ПЕРЕЖИВАННЯ САМОТНОСТІ ЯК ПРОЯВ ДИСТИНКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2025-46-filКлючові слова:
особистість, психічне здоров’я, дистинктивна поведінка, самотність, схильність до переживання самотності, війнаАнотація
Мета. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню типологічних особистісних предикторів схильності до переживання та вираження самотності як одного з можливих проявів дистинктивної поведінки.
Методи. Для реалізації завдань емпіричного дослідження були використані такі стандартизовані та валідні психодагностичні методики як тест-опитувальник «Диференціальна діагностика схильності до переживання самотності (ДИСПС)» О. Саннікової, В. Бедан і 16 PF-опитувальник Р. Кеттелла (форма PF-105-С).
Результати. У процесі порівняльного теоретичного аналізу наукових досліджень обґрунтовано, що самотність із точки зору психології не є лише деструктивним феноменом. В окремих випадках, а особливо в умовах війни, вона стає проявом дистинктивної поведінки особистості. Своєю чергою, така поведінка розглядається як спосіб самовираження індивідуальності, нерідко пов’язаний із виходом за межі поширених соціальних упливів і втіленням намагання в чомусь бути не такою як усі людиною, що далеко не завжди має деструктивні наслідки. За результатами емпіричного дослідження респонденти продемонстрували помірний рівень переживання самотності майже за всіма її компонентами: мотиваційним, психофізіологічним, емоційним, когнітивним, конативним, рефлексивно-аналітичним, адаптивно-захисним, а також за показником її внутрішнього прийняття. Високі показники виявлені тільки за контрольно-регулятивним компонентом. Також досліджена вибірка характеризується схильністю до замкнутості й незалежності, тривоги та чутливості до змін у настрої, емоційною нестабільністю, інтроверсією, помірною здатністю до адаптації в соціальному середовищі, а також високою відповідальністю та відданістю своїм переконанням і цінностям. Виявлено низку взаємозв’язків компонентів переживання самотності з цими та іншими типологічними психологічними особливостями респондентів.
Висновки. В підсумку констатовано, що як один зі способів переживання і вираження власного неповторного внутрішнього світу самотність може виступати, насамперед, для замкнених і некомунікабельних (фактор А), емоційно нестійких і нетолерантних до фрустрацій (фактор С), нерішучих і сором’язливих (фактор Н), підозріливих та егоцентричних (фактор L), творчих і мрійливих (фактор М), тривожних і невпевнених у собі (фактор О та F1), із низьким самоконтролем (фактор Q3), фрустрованих реальним життям (фактор Q4), із низькою самооцінкою (фактор MD), а також інтровертованих (F2) особистостей.
Посилання
1. Bedan, V.B. Individually-typological features of the propensity of personality to experience loneliness (Diss. ... candidate of psychological sciences) [Indyvidualno-typolohichni osoblyvosti skhylnosti osobystosti do perezhyvannia samotnosti] State Institution «South Ukrainian National Pedagogical University named after KD Ushynsky». Odesa. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/1595 [in Ukrainian]
2. Danylchuk, L.O. (2020). Loneliness of the individual in the virtual world [Samotnist osobystosti u virtualnomu sviti]Solitude and loneliness in the life of an individual. Collection of theses based on the materials of the round table (on-line, April 24, 2020). (pp. 25-27). Kyiv. https://elar.khmnu.edu.ua/handle/123456789/9515 [in Ukrainian]
3. Havaza, L.V. (2023). Distinctive behavior as a psychological phenomenon. Habitus, (45), 110–114. https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.45.18 DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.45.18
4. Hawkley, L.C., Cacioppo, J.T. (2010). Loneliness Matters: A Theoretical and Empirical Review of Consequences and Mechanisms. Annals of Behavioral Medicine, 40(2), 218–227. https://doi.org/10.1007/s12160-010-9210-8 DOI: https://doi.org/10.1007/s12160-010-9210-8
