КОНЦЕПТУАЛЬНІ МЕЖІ ПОНЯТТЯ ТРИВАЛОГО ТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСУ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ З РЕЛЕВАНТНИМИ ПОНЯТТЯМИ

Юлія Розмирська

doi:10.29038/2227-1376-2025-46-roz

Автор(и)

Юлія Розмирська Волинський національний університет імені Лесі Українки https://orcid.org/0000-0002-6713-6696

DOI:

https://doi.org/10.29038/2227-1376-2025-46-roz

Ключові слова:

тривалий травматичний стрес (ТТС), посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), комплексний посттравматичний стресовий розлад (КПТСР), моральна травма (МТ), гостра стресова реакція (ГСР)

Анотація

Мета дослідження полягає у визначенні чітких концептуальних меж поняття тривалого травматичного стресу (ТТС), що вимагає аналізу становлення у світовій науці термінології, пов’язаної зі стресом, а особливо травматичним стресом.

Методи. Для дослідження застосовувався метод теоретичного аналізу наукової літератури та порівняльний аналіз термінологічних особливостей розладів, пов’язаних зі стресом, у міжнародних класифікаційних системах (МКХ-11 та DSM-5 TR).

Результати. Варто відзначити, що ТТС – це стан, який виникає внаслідок тривалого впливу постійної травми. Термін вперше був введений Straker & The Sanctuaries Counseling Team у 1987-му році. Актуальність вивчення ТТС обумовлена потребою дослідження психічних станів людини в умовах реальної загрози теперішньої та майбутньої небезпеки, а не лише минулих переживань. Основний фокус ТТС полягає у сприйнятті постійної загрози у середовищах із високим рівнем ризику, де загроза є реальною, активною, поточною або неминучою. На відміну від ПТСР, який виникає як реакція на минулу подію, при ТТС через триваючу загрозу немає чіткої посттравматичної фази.

Висновки. Проведене дослідження дозволило зробити наступні висновки: у сучасній науковій думці загалом існує погляд на ТТС через призму двох основних концептуальних моделей. По-перше, ТТС може розглядатися як відповідь, емпірично досліджена, яка проявляється у формі поведінкових, когнітивних та емоційних симптомів, що частково збігаються з ПТСР (підвищена тривожність, постійне занепокоєння про майбутнє, соматизація, відчуття безпорадності та психічне виснаження). По-друге, ТТС може розглядатися як експозиція, що визначається як сам факт життя в умовах хронічної, неперервної загрози, який неможливо емпірично виміряти в формі індивідуальної психологічної змінної, оскільки він є зовнішнім фактором. Феноменологія ТТС має низку відмінних рис від класичного ПТСР: контекстуальність, тобто опосередкованість країною, культурою та соціально-політичною системою; травму в теперішньому часі, де небезпека є поточною і підтримує організм у стані хронічної гіперактивації без чіткої фази «пост»; наявність як реальної, так і уявної загрози; брак соціальних структур захисту, які самі можуть бути джерелом загрози, посилюючи відчуття безпорадності; а також те, що ТТС переважно розглядається як колективна травма.

Ключові слова: тривалий травматичний стрес (ТТС), посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), комплексний посттравматичний стресовий розлад (КПТСР), моральна травма (МТ), гостра стресова реакція (ГСР).

Посилання

1. Hordovska T.I. (2021) The construct of moral trauma and its conceptual content. [Konstrukt moralnoi travmy ta yoho kontseptualnyi zmist]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia «Psykholohichni nauky», 4, 7–16. https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-1 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-4-1

2. Kozihora M. A. (2021) Conceptual boundaries of the terms “stress,” “continuous traumatic stress” and “post-traumatic stress disorder.” [Kontseptualni mezhi poniat «stres», «tryvalyi travmatychnyi stres», «posttravmatychnyi stresovyi rozlad»]. Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, ІХ (97), 56–58. [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31174/SEND-PP2021-246IX97-13

3. Maistruk V. M., Bortsevych S. V. (2022) Continuous traumatic stress in military trauma [Tryvalyi travmatychnyi stres pry viiskovii travmi]. Medyko-biolohichni problemy fizychnoho vykhovannia riznykh hrup naselennia: materialy VIII nauk. prakt. konf. – Medical and biological problems of physical education of different population groups: materials of the VIII scientific practical conf. (71-79). Lutsk. [in Ukrainian].

