Ілюзія знання в метакогнітивному моніторингу: огляд можливих причин та наслідків
DOI:
https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-32-109-122Ключові слова:
ілюзія знання, ілюзія незнання, метакогнітивний моніторинг, надмірна впевненість, недостатня впевненістьАнотація
У статті розглянуто можливі причини та наслідки ілюзії знання в метакогнітивному моніторингу навчальної діяльності студентів за допомогою різних видів інформації, що подана до опрацювання, а також через особистісні, когнітивні, метакогнітивні й індивідуальні психологічні характеристики студентів (n = 262; M = 19,5; SD = 1,87). Відповідно до отриманих результатів, ілюзія знання, виникаючи здебільшого в проспективних судженнях про вивчене, може бути спричинена видом інформації (простежено вищі рівні ілюзії знання у твердженнях), тестового завдання (у запитаннях із багатьма варіантами відповіді), обсягом тексту (вищі рівні ілюзії знання спостерігали в більших за обсягом текстах) та стилем (надмірна впевненість під час опрацювання тестів художнього стилю). Дівчата показали вищі показники надмірної впевненості, а загалом ілюзія знання більш притаманнадля молодшої вікової групи студентів, особливо тих, котрі мають нижчі рівні навчальної успішності. Можливі наслідки ілюзії знання, а також способи її нівелювання, як і перспективи майбутніх досліджень, також окреслені.
