Юнацька агресія в чорнобильській зоні: самоконтроль, розвиток ідентичності та моралі
Ключові слова:
самоконтроль, агресія, конструктивно-розвивальна теорія, смислотворення, імперіальна та міжособистісні стадії розвитку ідентичності, реверсивна теорія, метамотиваційні стани, охоронний фреймАнотація
Самозвіти про агресію юнаків з Чорнобильської зони виявили, що епістемологічна тенденція в їх конституюванні повсякденної реальності знаходить свій вияв в імперіальному способові її усвідомлення і знання. Контроль над власними потребами, бажаннями і пріоритетами як самої суті їх «я» в ситуаціях насильства повʼязані з відсутністю охоронного фрейму у свідомості юнаків. Чорнобильські юнаки творять те, чого уникають і бояться або не творять смислу людського переживання у звичайному розумінні, і диференціація у їх свідомості від інших передує інтеграції. В юнаків, яким притаманна затримка стадій розвитку свідомості, найбільше узгоджувалися з агресією часті переживання приємно відчутної суровості замість негативістської/конформістської пари метамотиваційних станів у тому значенні, що правила внутрішньо не відчувалися респондентами як спільна з іншими реальність, якій надавалася нормами форма, порядок, але, радше, вона усвідомлювалася аморфною, нестійкою і такою, якій властива флуктуація моральних стандартів. Для юнаків, які мають належність до міжособистісної стадії смислової еволюції свідомості, стан орієнтованої-на-іншого майстерності набагато краще узгоджується із самоконтролем агресії в ситуаціях бійок, ніж інші метамотиваційні стани юнаків.