4. Fedotova, T. (2023). Symptoms of moral trauma and value orientations in student youth in the conditions of war. [Symptomy moralnoi travmy ta tsinnisni oriientatsii v studentskoi molodi v umovakh viiny]. Psykholohichni perspektyvy, 42, 182-195. https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-fed [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-42-fed

5. Ayah Hamadeh Joseph El-Khoury Julio Torales et al. (2025) A critical review of the evolution and interrelation of traumatic stress disorders. PLOS Mental Health, 2(7). https://doi.org/10.1371/journal.pmen.0000385 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pmen.0000385

6. Bride B. E. (2007) Prevalence of secondary traumatic stress among social workers. Social Work, 52: 63-70. DOI: https://doi.org/10.1093/sw/52.1.63

7. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Fifth Edition, Text Revision (DSM-5-TR).(2022). Washington, DC, American Psychiatric Association. https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425787 DOI: https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425787

8. Eagle, G., & Kaminer, D. (2013). Continuous traumatic stress: Expanding the lexicon of traumatic stress. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology, 19(2), 85. DOI: https://doi.org/10.1037/a0032485

9. Herman, J. L. (1992). Complex PTSD: A syndrome in survivors of prolonged and repeated trauma. Journal of Traumatic Stress, 5(3), 377–391. https://doi.org/10.1002/jts.2490050305 DOI: https://doi.org/10.1007/BF00977235

10. Holdorff B, Dening DT. The fight for ‘traumatic neurosis’, 1889–1916: Hermann Oppenheim and his opponents in Berlin1. History of Psychiatry. 2011;22(4):465-476. https://doi.org/doi:10.1177/0957154X10390495 DOI: https://doi.org/10.1177/0957154X10390495

11. Huarcaya-Victoria, J., Barreto, J., Aire, L. et al. (2023) Mental Health in COVID-2019 Survivors from a General Hospital in Peru: Sociodemographic, Clinical, and Inflammatory Variable Associations. Int J Ment Health Addiction, 21, 1264–1285 https://doi.org/10.1007/s11469-021-00659-z DOI: https://doi.org/10.1007/s11469-021-00659-z

12. ICD-11 for Mortality and Morbidity Statistics (2025). https://icd.who.int/browse/2025-01/mms/en

13. Jongedijk, R. A., Boelen, P. A., Knipscheer, J. W., & Kleber, R. J. (2023). Unity or anarchy? A historical search for the psychological consequences of psychotrauma. Review of General Psychology, 27(3), 303–319. https://doi.org/10.1177/10892680231153096 DOI: https://doi.org/10.1177/10892680231153096

14. Kira, I. A., Alhuwailah, A., & Shuwiekh, H. (2022) Chronic and Acute Stressors in Type III Continuous Traumatic Stress Model: Critique and New Evidence. SSRN Electronic Journal https://doi.org/10.2139/ssrn.4035456 DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.4035456

15. Kira, I. A., Aljakoub, J., Al Ibraheem, B., Shuwiekh, H. A. M., & Ashby, J. S. (2022). The Etiology of Complex PTSD in the COVID-19 and Continuous Traumatic Stressors Era: A Test of Competing and Allied Models. Journal of Loss and Trauma, 27(7), 608–628. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2028094 DOI: https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2028094

16. Kira, I. A., Rice, K., Ashby, J. S., Shuwiekh, H., Ibraheem, A. B., & Aljakoub, J. (2022). Which Traumas Proliferate and Intensify COVID-19 Stressors? The Differential Role of Pre- and Concurrent Continuous Traumatic Stressors and Cumulative Dynamics in Two Communities: USA and Syria. Journal of Loss and Trauma, 28(1), 3–20. https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2050067 DOI: https://doi.org/10.1080/15325024.2022.2050067

17. Lahav, Yael (2020). Psychological distress related to COVID-19 – The contribution of continuous traumatic stress. Journal of Affective Disorders, 277. https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.07.141 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jad.2020.07.141

