein, J. S., Feusner, J. D., Garfinkel, S. N., Lane, R. D., Mehling, W. E., Meuret, A. E., Nemeroff, C. B., Oppenheimer, S., Petzschner, F. H., Pollatos, O., Rhudy, J. L., Schramm, L. P., Simmons, W. K., Stein, M. B., Stephan, K. E., … Interoception Summit 2016 participants (2018). Interoception and Mental Health: A Roadmap. Biological psychiatry. Cognitive neuroscience and neuroimaging, 3(6), 501–513. https://doi.org/10.1016/j.bpsc.2017.12.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpsc.2017.12.004
15. Lazorko, O., Panchuk, N., Borysiuk, O., Kulchytska, A., Borysenko, O., & Khavula, R. (2022). Psychological safety of the individual. BRAIN, 13(1), 324–346. https://doi.org/10.18662/BRAIN/13.1/287 DOI: https://doi.org/10.18662/brain/13.1/287
16. Leech, K., Stapleton, P., & Patching, A. (2024). Interoceptive awareness and PTSD: A scoping review. Frontiers in Psychiatry, 15, 1355442. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2024.1355442 DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2024.1355442
17. Nord, C. L., & Garfinkel, S. N. (2022). Interoceptive pathways to understand and treat mental health conditions. Trends in Cognitive Sciences, 26(6), 499–513. https://doi.org/10.1016/j.tics.2022.03.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.tics.2022.03.004
18. Porges, S. W. (2011). The polyvagal theory: Neurophysiological foundations of emotions, attachment, communication, and self-regulation. W. W. Norton & Company.
19. Porges, S. W. (2022). Polyvagal theory: A science of safety. Frontiers in Integrative Neuroscience, 16, 871227. https://doi.org/10.3389/fnint.2022.871227 DOI: https://doi.org/10.3389/fnint.2022.871227
20. Putica, A., Argus, A., Khanna, R., Nursey, J., & Varker, T. (2024). Interoceptive interventions for PTSD. Traumatology. https://doi.org/10.1037/trm0000507 DOI: https://doi.org/10.1037/trm0000507
21. Scaer, R. (2014). The body bears the burden: Trauma, dissociation, and disease (3rd ed.). Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9780203081822
22. Seth, A. K. (2021). Being you: A new science of consciousness. Faber & Faber.
23. Steele, K., Boon, S., & van der Hart, O. (2017). Treating trauma-related dissociation: A practical, integrative approach. W. W. Norton & Company.
24. Van der Hart, O., Nijenhuis, E. R. S., & Steele, K. (2006). The haunted self: Structural dissociation and the treatment of chronic traumatization. W. W. Norton & Company.
25. Woelk, S. P., & Garfinkel, S. N. (2025). Dissociative Symptoms and Interoceptive Integration. Current topics in behavioral neurosciences, 74, 245–277. https://doi.org/10.1007/7854_2024_480 DOI: https://doi.org/10.1007/7854_2024_480
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Лазорко Ольга
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
