ІСТОРІЯ НАУКОВОГО ОСМИСЛЕННЯ ФЕНОМЕНУ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТРАВМИ ТА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЇЇ ВИЗНАЧЕНЬ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2025-46-neiКлючові слова:
психологічна травма, психоаналітичні теорії, війна, історія психотравматологіїАнотація
Мета. Стаття присвячена комплексному аналізу феномену психологічної травми як багатовимірного конструкту, що інтегрує індивідуальний досвід, біопсихологічні механізми та соціокультурні чинники. У роботі охарактеризовано еволюцію наукових підходів до розуміння травми — від ранніх описів у давніх цивілізаціях до сучасних клінічних, психодинамічних моделей. Актуальність теми зумовлена стрімким зростанням частоти травматичних переживань у світовому й українському контекстах, що пов’язано зі збройними конфліктами, міграційними процесами та соціально-політичними кризами.
Методи. У дослідженні використано методи теоретичного аналізу, узагальнення та історико-порівняльного огляду наукових джерел. Проаналізовано класичні психоаналітичні концепції, сучасні клінічні моделі травматизації, результати американських та європейських досліджень, а також статистику поширеності психотравматичних розладів в Україні.
Результати. Виявлено, що психологічна травма – це динамічний процес, який охоплює дисоціативні механізми, порушення інтеграції досвіду та зміни у структурі самоідентичності. Продемонстровано, що у різні історичні періоди уявлення про травму еволюціонували від опису окремих симптомів до я її як системного явища, що включає біологічні, когнітивні та соціально-психологічні аспекти. Узагальнення сучасних досліджень підтверджує високу поширеність травматичного досвіду у світовій популяції та особливо високі показники серед українців унаслідок війни. Окрему увагу приділено концепціям комплексної травми та тривалих наслідків повторюваного насильства.
Висновки. Психологічна травма є багатовимірним конструктом, що формується у взаємодії зовнішніх подій та внутрішніх психічних механізмів. Її сучасне розуміння потребує інтеграції психоаналітичних, клінічних та соціальних підходів. Отримані результати підкреслюють необхідність подальших міждисциплінарних досліджень для розробки ефективних стратегій лікування та підтримки постраждалих.
Посилання
1. Volkov, K. (2023). Traumatic experience: a historical explanation of psychological studies. Psychological Prospects Journal, 41, 55-73. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-vol [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-vol
2. Herman, D. (2015). Psykholohichna travma ta shliakh do vyduzhannia: naslidky nasylstva – vid znushchan u sim’i do politychnoho teroru [Psychological trauma and the path to recovery: the consequences of violence – from domestic abuse to political terror]. (O. Lyzak, O. Nakonechna, O. Shlapak, Per.). Lviv: Vydavnytstvo Staroho Leva [in Ukrainian].
3. Didenko, H. O. (2017). Etapy doslidzhennia travmatychnykh podii v psykholohichnii nautsi [Stages of research into traumatic events in psychological science]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, 51(112), 65–68 [in Ukrainian].
4. Zhuravlova, O., & Kulchytska, A. (2025). Istoriia kontseptualizatsii fenomenu psykhotravmy v psykholohichnii praktytsi [History of conceptualization of the phenomenon of psychotrauma in psychological practice]. Problemy humanitarnykh nauk. Psykholohiia – Problems of the humanities. Psychology, 55, 57–62. https://doi.org/10.32782/2312-8437.55.2025-1.7 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32782/2312-8437.55.2025-1.7
5. Stebliuk, V. V., & Pronoza-Stebliuk, K. V. (2018). Travma ta travmaterapiia: istoriia ta sohodennia [Trauma and traumatherapy: history and modernity]. Ukrainskyi visnyk psykhonevrolohii - Ukrainian Bulletin of Psychoneurology, 26(4), 82–86. [in Ukrainian].
6. Abdul-Hamid, W. K., & Hughes, J. H. (2014). Nothing new under the sun: Post-traumatic stress disorders in the ancient world. Early Science and Medicine, 19(6), 549–557. https://doi.org/10.1163/15733823-00196p02 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.1163/15733823-00196p02
