СОЦІАЛЬНІ ОЧІКУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПРОЦЕС ПСИХІЧНОЇ РЕГУЛЯЦІЇ ПОВЕДІНКИ

Анотація

У статті здійснено теоретико-методологічне обґрунтування соціальних очікувань особистості як процесу психічної регуляції поведінки. Виокремлено такі структурні складники: «очікуване середовище», «очікуваний елемент», «очікувана ситуація», «очікувана потреба», які складають зміст досліджуваного феномену. Закцентовано увагу на процесі формування соціальних очікувань особистості, узявши до уваги особистість як джерело й носія соціальних очіку­вань. Теоретично обґрунтовано, що реалізація соціальних очікувань особис­тості, конструювання моделі очікуваного майбутнього − властивості соціальних очікувань особистості. Визначено, що роль соціальних очікувань особистості полягає не в постановці мети діяльності, а в конструюванні моделі очікуваного майбутнього, у тому, щоб уміти утримувати сконструйовану модель у полі своєї уваги, контролювати досягнення мети й безперервно рухатися до кінцевого результату. Побудовано функціональну схему взаємозв’язку соціальних очіку­вань особистості з іншими процесами психічної регуляції поведінки. Установ­лено, що соціальні очікування особистості, забезпечуючи т. зв. «довільну регу­ляцію» цілеспрямованої поведінки, виконують функцію контролю й перебу­вають у тісному зв’язку з мотиваційною активністю особистості. Визначено умови, за яких відбувається формування соціальних очікувань особистості й конструювання моделі очікуваного майбутнього. Зазначено, що модель очіку­ваного майбутнього здатна репрезентувати соціально-психологічну реальність. Наголошено, що через модель очікуваного майбутнього особистість не тільки конструює своє майбутнє, а й упливає на соціально-психологічну реальність.

Ключові слова: соціальні очікування особистості, психічний процес, про­цес психічної регуляції, джерело очікувань, об’єкт очікувань, предмет очіку­вань, модель очікуваного майбутнього.