ПРИНЦИПИ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ СІМ’Ї, ЯКА МАЄ ПРОБЛЕМНУ ДИТИНУ

Анотація

У статті представлено теоретичний та емпіричний аналіз психологічного супроводу сім’ї, яка має проблемну дитину. Виділено діагностичні та корек­ційні принципи супроводу. Представлено та проаналізовано наукові підходи до сім’ї проблемної дитини (Н. О. Березан, І. Ю. Гобод, Н. В. Лунченко, А. Г. Обу­хівська, В. Г. Панок, З. Л. Радівіловський та ін.). На основі таких психологічних методів дослідження, як теоретичний аналіз наукової літератури, бесіда, кон­сульту­вання батьків, було виділено базові принципи психологічного супроводу сім’ї, яка має проблемних дітей: етапність (кожен новий етап доповнює попе­редній, сприяє подальшому виділенню відповідних критеріїв функціонування); наступність (зв’язок між новим і старим, є умовою цілісності та ефективності встановлення зони найближчого розвитку); системність (сукупність заходів і для розвитку одного члена сім’ї, і сім’ї як системи, яка включає в себе три під­системи – шлюбну, батьківську, сиблінгову); комплексність (реалізація підці­лей загальної поставленої мети); нормалізація (максимальне наближення функ­ціонування сім’ї, яка має дитину з проблемами в розвитку, до умов функціону­вання сім’ї зі здоровою дитиною); інформаційно-методична допомога (надання батькам необхідних знань, умінь та навиків щодо успішного функціонування, співпраці, міжособистісної взаємодії); мультимодальність (вивчення сім’ї на чотирьох рівнях – медичному, соціальному, індивідуальному, екологічному); особистісна спрямованість (орієнтація на конкретну особистість, індиві­дуаль­ний підхід); науковість (використання результатів супроводу для розроблення вдоско­наленої програми супроводу); державна програма (створення системи сервісів для сімей із проблемними дітьми та їх включення в органічну частину за­гального державного забезпечення). Указано, що використання названих прин­ципів допоможе в роботі з батьками, які мають проблемних дітей, щодо гармо­нізації їх функціонування не лише в сім’ї, а й за її межами.