Навчання розумінню читання (слухання) текстів

Анотація

Формування вмінь розуміти усні тексти з читання та слухання було й донині залишається головною метою навчання. Засвоєння цього розумового вміння, що триває також на вищих освітніх рівнях, − процес тривалий, дуже складний і обумовлений численними факторами. До вагомих факторів цього процесу, що часто спрямовують усі дії учнів, слід зарахувати дидактичні
завдання у вигляді завдань і питань учителя. Тому важливо, аби вчитель знав, який вид учнівської діяльності, пов’язаної з розумінням ними значення усних текстів із читання (слухання), викликають його конкретні завдання і питання. Брак знань у літературі з цієї галузі спричинив початок емпіричних досліджень. Емпіричні дослідження було проведено з використанням методу спостереження, у результаті чого зібрано кількасот стенограм уроків 1−3 класів по-чаткової школи. У них включено перебіг уроків (відтворений із магнітофонної 
стрічки) у вигляді дослівних усних суджень – діяльності вчителя і учнів, доповнений описом їхньої невербальної поведінки. У результаті проведеного аналізу стенограм виділено вчительські завдання й питання, класифіковані (ієрархічно упорядковано) як спонукальна діяльність учнів на таких рівнях: 1) розуміння значення слів, фраз, виразів в усних текстах; 2) розуміння «дослівних» пластів
усних текстів (зокрема слів, речень); 3) розуміння «довільних» пластів усних текстів. Для кожної з виділених категорій та підкатегорій підібрано відповідні приклади «груп» учительських завдань і питань. 

Ключові слова: усні тексти, рівні розуміння, завдання і питання вчителя, навчання у початковій школі