МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ШКАЛИ КОРЕКЦІЇ ТА А ФАКТОРУ СТАНДАРТИЗОВАНОГО БАГАТОФАКТОРНОГО МЕТОДУ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТОСТІ В РОБОТІ З ОНКОГЕМАТОЛОГІЧНИМИ ХВОРИМИ

Анотація

У статті розглянуто валідність та надійність опитувальника на основі шкали Корекції та А-фактору зі складу MMPI. Запропоновано опитувальник на основі модифікованих шкал, ключі до нього, уточнено нормативні значення. Валідність шкал перевірялась на основі вивчення взаємозв’язку з опитуваль­ником ситуативної та особистісної тривожності Спілбергера−Ханіна, методикою «Особистісний диференціал», методом портретних виборів Л. Сонді. Опитано 90 майже здорових осіб та 30 онкогематологічних хворих. Доведено високу прогностичну валідність шкали Корекції та А-фактору для діагностики високої ситуативної та особистісної тривоги. Діагностика онкогематологічних хворих за допомогою А-фактору дає змогу ідентифікувати пацієнтів з проблемою триво­ги. Так, всі пацієнти зі значенням вище 50Т за А-фактором потребували психо­логічної підтримки або мали конкретні психологічні скарги та просили допомо­ги. Також виявлено, що значення модифікованої шкали Корекції пов’язані з вдачею або невдачею медичного лікування онкогематологічних хворих (за даними медичної документації). Так, у пацієнтів із значеннями вище 50Т за шкалою К лікування зазвичай було неефективним (спостерігалась прогресія хвороби, об’єм пухлини істотно не змінився або пацієнт помер від ускладнень у процесі лікування). При значеннях менше 50Т за шкалою К спостерігалася стабілізація хвороби, часткова або повна ремісія. Результати спостереження та дані за іншими методами психодіагностики показали, що пацієнти за шкалою К вище 50Т потребували психологічної підтримки, мали глибинні потреби в отриманні співчуття та розуміння до себе, мали завищену самооцінку, були схильні відмовлятись від зовнішньої допомоги (скоріше через бажання вигля­дати сильним). Отримані результати пояснюються з позицій теорії систем, згідно з якою неможливість адаптації до захворювання на психологічному та соціальному рівнях викликає дезадаптацію біологічної системи організму, яка супроводжується прогресією захворювання. При високому рівні тривоги, поганому самопочутті, відсутності психологічного запиту, психологічна допо­мога пацієнтам зі значеннями К вище 50Т може бути побудована на принципі підтримання самоповаги, налагодження взаємовигідних соціальних стосунків з близькими, емпатичної особистісної підтримки. Перспективним здається продовжити вивчення взаємозв’язку між шкалою К та ефективністю лікування онкогематологічних хворих на більшій вибірці.

Ключові слова: психоонкологія, тривожність, MMPI, теорія систем.