АКТИВІЗАЦІЯ САМОРЕАЛІЗАЦІЇ ОСІБ ВІКОВОЇ КАТЕГОРІЇ 50+: РЕСУРСНИЙ ПІДХІД

Анотація

У статті розглянуто результати дослідження психологічних особливостей осіб вікової категорії 50+, особливості прояву їхньої активності до самореалі­зації як динамічного утворення, що визначає ресурсні можливості розвитку людини та її здатності до оволодіння й продуктивного виконання різних видів діяльності, формування особистісних компетенцій, які розширюють економічні та соціальні можливості людей категорії 50+. Актуальність теми дослідження пов’язана із сучасними уявленнями про неперервність процесу розвитку осо­бистості протягом життя, коли підвищений інтерес до цієї проблеми обумов­лений демографічним старінням населення і пошуком глобальних світових стратегій оптимізації шляху світового співтовариства з окремою розробкою програм розвитку осіб вікової категорії 50+. Вивчення активізації самореалізації осіб вікової категорії 50+ пов’язане з організацією навчання дорослих у межах соціально-психологічної концепції неперервності навчання.

Зроблено висновок, що активізація самореалізації осіб вікової категорії 50+ як творчо активного психологічного ресурсу залежить від таких чинників, як адаптація до нових умов життя в похилому віці, рівень рефлексії та збере­женості активного психологічного ресурсу. Припускаємо, що способи адаптації залежать від індивідуально-психологічних особливостей. Особистісні харак­те­ристики виступають фактором успішності процесу адаптації літньої людини до пенсійного статусу.

Важливими умовами повноцінного розвитку людини є її усвідомлене прагнення до максимально повного розкриття й реалізації власних потенційних можливостей, спроможність самостійно визначати свій життєвий шлях і до­сягати поставлених цілей. Водночас теорія особистісного росту й саморозвитку, заснована на тезах про позитивну природу людини, цінність кожної особис­тості, може розглядатися як моральний ідеал, необхідний сучасному україн­ському суспільству.