18. Levin, Y., Ben-Ezra, M., Hamama-Raz, Y., Maercker, A., Goodwin, R., Leshem, E., & Bachem, R. (2024). The Ukraine–Russia war: A symptoms network of complex posttraumatic stress disorder during continuous traumatic stress. Psychological Trauma: Theory, Research, Practice, and Policy, 16(7), 1110–1118. https://doi.org/10.1037/tra0001522 DOI: https://doi.org/10.1037/tra0001522

19. O’Connor, A. (2021) Moral injury. Therapy can help military veterans and NHS frontline staff come to terms with the soul-wound of moral injury. Therapy today, 35–37. https://doi.org/10.13140/RG.2.2.15782.04162

20. Oppenheim H (1917) Neurosen nach Kriegsverletzungen. Die nosologische Stellung der Hysterie und Neurasthenie. Deutsche Zeitschrift für Nervenheilkunde 56: 4–37. DOI: https://doi.org/10.1007/BF01702689

21. Robinson, A. M. (2018). Let’s talk about stress: History of stress research. Review of General Psychology, 22(3), 334–342. https://doi.org/10.1037/gpr0000137 DOI: https://doi.org/10.1037/gpr0000137

22. Selye H. (1950) The Physiology and Pathology of Exposure to Stress, A treatise based on the concepts of the General-Adaptation-Syndrome and the Diseases of Adaptation. Montreal, Canada: ACTA, Inc. Medical Publishers

23. Selye H. (1977) The Stress of My Life: A Scientist's Memoirs. Toronto, Canada: McClelland and Stewart

24. Sprang G, Craig C, Clark J (2011) Secondary traumatic stress and burnout in child welfare workers. Child Welfare, 90, 149- 168.

25. Stevens, G., Eagle, G., Kaminer, D., & Higson-Smith, C. (2013). Continuous traumatic stress: Conceptual conversations in contexts of global conflict, violence and trauma. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology, 19(2), 75–84. https://doi.org/10.1037/a0032484 DOI: https://doi.org/10.1037/a0032484

26. Straker, G. (2013). Continuous traumatic stress: Personal reflections 25 years on. Peace and Conflict: Journal of Peace Psychology, 19(2), 209. DOI: https://doi.org/10.1037/a0032532

27. Straker, G., & The Sanctuaries Counseling Team (1987). The continuous traumatic stress syndrome: The single therapeutic interview. Psychology in Society, 8, 46-79.

28. The PLOS ONE Staff (2021) Correction: Development and validation of the Continuous Traumatic Stress Response scale (CTSR) among adults exposed to ongoing security threats. PLoS ONE, 16(6). https://doi.org/10.1371/journal.pone.0253529 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0253529

29. Yılmaz, T., & Bekaroğlu, E. T. (2025). Secondary traumatic stress in mental health professionals. Psikiyatride Güncel Yaklaşımlar, 17(1), 140–146. https://doi.org/10.18863/pgy.1433650 DOI: https://doi.org/10.18863/pgy.1433650

30. Zasiekina L., Kokun О., Kozihora M., Fedotova T., Zhuravlova О. & Bojko М. A (2022) Сoncept Analysis of Moral Injury in Ukrainian National Guard Service Members‟ Narratives: A Clinical Case Study. East European Journal of Psycholinguistics, 9 (1), 296–314. https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.zas DOI: https://doi.org/10.29038/eejpl.2022.9.1.zas

31. Zasiekina, L., Goral, A., Fedotova, T., Akimova, A., & Martyniuk, A. (2024). Cross-cultural adaptation and psychometric validation of The Continuous Traumatic Stress Response Scale: Ukrainian version. East European Journal of Psycholinguistics, 11(1), 156-171. https://doi.org/10.29038/eejpl.2024.11.1.zas DOI: https://doi.org/10.29038/eejpl.2024.11.1.zas

32. Zasiekina, L., Martyniuk, A. (2025) War-related continuous traumatic stress as a potential mediator of associations between moral distress and professional quality of life in nurses: a cross-sectional study in Ukraine. BMC Nurs, 24. https://doi.org/10.1186/s12912-024-02668-4 DOI: https://doi.org/10.1186/s12912-024-02668-4