Екологічна позиція як джерело суб’єктних переконань щодо ефективності дії
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2020-36-22-36Ключові слова:
життєва позиція особистості, особистісні сенси та уявлення, світоглядні погляди, самоефективність, внутрішня мотивація і ресурси, розвиток екологічної самоефективності, суб'єктАнотація
Мета. Нині людство живе в світі, де складно не помітити негативні екологічні зміни. Діяльність кожного є основною причиною трансформацій в природному оточенні. Для того, щоб зупинити деградацію в природі всім представником людського виду потрібно об'єднатися і здійснювати більше «екологічно доброзичливих», ніж екологічно руйнівних вчинків, але така зміна спрямованості поведінки залежить від багатьох факторів. У цій роботі ми зосередилися на особистісних чинниках екологічної поведінки індивіда. Саме метою нашої статті став розгляд екологічної позиції в якості основи самоефективності суб'єкта і наступне вивчення можливих впливів на емпіричних даних. В рамках теоретичного аналізу обговорюються етапи розвитку екологічної самоефективності в залежності від домінуючих біосферних або фінансово-економічних сенсів в екологічній позиції. Висунуто припущення, що екологічна самоефективність впливає на загальну самоефективність особистості.
Методи. В результаті емпіричного аналізу виявлено, що екологічна позиція впливає на загальну самоефективність опосередковано через екологічну самоефективність. Припущення перевірялося за допомогою кореляційного (коефіцієнт рангової кореляції Спірмена) та регресійного (множинна регресія) аналізу, також моделювання структурними рівняннями.
Результати. В результаті статистичного аналізу виявлено, що екологічна позиція впливає на загальну самоефективність опосередковано через екологічну самоефективність.
Висновки. Встановлено, що в залежності від цінності як ресурсу життєзабезпечення - грошей або біосфери, знижується або підвищується віра особи в продуктивність її вчинків в області виконання різних повсякденних завдань, опосередковано через впевненість людини в можливість власними і загальнолюдськими діями поліпшити екологічну ситуацію на планеті.
Посилання
Bandura, A (2000). Teorija social'nogo nauchenija [Social learning theory]. SPb.: Evrazija [in Russian].
Bulynko, N.A. Kolomejcev, Ju.A. (2009). K probleme samojeffektivnosti lichnosti v psihologii [“To the problem of self-efficacy personality in psychology]. Vesnіk Mazyrskaga dzjarzhaўnaga pedagagіchnaga ўnіversіtjeta іmja І. P. Shamjakіna, 3(24), 38-44 [in Russian].
Dacenko. O.A. (2020). Teoretyčni zasady doslidžennja problemy samoefektyvnosti jak psyxolohičnoho fenomena [Theoretical fundamentals of the problem research self-efficiency as a psychological phenomenon]. Visnyk universytetu imeni alʹfreda nobelja. serija «Pedahohika i psyxolohija». Pedahohični nauky, 1 (19), 35-41 [in Ukrainian].
Kryazh, I.V. (2015). Vlija jekologichesknieoj pozicii lichnosti na otnoshenie k jekologicheskoj kinoprodukcii [Influence of person’s ecological position on the attitude to ecological motion pictures]. Universum: Psihologija i obrazovanie: jelektron. nauchn. Zhurn., 8(18), available at: http://7universum.com/ru/psy/archive/item/2511 [in Russian].
Kryazh, I.V. (2012). Psihologija global'nyh jekologicheskih izmenenij: monografija [The psychology of global environmental change] H.: HNU imeni V.N. Karazina [in Russian].
Rodina N. V. (2013). Psyhologija koping-povedinky : systemne modeljuvannja : dys. … d-ra psyhol. nauk [Psychology of copying behavior: systemic modeling: dis. ... Dr. psychol. of sciences]. Kyiv. 504 [in Ukrainian].
Romek, V.G. (1996). Russkaja versija shkaly obshhej samo-jeffektivnosti R. Shvarcera i M. Erusalema [Russian version of the scale of general self-efficiency of R.Shvartser and M.Erusalem]. Inostrannaja psihologija, 7, 71-77 [in Russian].
Bandura, A. (1994). Self-efficacy. In V. S. Ramachaudran (Ed.), Encyclopedia of human behavior. New York: Academic Press. (Reprinted in H. Friedman [Ed.], Encyclopedia of mental health) San Diego: Academic Press, 4, 71-81.
Chen, M.F. (2015). Self-efficacy or collective efficacy within the cognitive theory of stress model: Which more effectively explains people's self-reported proenvironmental behavior?. Journal of Environmental Psychology, 42, 66-75. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2015.02.002
Gupta, A., & Singh, U. (2019). Factors Affecting Environmentally Responsive Consumption Behavior in India: An Empirical Study. Jindal Journal of Business Research, 8(1), 16-35. DOI: https://doi.org/10.1177/2278682118810274
Huang, H. (2016). Media use, environmental beliefs, self-efficacy, and pro-environmental behavior. Journal of Business Research, 69(6), 2206-2212. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbusres.2015.12.031
Lee, J.W. (2016). Energy conservation behavioral intention: attitudes, subjective norm and self-efficacy. International Conference on New Energy and Future Energy System.1088/1755. DOI: https://doi.org/10.1088/1755-1315/40/1/012087
Ojala, M. (2012). How do children cope with global climate change? Coping strategies, engagement, and well-being. Journal of Environmental Psychology, 32(3), 225-233 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jenvp.2012.02.004
Pajares, F. (1997). Current Directions in Self-Efficacy Research. In M. Maehr, & P. R. Pintrich (Eds.), Advances in Motivation and Achievement, 10, 1-49.
Ramkissoon, H.R., & Smith, L.D.G. (2014). The relationship between environmental worldviews, emotions and personal efficacy in climate change. International Journal of Arts & Sciences, 7(1), 93.
Tabernero, C., & Hernández, B. (2011). Self-efficacy and intrinsic motivation guiding environmental behavior. Environment and Behavior, 43(5), 658-675.
Zimmerman, B.J. (2000). Self-efficacy: An essential motive to learn. Contemporary educational psychology, 25(1), 82-91.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Баева Карина
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