5. Ivanenko, B.B. (2025). Peculiarities of a psychologist's work with Ukrainians experiencing loneliness in wartime [Osoblyvosti roboty psykholoha z ukraintsiamy, yaki perezhyvaiut samotnist v umovakh viiny]. Grail of science. International scientific journal «Grail of Science», (52), 986-994 [in Ukrainian]
6. Komar, T.V. (2020). Loneliness as a factor of escape into the virtual dimension [Samotnist yak chynnyk vtechi u virtualnyi vymir. Usamitnennia ta samotnist v zhytti osobystosti]. Solitude and loneliness in the life of an individual. Collection of theses based on the materials of the round table (on-line, April 24, 2020). (pp. 31-33). Kyiv [in Ukrainian]
7. Kulaieva, T. (2022). Theoretical model of experiencing loneliness in adulthood. Kyiv journal of modern psychology and psychotherapy, 4, 56–65. https://doi.org/10.48020/mppj.2022.02.05 DOI: https://doi.org/10.48020/mppj.2022.02.05
8. Mahdysiuk, L., Prytka, I. (2020). Psychological features of loneliness in adolescence [Psykholohichni osoblyvosti proiavu samotnosti u yunatskomu vitsi]. Psychology: reality and prospects, (14), 136–143. https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.162 [in Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.35619/prap_rv.vi14.162
9. Mushtaq, R., Shoib, S., Shah, T., & Mushtaq, S. (2014). Relationship between loneliness, psychiatric disorders and physical health ? A review on the psychological aspects of loneliness. Journal of clinical and diagnostic research : JCDR, 8(9), WE01–WE4. https://doi.org/10.7860/JCDR/2014/10077.4828 DOI: https://doi.org/10.7860/JCDR/2014/10077.4828
10. Nalchajyan, A. (2006). Attribution, Dissonance and Social Cognition. Cogito-Center.
11. Peplau, L., Perlman, D. (1982) Theoretical approaches to loneliness. Loneliness: a sourcebook of current theory, research and therapy. New York: Wiley.
12. Rokach, A. (2001).The experience of loneliness: A descriptive study. The Journal of Psychology, 135(6), 629–640. https://doi.org/10.1016/s0140-1971(03)00010-1 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-1971(03)00010-1
13. Sannikova, O., Bedan, V., Husak, L. (2018). Presentation of a tool for assessing a person's tendency to experience loneliness [Prezentatsiia instrumentu otsinky skhylnosti osobystosti do perezhyvannia samotnosti]. Science and education, 5-6, 5-11. http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/6250 [in Ukrainian]
14. Seemann, A. (2022). The psychological structure of loneliness. International journal of environmental research and public health, 19(3), 1061. https://doi.org/10.3390/ijerph19031061 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19031061
15. Simeonova, L. (1985). Man to you: Scientific populist an essay [Chovek do teb: Nauchnopopul. Ocherk]. Sofia: Partizdat [in Bulgarian]
16. Skvorchevska, E. (2024). Factors of experiencing loneliness in adolescence [Chynnyky perezhyvannia pochuttia samotnosti v yunatskomu vitsi]. Zeszyty Naukowe Wyższej Szkoły Technicznej w Katowicach, (19), 155-166. https://doi.org/10.54264/0106 [in Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.54264/0106
17. Tiwari, S.C. (2013). Loneliness: A disease?. Indian journal of psychiatry, 55(4), 320–322. https://doi.org/10.4103/0019-5545.120536 DOI: https://doi.org/10.4103/0019-5545.120536
18. Vykhrushch, A.V. (2024). The concept of loneliness - theory and practice [Kontsept samotnist–teoriia y praktyka]. Transcarpathian Philological Studies (Vol. 2). Uzhhorod: Helvetica Publishing House [in Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2024.34.2.22
19. WHO launches commission to foster social connection. (2023). News of World Health Organization.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Психологічні перспективи
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