7. Borch-Jacobsen, M. (2018). Freud’s patients: A book of lives. Cambridge University Press.
8. Brewin, C. R. (2019). Complex post-traumatic stress disorder: A new diagnosis in ICD-11. BJPsych Advances, 25(3), 141–148. https://doi.org/10.1192/bja.2019.48 DOI: https://doi.org/10.1192/bja.2019.48
9. Cloitre, M., Shevlin, M., Brewin, C. R., Bisson, J. I., Roberts, N. P., Maercker, A., Karatzias, T., & Hyland, P. (2018). The International Trauma Questionnaire (ITQ): Development of a self-report measure of ICD-11 PTSD and complex PTSD. Acta Psychiatrica Scandinavica, 138(6), 536–546. https://doi.org/10.1111/acps.12956 DOI: https://doi.org/10.1111/acps.12956
10. Ehrlich, R. (2021). Winnicott’s idea of the false self: Theory as autobiography. Journal of the American Psychoanalytic Association, 69(1), 75–108. https://doi.org/10.1177/00030651211001461 DOI: https://doi.org/10.1177/00030651211001461
11. Fassin, D., & Rechtman, R. (2009). The empire of trauma: An inquiry into the condition of victimhood. Princeton University Press.
12. Helzer, J. E., Robins, L. N., & McEvoy, L. (1987). Post-traumatic stress disorder in the general population. The New England Journal of Medicine, 317(26), 1630–1634. https://doi.org/10.1056/NEJM198712243172604 DOI: https://doi.org/10.1056/NEJM198712243172604
13. Herman, J. L. (1992). Trauma and recovery: The aftermath of violence – from domestic abuse to political terror. Basic Books.
14. Huynh, P. A., Kindred, R., Perrins, K., de Boer, K., Miles, S., Bates, G., & Nedeljkovic, M. (2025). Prevalence of complex post-traumatic stress disorder (CPTSD): A systematic review and meta-analysis. Psychiatry Research, 351, 116586. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2025.116586 DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2025.116586
15. Kalsched, D. (1996). The inner world of trauma: Archetypal defences of the personal spirit. Routledge.
16. Kelly, B. D. (2022). Trauma and displacement in Ukraine: The challenge to global mental health. QJM: An International Journal of Medicine, 115(5), 269–270. https://doi.org/10.1093/qjmed/hcac083 DOI: https://doi.org/10.1093/qjmed/hcac090
17. Kessler, R. C., Aguilar-Gaxiola, S., Alonso, J., Bromet, E. J., Gureje, O., Koenen, K. C., et al. (2017). Trauma and PTSD in the WHO World Mental Health Surveys. European Journal of Psychotraumatology, 8(sup5), 1353383. https://doi.org/10.1080/20008198.2017.1353383 DOI: https://doi.org/10.1080/20008198.2017.1353383
18. Kilpatrick, D. G. (2013). The DSM-5 got PTSD right: Comment on Friedman. Journal of Traumatic Stress, 26(5), 563–566. https://doi.org/10.1002/jts.21844 DOI: https://doi.org/10.1002/jts.21844
19. Kolaitis, G., & Olff, M. (2017). Psychotraumatology in Greece. International Journal of Psychology, 52(1), 50–60. https://doi.org/10.1002/ijop.12289 DOI: https://doi.org/10.1002/ijop.12289
20. Kordel, P., Rządeczka, M., Studenna-Skrukwa, M., Kwiatkowska-Moskalewicz, K., Goncharenko, O., & Moskalewicz, M. (2024). Acute stress disorder among 2022 Ukrainian war refugees: A cross-sectional study. Frontiers in Public Health, 12, 1280236. https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1280236 DOI: https://doi.org/10.3389/fpubh.2024.1280236
21. Lushchak, O., Velykodna, M., Bolman, S., Strilbytska, O., Berezovskyi, V., & Storey, K. B. (2024). Prevalence of stress, anxiety, and symptoms of post-traumatic stress disorder among Ukrainians after the first year of Russian invasion: A nationwide cross-sectional study. The Lancet Regional Health – Europe, 36, 100773. https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2023.100773 DOI: https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2023.100773
22. Martsenkovskyi, D., Shevlin, M., Ben-Ezra, M., Bondjers, K., Fox, R., Karatzias, T., Martsenkovska, I., Martsenkovsky, I., Pfeiffer, E., Sachser, C., Vallières, F., & Hyland, P. (2024). Mental health in Ukraine in 2023. European Psychiatry, 67(1), e27. https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2024.12 DOI: https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2024.12
23. Rachman, A. W., & Mucci, C. (2023). Ferenczi’s confusion of tongues theory of trauma: A relational neurobiological perspective. Routledge. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003265030
24. Sheth, H. C., Gandhi, Z., & Vankar, G. K. (2010). Anxiety disorders in ancient Indian literature. Indian Journal of Psychiatry, 52(3), 289–291. https://doi.org/10.4103/0019-5545.71009 DOI: https://doi.org/10.4103/0019-5545.71009
25. Van der Kolk, B. A. (2014). The body keeps the score: Brain, mind, and body in the healing of trauma. Viking.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Психологічні перспективи
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
